23 лютого 2018 р. у столиці презентовано щорічну доповідь за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні».

Захід організовано спільно Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) та проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Підготовка щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні є одним із завдань ВРП, передбачених законом «Про Вищу раду правосуддя», який прийнятий у процесі судової реформи та набрав чинності 5 січня 2017 р.

З метою підготовки документа у ВРП під керівництвом його голови було створено Постійну комісію ВРП з підготовки щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні.

Мета заходу – презентація доповіді ВРП про стан забезпечення незалежності суддів в Україні у 2017 р.; обговорення повноважень ВРП щодо забезпечення незалежності судової влади в Україні; обмін думками щодо шляхів посилення захисту незалежності суддів в Україні в контексті стандартів і рекомендацій Ради Європи.

Участь у заході взяли члени та представники ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Національної школи суддів, Ради суддів, Державної судової адміністрації України, судді КСУ, ВСУ, судів першої та апеляційної інстанцій, представники правоохоронних та інших органів державної влади.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся голова ВРП Ігор Бенедисюк, голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва РЄ Ханне Юнкер, голова ВСУ Валентина Данішевська, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський.

Так, Ігор Бенедисюк у своєму виступі детально зупинився на діяльності ВРП щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів. Доповідач зазначив, що у 2017 р. до Ради надійшло 330 повідомлень суддів про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя. Зокрема, неправомірне втручання в діяльність суддів констатовано з боку народних депутатів та політичних партій (19 повідомлень), громадян, об’єднань громадян, адвокатів, юридичних осіб, в яких зазначено про вплив на суддів шляхом розміщення публікацій у засобах масової інформації (227 повідомлень), органів державної влади (87 повідомлень).

За результатами перевірки повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність ВРП встановлено порушення вимог кримінального процесуального законодавства України з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України, яке полягало у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням суддів про вчинене кримінальне правопорушення.

Ще однією проблемою голова ВРП назвав безпідставне внесення відомостей до ЄРДР щодо суддів за ст. 375 КК України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), що сприймається суддями як здійснення тиску на них при прийнятті рішень, що часто містить ознаки здійснення тиску на суддю.

З словами вітання з нагоди презентації щорічної доповіді звернулася до учасників заходу й Ханне Юнкер, зазначивши, що минулого тижня Радою Європи також оприлюднено звіт про стан суддів в усіх державах-членах РЄ щодо незалежності.

«У публічній доповіді констатовано окремі випадки та сценарії, які викликають занепокоєння суддів у Європі, якими, насамперед, є спроби виконавчої влади через законодавчі зміни чи інші заходи взяти під контроль вищі ради правосуддя чи зробити судову владу підзвітною виконавчій»,– наголосила Ханне Юнкер. За її словами, РЄ вітає значні законодавчі зміни, втілені Україною на виконання рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України», зокрема у питаннях дисциплінарної відповідальності суддів, уникнення неналежного впливу на суд, створення Вищої ради правосуддя як незалежного органу суддівського врядування.

Валентина Данішевська наголосила, зокрема, на необхідності підвищення стандартів незалежності судової влади та проведення широкої просвітницької роботи стосовно важливості незалежного суду. «Незалежного суду хочуть усі, але в Україні це бажання є особливим: кожен хоче, щоб суд був незалежним від його опонента. Українці ще не здатні сприймати рішення суду, прийняті не на їхню користь» – зазначила Валентина Данішевська та додала, що важливими є питання не лише зовнішньої, а й внутрішньої незалежності судді.

Костянтин Красовський нагадав, що саме в ці дні, відзначаючи річницю Революції гідності, ми можемо згадати, чому було розпочато судову реформу в країні. «Забезпечення незалежності судової влади нерозривно пов’язане із судовою реформою. Це відповідь на питання, чому розпочато судову реформу, яким має бути суд, суддя, новий стан судової системи»,– наголосив Костянтин Красовський.

В свою чергу заступник голови ВРП, член Постійної комісії Вадим Беляневич зауважив, що вперше в історії судової системи України підготовлено документ, у якому надано оцінку стану незалежності суддів та розпочато формування методології оцінки стану незалежності суддів в Україні. Рада залучила до підготовки всі органи суддівського самоврядування, громадські організації та суддів.

13 лютого 2018 р. ВРП своїм рішенням затвердила щорічну доповідь за 2017 рік.

У першій доповіді Рада здійснила огляд основних етапів судової реформи та її головних досягнень – внесення змін до Конституції, оновлення законодавства про судоустрій і статус суддів, процесуального законодавства, зміни системи судоустрою та створення нового ВСУ, скасування випробувального терміну для суддів та введення процедури кваліфікаційного оцінювання всіх працюючих суддів тощо. Окрему увагу приділено статусу, порядку формування та основним напрямам діяльності ВРП, адже у процесі судової реформи в Україні на законодавчому рівні відповідно до європейських стандартів було створено орган для забезпечення незалежності суддів, який має відігравати ключову роль у всіх питаннях, що стосуються статусу суддів, а також функціонування та іміджу судових інститутів.

Основні гарантії суддівської незалежності у доповіді проаналізовані в контексті міжнародно-правового та вітчизняного законодавчого регулювання. Так, європейські стандарти незалежного суду визначені в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, Європейській хартії про статус суддів, Великій хартії суддів, Основних принципах незалежності судових органів, документах Консультативної ради європейських суддів та Венеціанської комісії, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Українське законодавство про незалежний суд включає Конституцію у новій редакції, закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади», а також пов’язані з ними підзаконні акти.

Третій розділ доповіді присвячено процедурам призначення суддів на посаду та підвищення по службі. Наголошено, що сформована в Україні в результаті судової реформи система призначення суддів повною мірою відповідає європейським стандартам суддівської незалежності.

На сьогодні основною проблемою кваліфікаційного оцінювання є недотримання строків його проведення, що зумовлено об’єктивними та суб’єктивними причинами.

У доповіді відзначено, що забезпечення кваліфікаційного оцінювання всіх працюючих суддів України у 2018 р. є першочерговим завданням для органів суддівського врядування, відповідальних за цей процес.

Однією з основних гарантій незалежності суддів є їхня незмінюваність, тобто забезпечення можливості перебування на посаді до досягнення пенсійного віку. У результаті судової реформи незмінюваність суддів в Україні забезпечено відповідно до міжнародних стандартів. При цьому актуальним залишається питання належного додержання цієї важливої гарантії суддівської незалежності під час проведення оптимізації мережі судів.

Як ще про одну нагальну проблему зазначено про нерівну оплату праці суддів. Так, у законодавстві належним чином втілено міжнародні стандарти суддівської винагороди. Вона регулюється виключно законом шляхом чіткого визначення розміру посадового окладу судді та вичерпного переліку можливих доплат.

Водночас обов’язковою підставою для отримання нового розміру суддівської винагороди є успішне проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Зазначене вбачається обґрунтованим з огляду на конституційну вимогу щодо обов’язкового підтвердження всіма працюючими суддями відповідності зайнятій посаді.

Однак надто повільний процес здійснення кваліфікаційного оцінювання, пов’язаний зі значним перевантаженням ВККС України, відсуває практичну реалізацію суддями права на отримання належної оплати своєї праці та створює значну психологічну напругу в суддівському корпусі.

Рада бачить шлях вирішення цієї проблеми у прискоренні процедури кваліфікаційного оцінювання суддів (детальне обґрунтування цієї позиції ВРП наведено в пп. 26–27 розділу 6 доповіді). Рада сприятиме цьому в межах передбачених законом повноважень.

Також зазначено про нагальну необхідність вирішення проблеми безпеки суддів, що є однією з основних гарантій незалежності суддів. У доповіді констатовано, що конституційні та законодавчі гарантії щодо захисту судів і суддів на сьогодні належним чином не реалізовані. Ця ситуація потребує негайного реагування.

ДСА України зобов’язалася у 2018 р. вирішити всі питання, пов’язані із забезпеченням судів спеціальним обладнанням для охорони їх приміщень.

Проте забезпечення безпеки судів і суддів потребує належної роботи не лише з боку ДСА України. Рада вважає необхідним залучення до активної діяльності у цій сфері й інших органів державної влади, а також самих судів, в тому числі щодо:

– притягнення до відповідальності фізичних осіб, причетних до неправомірних дій, а також посадових осіб, причетних до невжиття заходів для припинення відповідних правопорушень;

– здійснення у кожному суді належної завчасної організації заходів безпеки для слухання справ, що викликають підвищену суспільну увагу.

Проблему кримінальної відповідальності за завідомо неправосудне рішення розкрито у пп. 15–20 розділу 7 доповіді.

Найкращим варіантом вирішення цієї проблеми вбачається скасування такого кримінального правопорушення, як постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Виключення із КК України ст. 375 дасть змогу одночасно забезпечити кілька окремих гарантій суддівської незалежності.

Окрему увагу у доповіді приділено втручанню у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя (розділ 8), рішення ВРП у кожному такому випадку є орієнтирами щодо того, які дії Радою розцінюються як тиск чи вплив на суд або втручання у здійснення правосуддя.

Під час презентації було наголошено, що щорічна доповідь за 2017 рік мала на меті окреслити стан незалежності суддів на цьому етапі. Документ буде оприлюднюватися щорічно.