Всі рубрики

 

  

 

Гарантовано, але не виплачено!

Паніка в банківському секторі продовжується. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі –ФГВФО), як регулятор неплатоспроможних банків, продовжує вводити тимчасову адміністрацію в банки, у яких є істотні проблеми, на підставі рішень НБУ про визнання того чи іншого банку неплатоспроможним. Наслідком таких рішень та дій державних органів є виникнення у кожного вкладника питань відносно механізму повернення своїх коштів, а іноді питання стоїть чи будуть взагалі такі кошти повернуті.


Кошти повертають не всім

Усім клієнтам неплатоспроможним банків – фізичним особам, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), ФГВФО відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.

Відповідно до зазначеного Закону, ФГВФО не відшкодовує кошти суб’єктам, про що зазначено у п. 4. ст. 26 Закону, а гарантовано отримати кошти можуть тільки фізичні особи, по вкладам, які не перевищують суму граничного розміру в 200 тис. грн. Фізичні особи, вклади яких перевищують зазначений граничний розмір, підприємці та юридичні особи теоретично можуть отримати свої кошти лише в разі якщо знайдеться інвестор, який «оживить» банк, або в разі оголошення НБУ про ліквідацію банку, отримати свої кошти в порядку черговості, передбаченої Законом, якщо звісно коштів від реалізації активів банку в період ліквідації вистачить на усіх.

Як свідчать дані, опубліковані на офіційному сайті ФГВФО, на кінець травня 2016 р. з усіх банків, в які була введена тимчасова адміністрація, вдалося знайти інвестора тільки для ПАТ «Астра Банк», а відтак шанси на те, що для вашого банку знайдуть інвестора, який в майбутньому виплатить вам кошти, є досить примарними.
Якщо ж ви сподіваєтесь отримати кошти в порядку черговості, то тут ми теж змушені вас розчарувати. Якщо у фізичних осіб (в т.ч. фізичних осіб-підприємців), розмір вкладу яких перевищував 200 тис. грн., є досить непогані шанси отримати свої кошти, оскільки вони знаходяться у четвертій черзі задоволень вимог до банку, то у юридичних осіб такі шанси дорівнюють нулю, оскільки кошти їм повинні виплачуватись в сьомій черзі, на яку, як правило, коштів уже не залишається.
Додатково хотілось б додати, що позитивні зміни для певних суб’єктів все ж настануть. Так, незабаром набудуть чинності зміни до закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких з 1 січня 2017 р. буде розширено суб’єктний склад, на який поширюватимуться гарантії Фонду гарантування вкладів, а саме – гарантії поширяться і на фізичних осіб – підприємців, щоправда, це буде стосуватися лише тих банків, які були віднесені до категорії неплатоспроможних після 1 січня 2017 р. і тільки в межах до 200 тис. грн.

 

Якщо ваш правочин визнано нікчемним

Ось можливий «негативний» сценарій для деяких вкладників. Ви є клієнтом банку, який визнано неплатоспроможним, та в який введено тимчасову адміністрацію. Після оголошення ФГВФО про початок виплати коштів, ви звертаєтесь до банку-агенту для отримання своїх коштів, але працівник банку повідомляє, що ви відсутні у реєстрі вкладників, яким виплачуються кошти. Після звернення до уповноваженої особи ФГВФО з проханням пояснити чому вам не виплачуються кошти, останній вам повідомляє, що в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ваш правочин щодо перерахунку коштів визнано нікчемним через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, що призвели збільшення витрат, пов’язаних із виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

 

Як відбирають переліки вкладників

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до зазначеного закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Згідно положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а також перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 – 6 частини 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:
• складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;
• визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
• передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;
• складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
• затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Тобто, для отримання вкладником своїх коштів уповноважена особа ФГВФО повинна надати самому ФГВФО перелік вкладників, а Фонд на підставі такого переліку формує та затверджує загальний реєстр вкладників, яким будуть виплачуватись кошти. Якщо ви відсутні у такому реєстрі, кошти вам не виплатять.

 

 

Критерії визначення фондом того чи іншого правочину нікчемним

Відповідно до Закону, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених законом.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Разом із тим, на сьогоднішній день відповідний порядок виявлення нікчемних договорів і дій у разі їх виявлення з боку ФГВФО чинним законодавством, як того вимагає Закон, не визначений, в тому числі не визначений і нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно, на наш погляд, дії уповноваженої особи ФГВФО щодо визначення правочинів нікчемними є незаконними, оскільки не визначені нормативно-правовими актами.

 

Механізм відновлення порушених прав вкладника

На жаль, на сьогодні Законом прямо не визначено порядок дій щодо поновлення прав вкладника і повернення його вкладу. Однак практика, в тому числі судова, знайшла такий шлях. Відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Таким чином, застосування механізму подачі додаткової інформації з боку уповноваженої особи до самого ФГВФО щодо конкретного вкладника дозволить відновити його законні права, адже на підставі такої інформації ФГВФО здійснить виплату такому вкладнику гарантовану суму в межах до 200 тис. грн.

На наш погляд, єдиним дієвим способом змусити ФГВФО повернути вам ваші кошти (в разі якщо було визнання правочину нікчемним) є звернення до суду з позовом про зобов’язання уповноваженої особи ФГВФО включити вас до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду додаткову інформацію щодо збільшення кількості вкладників за ваш рахунок.

При цьому необхідно позиватися саме до уповноваженої особи ФГВФО, а сам Фонд залучати в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Як свідчить наша судова практика, в разі подачі до суду обґрунтованого позову, у вас будуть досить непогані шанси виграти судову справу, щоправда це займе певний час, оскільки судова тяганина триває доволі довго.

 

Практичні проблеми

При цьому виникає цілий ряд практичних проблем в такому судовому процесі, зокрема:

необхідність досудової підготовки до справи (подача і отримання доказів від банку, отримання листа-повідомлення про нікчемність правочину, звернення до банку-агенту, що проводить виплату, про відсутність в реєстрі вкладників на виплату тощо),

визначення обсягу позовних вимог (на практиці заявляють від 1-2 до 8 вимог). Це питання є дуже актуальним, адже на сьогодні кожна позовна вимога оплачується окремо в розмірі 0,4 від мінімальної зарплати (551,20 грн.),

визначення кола осіб, що прийматимуть участь в процесі (чи залучати сам банк в якості третьої особи, чи залучати інших осіб, від яких, наприклад, були зараховані кошти на ваш поточний рахунок),

визначення місця подання адміністративного позову, адже позов може бути поданий як за місцем знаходження ФГВФО, так і самого вкладника. На практиці, це дуже дискусійне питання і вирішується в кожному випадку окремо. В Києві в суддів більше практики по цим категоріям справ, однак і розгляд триває довше, і більш поверхнево.

визначення кола доказів по справі, проблема надання джерела походження коштів вкладника (в разі потреби), а також виписок із банку, що підтверджують надходження коштів на рахунок вкладника,

визначення виду і характеру клопотань і заяв до суду,

проблема неявки представників ФГВФО, подання ними «бланкових» пояснень, без прив’язки до конкретного випадку із вкладником,

проблема тотального переходу суддів в письмове провадження і неможливість в ряді випадків донести доводи судді під час розгляду справи, відсутність судових дебатів в адміністративному процесі як явища,

проблема відсутності єдиної усталеної практики під час розгляду справ. Фактично кожні 3-4 місяці з’являються нові постанови Вищого адміністративного суду України, на які орієнтуються судді під час розгляду справ.

 

Це лише окремі практичні проблеми судового розгляду справ даної категорії, для вирішення яких ми рекомендуємо звертатися до спеціалістів, що мають відповідну практику розгляду даної категорії спорів.

 

 

Ігор СЮЙВА,
юрист ЮФ «Потапенко та Партнери»

 

 

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

мастер по стиральным > машинам в Одессе>

ремонт кофемашин>

 

 

 

 


Анонс номера
№13-24 | 04 грудня
Тема тижня:
Надрокористування
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________