Прощення за відсоток. Хто може сподіватися на податкову амністію від Президента?
Президент уніс до Верховної Ради кілька законопроектів, які, зокрема, передбачають запровадження так званої податкової амністії. Розглянемо, на кого вони розраховані та які активи можна буде легалізувати.
Спеціальне декларування
Пропонується внести зміни до Податкового кодексу (№5153), Бюджетного кодексу (№5154), закону «Про валюту і валютні операції» (№5155) та Кримінального кодексу (№5156).
Так, планується введення одноразового (спеціального) добровільного декларування. Ця процедура передбачає особливий порядок декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) за рахунок доходів, які в момент їх нарахування (отримання) підлягали оподаткуванню в Україні, але з яких не були сплачені належні податки і збори та/або які не були задекларовані на порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1.01.2021.
Скористатися цим зможуть фізособи-резиденти, у тому числі самозайняті, а також фізособи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (одержання) доходів.
При цьому передбачено дві форми подачі декларації: електронна персональна чи знеособлена. Остання подається через нотаріуса, а декларант персоніфікується через спеціальний код.
Строк для подання таких декларацій пропонується встановити з 1.07.2021 до 1.07.2022.
Що не вдасться задекларувати
У текстах проектів застережено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, активи, одержані (набуті) внаслідок учинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення. Виняток передбачений лише для кримінальних або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
• ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
• ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
• порушеннями у сфері валютного законодавства;
• порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п.12 ст.50 закону «Про захист економічної конкуренції».
Також не вдасться задекларувати активи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено в стст.212, 2121, а також стст.366 та 367 (за певних умов) КК. Перешкодить цьому й наявність відкритого судового провадження за стст.209, 2585 і 306, чч.1 і 2 ст.3683, чч.1 і 2 ст.3684, стст.369 і 3692 КК.
Не підпадуть під амністію й кошти в національній та іноземній валюті, які на дату подання декларації перебувають у готівковій формі.
Можливість подати декларацію дістануть усі громадяни України, крім осіб, котрі за будь-який рік починаючи з 1.01.2005 подавали або мають подавати декларації відповідно до законів щодо запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття відповідних посад та не були призначені або обрані).
Скільки коштує амністія?
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначатиметься за трьома ставками.
Так, 5% має бути сплачено з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, і прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
Якщо ж такі активи, включно з рухомим і нерухомим майном, майновими та корпоративними правами, фінансовими інструментами, розміщені (зареєстровані) за кордоном, збір становитиме 9%.
Найменше доведеться сплатити за легалізацію державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних у період з 1.01.2021 до 20.06.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, — тільки 2,5% номінальної вартості. Тобто проект стимулює вкладати гроші в такі папери, замість того щоб нести їх до банків, де ставка збору буде вдвічі більшою.
Амністія «за замовчуванням»
Визначено й перелік активів, які амністуються й без подання декларації. Тобто в подальшому вважатиметься, що з них повністю сплачено податки та збори.
Серед них:
• активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.;
• квартира, загальна площа якої не перевищує 120 м2, або майнові права на такий об’єкт незавершеного будівництва;
• житловий будинок загальною площею до 240 м2, якщо він зареєстрований у встановленому порядку в Україні, або незавершене будівництво такого об’єкта;
• нежитлові будівлі або незавершене будівництво об’єкта некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 м2;
• земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в ст.121 Земельного кодексу;
• один транспортний засіб особистого некомерційного використання (автомобілі з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більше ніж 3000 см3 та/або середньоринковою вартістю до 2,25 млн грн., мотоцикл — до 800 см3), право власності на який було зареєстровано станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Натомість, за проектом, така амністія не поширюється на транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, з водієм включно, а також на літаки, гелікоптери, яхти чи катери.
Аби «сіре» не стало «чорним»
Щодо змін до кримінального законодавства, то пропонується встановити, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплата узгодженої суми збору є підставою для звільнення декларанта від кримінальної відповідальності за стст.212 та 2121 КК.
Водночас запроваджується кримінальна відповідальність за незаконне розголошення, передачу або надання доступу до інформації, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Отже, такі відомості не зможуть стати загальнодоступними.
Однак перед тим, як подавати таку декларацію, необхідно чітко розуміти, які доходи будуть «амністуватись», а які залишаться кримінально караними. Тому перш за все необхідно усвідомити: «спеціальна» декларація зможе дійсно відбілити доходи чи, навпаки, очорнити репутацію та майбутнє.
Перш за все податкова амністія запроваджується для виведення економіки з «тіні».
Як убачається з пояснювальної записки, за даними казначейства, у 2019 році доходи державного бюджету від сплати податків і зборів становили 799,8 млрд грн., до місцевих бюджетів — 270,5 млрд, у тому числі надходження від податку та збору на доходи фізосіб (із самозайнятими включно) загалом становили 275,5 млрд грн. За 2020-ий ці показники сягнули 851,1 млрд, 285,6 млрд і 295,1 млрд грн. відповідно.
Водночас, за розрахунками Мінекономіки, у 2019 році рівень тіньової економіки становив 29% від обсягу офіційного ВВП, а в І кварталі 2020-го — 31%.
Україна не єдина країна, яка намагається «відбілити» тіньові капітали. Адже до цього вдавалася низка країн на різних стадіях свого розвитку. Зокрема, шлях податкової амністії був подоланий такими країнами, як Аргентина, Італія, Індія, Індонезія, Казахстан. У деяких із них податкова амністія пройшла досить успішно та дозволила наповнити бюджет додатковими коштами, які сягали навіть більшого, ніж очікувалось. Погодьтеся: краще отримати до бюджету додаткові надходження.
Однак у той же час податкова амністія має передбачати й високу довіру до влади. Адже найчастіше до таких кроків удаються країни з низьким рівнем сплати податків. Тому потрібно не тільки застосовувати податкову амністію, а й будувати країну, де кожен уважатиме сплату податків своїм обов’язком перед державою та не буде його уникати.
Перш за все необхідно вдосконалити податкове законодавство, а також не використовувати податкову амністію як постійну акцію від держави. Адже її сенс — в одноразовому використанні для спрямування тіньових доходів у правове русло.
Олександр ВИШНЕВИЙ, адвокат АО «Вишневий і Партнери»
Джерело: www.zib.com.ua
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|