Держава у 2019 році перевірить понад 17 тисяч підприємств, зокрема, зверне увагу на їхні договірні стосунки з фізичними особами підприємцями (ФОП).

Якщо ФОПи не підрядники, а працівники, то на такі компанії очікує штраф понад 100 тисяч гривень. Експерти кажуть, що так чиновники хочуть збільшити надходження до бюджету країни.

Кого торкнуться перевірки?

Компаній-роботодавців. На кінець листопада в Україні зареєстровано близько двох мільйонів ФОП. Але не всі вони ведуть власний бізнес — є компанії, що укладають договори з підприємцями замість оформлення трудової книжки. Це дозволяє зменшити податкове навантаження.

Аналітики оцінюють щорічні втрати бюджету від такої схеми у 2,5 — 5 мільярдів гривень. Саме тому держава взялася за цей сегмент трудових стосунків. Але перевіряти будуть не ФОПів, а роботодавців, а саме — форму договору, укладену між ФОПом та компанією. У Державній службі з питань праці Громадському уточнили — спеціально до компаній заради ФОПів приходити не будуть, а дивитимуться на документи в межах інших перевірок.

Перелік компаній для перевірки готують щомісяця. У Держпраці вивчають звіти, надані Пенсійним фондом, соціальними службами, фіскальною службою, а тоді вже точно вирішують, коли і до яких компанії будуть йти.

«Одна з підстав для перевірки компанії — це інформація від Пенсійного фонду. Вони надають нам інформацію про тих, у кого 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів», — розповідає заступниця директора департаменту Державної служби України з питань праці Олена Коновалова. Як повідомили Громадському у Держпраці, з початку року вони вже виявили понад 10 тисяч працівників, у яких замість трудового договору значився цивільно-правовий. Найчастіше до такого вдавалися у сферах сільського господарства, будівельній, готельно-ресторанному бізнесі. Водночас, у інспекції кажуть — айтішники, які найчастіше працюють за такими договорами, не є метою цієї перевірки.

У чому різниця між цивільно-правовим та трудовим договором?

Українські підприємства можуть обрати, кого наймати: постійного працівника із зарплатою або підрядника-фізособу. Обидва способи легальні, різниця — у договорі. Саме його перевіряє Держпраця, щоб виявити порушення.

«Якщо людина реєструється підприємцем, у неї мають бути атрибути бізнесмена: свій сайт, клієнти для обслуговування, вона не отримує заробітну плату, — пояснює юрист Дмитро Гарний. — Коли підприємство штучно робить когось ФОПом, то він сидить на роботі з дев’ятої до шостої, а підприємцем є на папері. Тому ми радимо тим, хто так робить, наповнювати договір з айтішником так, ніби він незалежний бізнесмен, а не як із звичайним працівником».

Прописана уніформа, зарплата за місяць чи графік роботи — одні з ознак трудового договору. Якщо ж ФОП є підрядником, то в контракті має бути прописаний об’єм роботи, оплата погодинно. За умовами договору, підприємець може делегувати комусь свої завдання й працювати незалежно від місця, тобто прив’язки до офісу немає, а ключовим індикатором в акті виконаних робіт є не час, а обсяг.

Чому саме договори з ФОПами?

Роботодавці укладають договори з підприємцями-фізособами часто для того, щоб сплачувати менші податки. За звичайним трудовим договором компанія має віддати державі від зарплати працівника більше 40% податків: 18% — податок на доходи фізичних осіб, 1,5% — військовий збір, ще 22% — єдиний соціальний внесок.

Щоб не платити високі податки, підприємці зазвичай розглядають два варіанти:

1. Платити робітникам офіційно мінімальну заробітну плату, а решту давати в конвертах.

2. Оформлювати своїх працівників, як підприємців через ФОП та укладати з ними цивільно-правовий договір.

За роботу із підприємцем компанія віддає державі набагато менше. ФОП сам сплачує щомісяця єдиний податок. Він залежить від форми діяльності. Здебільшого такі підприємці працюють за єдиним податком, тобто сплачують до 5% від щомісячного доходу. Додатково ФОП теж сплачує єдиний соціальний внесок — 22% від мінімальної заробітної плати, а не усього окладу. Тож від такого податкового «мінімалізму» втрачають і місцеві бюджети, і державний, і Пенсійний фонд, дефіцит якого оцінюють сотнями мільярдів гривень.

Навіщо державі такі перевірки?

У вересні з’явилося розпорядження Кабінету міністрів України, яке передбачає комплексні заходи з детінізації зайнятості населення країни. У Держпраці кажуть, такі перевірки — частина виконання цього розпорядження.

На думку керівника Київського центру підтримки розвитку бізнесу, юриста Дмитра Гарного перевірки, які ініціює зараз Кабмін, потрібні для того, щоб збільшити надходження до бюджету країни.

«Аналітики Пенсійного фонду та Уряду проаналізували, з яких сфер в Україні можна взяти більше податків і внесків до Пенсійного фонду. Вони зрозуміли, що сфера IT дуже приваблива. Якщо навіть вони не зможуть перевірити та оштрафувати усі підприємства, то треба хоча б закинути цю інформацію в інтернет та дати декілька судових рішень з практики такої перевірки. Вони розраховують на те, що хоча б якийсь процент бізнесу українського злякається і почне просто більше платити».

Із Гарним погоджується й старший фінансист Центру соціально-економічних досліджень Володимир Дубровський, який вважає, що Держпраці фактично виступає просто інструментом.

«Держпраці це взагалі не має стосуватися, бо перевірки договорів не є захистом прав найманих працівників. Це суто фіскальні заходи, які мають будь-якою ціною виконати нереалістичні плани збирання єдиного соціального внеску, який наш Пенсійний фонд заклав ще на цей рік, що закінчується. Вони заклали план зростання надходжень на 35%, а в той час, коли прогноз зростання зарплат був на 27%. Відповідно, з’явилася дірка в бюджеті. Внаслідок цього держава в цілому може отримати менше за рахунок втрати кадрів й втратити надію перестати бути країною сировинної економіки».

Водночас, скільки це може додатково принести до бюджету, аналітики не кажуть, адже не ясно, скількох компаній торкнеться штраф. Якщо ж порушення таки знайдуть, компанії доведеться заплатити штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, тобто майже 112 тисяч гривень. З наступного року ця сума зросте до 125 тисяч у зв’язку із підвищенням «мінімалки».

Які перевірки підприємств проводили раніше?

Це — не перший «похід» Держпраці у компанії. Активні перевірки Державна фіскальна служба разом зі Службою з питань праці України почала два роки тому. З 2016 вони стали активно перевіряти підприємства, які уникають сплати податків. У ДФС розповідають, що найчастіші порушення – неоформлені працівники, зарплати яким виплачуються в конвертах. За результатами перевірок, Державна фіскальна служба з січня до жовтня 2018-го роботодавцям нарахувала штрафів на понад мільярд гривень за порушення податкового законодавства. З них – понад 700 мільйонів штрафу – податок на доходи фізичних осіб. Ще 600 мільйонів – доплати єдиного внеску.

Загалом за цей рік порушення знайшли під час майже половини перевірок підприємств. У ДФС повідомляють, що роботодавці після роз’яснень податкової додатково уклали 120 тисяч трудових договорів зі своїми працівниками

За даними Фіскальної служби, надходження в бюджет за останні роки значно збільшилися. Так, у 2018 році податків українці сплатили станом на кінець жовтня 500 мільярдів гривень, за 2017 — 474 мільярди, 2016 — 387 мільярдів.

Джерело: www.hromadske.ua