Наприкінці жовтня в м. Києві Національна школа суддів України (НШСУ) спільно з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Офісом технічної допомоги Міністерства фінансів США провели міжнародний круглий стіл «Виведення банків з ринку: національна правозастосовча практика та міжнародний досвід», який був присвячений обговоренню проблемних питань, що виникають при виведенні банків з ринку, та розгляді судами відповідної категорії справ.

Вітальними словами захід відкрили ректор НШСУ Микола Оніщук, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, провідний спеціаліст Світового Банку Вахе Варданян, юридичний консультант Міжнародного валютного фонду Ендер Емре та радник Управління технічної допомоги Міністерства фінансів США Шерон Іскі.

У роботі круглого столу взяли участь компетентні та авторитетні фахівці у банківській сфері, зокрема керівники провідних банківських установ, адвокати, науковці, вітчизняні й міжнародні експерти, а також судді всіх юрисдикцій.

Виступаючи перед учасниками круглого столу, Богдан Львов наголосив, що ефективне функціонування фінансової та банківської системи є запорукою стабільного розвитку економіки будь-якої країни. Проте, за його словами, протягом трьох останніх років з ринку України пішло майже половина банків.

На думку голови КГС ВС, обрана НШСУ тема заходу дуже важлива й актуальна протягом останніх років, тому що справді є труднощі в застосуванні законодавства. «Можна говорити про відносно невелику судову практику, проте пересічний громадянин розуміє, що кожен банк пов’язаний із сотнями-тисячами зв’язків із фізичними особами. І, безумовно, кожна судова справа відображається на долі дуже багатьох людей і, відповідно, має підвищену важливість», – наголосив пан Львов.

Голова КГС ВС нагадав, що, крім класичних основ припинення діяльності банків, є ще дві додаткові складові: по-перше, спори, пов’язані з банківською діяльністю, розглядаються трьома юрисдикціями, що створює певні додаткові труднощі. По-друге, ми маємо надзвичайно креативну юридичну спільноту, яка використовує свої таланти для того, щоб вирішити спір саме так, як бажано для окремої установи, окремої юридичної чи фізичної особи. Наше ж завдання – застосовувати єдине правило до всіх.

Богдан Львов подякував НШСУ за залучення до участі в заході поважних і досвідчених міжнародних експертів, що суттєво підвищило дискусійний рівень аудиторії, наповнило науковим змістом, а вітчизняні фахівці мали змогу отримати ґрунтовні знання та дізнатися про найвищі досягнення зі світового досвіду. Адже досвід припинення банківської діяльності у різних країнах світу надзвичайно цікавий.

В свою чергу Микола Оніщук висловив переконання, що ми зможемо мати фахові, виважені й справедливі рішення українських судів у такій чутливій для суспільства сфері, як виведення банків з ринку.

Особливий інтерес у присутніх викликали виступи міжнародних експертів у рамках І сесії «Загальний огляд правових підстав та правозастосовчої практики. Виведення комерційних банків з ринку», модератором якої став професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Данило Гетманцев.

Зокрема, у доповіді «Огляд питань раннього втручання та виведення банків з ринку згідно з міжнародним передовим досвідом та «фінансової стабільності» як суспільної мети» юридичний консультант Міжнародного валютного фонду Ендер Емре розглянув сучасні підходи до виведення банків з ринку з урахуванням їхнього розвитку в міжнародній передовій практиці, підкреслив дискреційні аспекти раннього втручання, виведення з ринку та ліквідації банків, включаючи фактори запуску таких дій. Він також порушив питання інтересу суспільства, який захищається рішеннями наглядового органу та органу врегулювання банків. а також повноваження та інструментарій, що використовуються в міжнародній передовій практиці для захисту цього суспільного інтересу.

Про принципи виведення банків з ринку, викладені в Директиві ЄС про оздоровлення та відновлення платоспроможності банків, розповіла старший спеціаліст з питань фінансового сектора Світового банку Памела Лінтнер. Вона пояснила концепцію виведення банків з ринку в ЄС з акцентом на правові механізми захисту, принципи судового розгляду, суспільний інтерес в обґрунтуванні рішень щодо врегулювання банку порівняно з ліквідацією та докладно висвітлила умови для успішного застосування механізму bail in, тобто переведення зобов’язань банку в капітал, та проілюструвала вплив на кредиторів на прикладі спрощеного балансу банку.

Водночас директор юридичного департаменту НБУ Олег Заморський розповів про нормативні підстави та правозастосовчу практику НБУ щодо прийняття рішень про визнання банків неплатоспроможними та їх ліквідацію. Зокрема, він сфокусувався на практичній реалізації НБУ своїх повноважень при здійсненні нагляду, співвідношенні дискреції із законодавчими вимогами, коли НБУ зобов’язаний прийняти певне рішення, наприклад, визнання банку неплатоспроможним; розкрив критерії, якими НБУ керується, приймаючи те чи інше рішення. на конкретних прикладах (з дотриманням режиму банківської таємниці) проілюстрував, як саме діє НБУ за конкретних обставин.

Продовжуючи попередню тематику, але з погляду економічної та юридичної теорії, модератор сесії Данило Гетманцев зупинився на дискреції НБУ в питаннях виведення банків з ринку (обсяг, межі, вмотивованість рішень). Зокрема, для чого центральним банкам надаються дискреційні повноваження, чи є вони повною мірою «дискреційними», чи було б доцільно ввести їх певні обмеження; чи може закон зобов’язувати центробанк при здійсненні нагляду діяти за формальними процедурами; яким чином і в якому обсязі мають мотивуватись рішення, чи може суд за позовом зацікавленої особи зобов’язувати центробанк приймати конкретні рішення щодо виведення банку з ринку (наприклад, зобов’язувати приймати рішення про визнання банку проблемним, коли для цього існують формальні підстави, проте центробанк, керуючись своїми міркуваннями, рішення не приймає тощо).

Модератором ІІ сесії «Захист прав учасників та заходи правового захисту в процесі виведення банків з ринку» був консультант Світового банку Вінченцо Латанці.

У рамках цієї сесії виконавчий директор ГО «Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу» Олена Волянська у доповіді «Захист прав учасників у процесі виведення банків з ринку» розкрила питання щодо регуляторних механізмів, принципів судового розгляду при захисті прав учасників процесу виведення банків з ринку, невирішені проблеми регуляторного та організаційного характеру у процедурах ліквідації банку та засоби і методи захисту порушених прав, включаючи засоби правового захисту в Україні. Вона наголосила, що ця тема є контрверсійною, оскільки думки регулятора і власника щодо цього процесу не можуть збігатися. В умовах неоднозначного та недосконалого законодавства, надважливого значення набуває правозастосовча практика судів і насамперед Верховного Суду. Знайти баланс між публічним і приватним інтересом, забезпечити ефективний захист прав в умовах неправомірних дій регулятора, і водночас запобігти зловживанням з боку недобросовісних власників – це надскладне завдання. В таких умовах можливість обміну міжнародним досвідом і прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до неї, є тими орієнтирами, що дадуть змогу ухвалювати судові рішення, які сприятимуть відновленню довіри до судової системи.

Досвідом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) щодо захисту майнових прав поділився директор юридичного департаменту ФГВФО Геннадій Семенов. Він розглянув правові принципи та практичний досвід діяльності ФГВФО, включаючи захист прав кредиторів та інших учасників у процесах ліквідації та виведення банків з ринку ФГВФО, і докладно висвітлив питання стосовно обґрунтування рішень та дій ФГВФО, а також основні причини для позовів.

Член Верховної адміністративної судової та прокурорської ради Італії, суддя Регіонального адміністративного суду Неаполя Серджіо Зеулі виклав принципи, встановлені національними судами окремих країн ЄС та Європейським судом на рівні ЄС, щодо обґрунтування втручання у майнові права, правові захисні механізми, пропорційність і засоби правового захисту в справах щодо виведення банків з ринку в ЄС.

Про судову практику щодо процедур виведення банків з ринку йшлося на ІІІ сесії, яку модерував Микола Оніщук. Зокрема, про судові спори, предметом яких є оскарження рішень регулятора про виведення банків з ринку, розповів начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук. Він зробив огляд найпоширеніших видів судових позовів щодо оскарження рішень; предметів позову; хто є позивачами в таких справах та як обґрунтовується право на позов; позицій НБУ в таких спорах; короткий огляд позицій Верховного Суду України та оновленого Верховного Суду щодо цих справ і навів практичні перешкоди при реалізації судових рішень.

На ролі адміністративної юстиції у забезпеченні балансу суспільного інтересу та приватних прав, зокрема на формуванні єдиної судової практики в процедурі виведення банків з ринку, зупинився суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Микола Гімон. Він зазначив, що активна робота НБУ з очищення банківської системи вплинула на те, що до судів надійшла велика кількість позовів, в яких зацікавлені особи оскаржують рішення НБУ, пов’язані із виведенням банків з ринку, та навів статистичні дані. Серед найпоширеніших справ суддя КАС ВС назвав три категорії. Перші стосуються оскарження рішень регулятора з підстав порушень строку, який надається банку для усунення порушень вимог законодавства. Доводи позивачів стосуються того, що НБУ ухвалює рішення про визнання банку неплатоспроможним до спливу 180 днів. Друга категорія – оцінка адекватності вжитих заходів з огляду на порушення, виявлені під час перевірки. І третя – спори, в яких позивачі доводять, що фактично настання обставин для прийняття НБУ рішення про виведення банку з ринку пов’язані безпосередньо з діями або бездіяльністю самого НБУ, які призвели до такого стану банку.

Микола Гімон звернув увагу, що визнання банку проблемним, неплатоспроможним та відкликання банківської ліцензії – найсуворіші заходи впливу, тому Закон «Про банки та банківську діяльність» вимагає, щоб застосовані санкції були адекватні вчиненому порушенню або рівню загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та стабільності банківської системи. Метою судового контролю є перевірка адекватності вжитих заходів.

Про судові справи проти НБУ щодо прийняття конкретних рішень у процедурах виведення банку з ринку та щодо відшкодування НБУ шкоди, спричиненої помилками при здійсненні нагляду за конкретним банком, розказав керуючий партнер ЮК «Jurimex» Юрій Крайняк. Зокрема, він зупинився на справах за позовами фізичних осіб до НБУ з вимогами зобов’язати центробанк прийняти конкретне рішення щодо банку; справах про відшкодування збитків, спричинених такими рішеннями; справах у міжнародних інституціях проти України, пов’язаних з оспорюваними рішеннями та діями банківського нагляду.

Продовжуючи ділитися міжнародним досвідом розгляду справ, Ендер Емре зробив огляд найкращих прикладів міжнародної практики та розповів про національні приклади обсягу судового розгляду рішень про виведення банку з ринку, зокрема розгляд рішень, які стосуються дискреції наглядових органів та органів виведення банків з ринку. Також розглянув засоби судового захисту, наявні у процесі судового розгляду.

Водночас професор господарського та комерційного права університету Карла ІІІ (Мадрид, Іспанія) Давід Рамос Мюноз навів приклади судового розгляду недавніх рішень про виведення банків з ринку в країнах ЄС. Зокрема, він охопив питання обґрунтування прийняття рішення про виведення банку з ринку замість рішення про його ліквідацію, обсяг судового розгляду того чи іншого економічного рішення, докази та обґрунтування, що надаються сторонам, тощо.

Модератором завершальної ІV сесії «Позови проти установ із страхування депозитів та роль цих установ як ліквідаторів та органів з виведення банків з ринку» виступив Вахе Варданян.

У межах зазначеної сесії про розгляд судових проваджень у спорах за участю ФГВФО розповіли суддя Великої Палати ВС Лариса Рогач та суддя – секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова. Вони розглянули проблемні питання щодо розмежування юрисдикції спорів за участю ФГВФО; зробили огляд конкретних справ за участю ФГВФО; оскарження рішень ФГВФО, прийнятих як органом юридичної особи; дали оцінку позовів ФГВФО на предмет зловживання правами. Крім того, судді Верховного Суду навели статистичні дані, детально проаналізували напрацьовану судову практику КГС ВС та Великої палати ВС і відповіли на численні питання аудиторії.

Начальник відділу судового супроводження особливо важливих справ ФГВФО Дмитро Костюков поділився практичним досвідом щодо спорів за участю ФГВФО. Він зробив огляд найпоширеніших судових позовів, що оскаржують рішення НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації або ліквідації банку; практичних та правових наслідків судових рішень, що перешкоджають таким рішенням НБУ та ФГВФО або скасовують їх; їхній вплив на ФГВФО, вкладників та інших кредиторів; поточний стан судових справ цієї категорії та необхідність розв’язання проблемних судових рішень; неможливість припинення запровадженої ліквідаційної процедури.

Наостанок радник з юридичних питань Управління технічної допомоги Міністерства фінансів США Річард Остерман розповів про міжнародну належну практику органів страхування депозитів та їх роль у підтриманні фінансової стабільності (мета страхування вкладів, досвід США щодо того, яким чином регулятор приймав та захищав рішення про визнання банку неплатоспроможним, та обсяг судового розгляду). У виступі він докладно розглянув важливу роль органів страхування депозитів у підтриманні фінансової стабільності, основні причини позовів власників банків проти Федеральної корпорації страхування депозитів США (FDIC), навів приклади судових ухвал в США, в тому числі щодо обсягу судового розгляду рішень з питань нагляду та ліквідації банків; докази, надані FDIC, обґрунтування вимог та засоби правового захисту.

Найбільш жваву дискусію викликало обговорення та затвердження основних висновків, запропонованих НШСУ за результатами роботи круглого столу, адже теоретичні концепції, які існують у всьому світі, не збігаються з національним чинним законодавством у банківській сфері та з існуючою судовою практикою. Зокрема, на предмет того, чи завершується діяльність банку після відкликання ліцензії, чи існують інші механізми відновлення, чи є недоліквідований банк юридичною особою тощо. Думки учасників не у всьому збігалися, тому обговорення стало, безумовно, плідним та емоційним. Присутні одноголосно дійшли згоди, що відповіді на ці питання вимагають подальшого вдосконалення законодавства у відповідній сфері.