Всі рубрики


Чи потрібен детективам закон про себе?

Нині чимало фірм в Україні пропонують так звані детективні послуги. Спеціального закону про цю діяльність немає, але діяльність існує. Серед такого роду послуг – розшук людей (родичів, старих знайомих), з ким втрачено зв’язок, приховане спостереження за особами (місця відвідувань особи, встановлення контактів тощо). Детективи займаються також не лише розшуком викраденого чи втраченого майна, а й перевіркою достовірності інформації про майно, яке клієнт детективного агентства планує придбати. Однією з найбільш популярних послуг, попит на яку зростає з кожним роком, є обслуговування компаній щодо забезпечення внутрішньої безпеки, зокрема, виявлення розкрадань і запобігання витоку комерційної інформації на підприємствах (так званий «комерційний шпіонаж»). Потенційні клієнти детективних агентств звертаються також і з інших підстав. На практиці бувають випадки замовлення нестандартних послуг (розшук домашніх тварин, встановлення фактів подружньої зради тощо). За такого роду справи українські детективи здебільшого беруться неохоче або не беруться взагалі. Український детектив очима законодавців Яким бачать українські парламентарі українського детектива? За останні сім років у Верховній Раді України було зареєстровано чотири законопроекти, які, на думку їхніх авторів, мали б регулювати відносини у сфері детективної діяльності. Відповідно до проекту ЗУ «Про приватну детективну діяльність», внесеного 5 квітня 2000 р. (автор – народний депутат Юрій Кармазін), приватним детективом може бути особа, котра є громадянином України, досягла 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в системі правоохоронних органів, у встановленому законодавством порядку отримала ліцензію на право здійснення детективної діяльності. Обов’язкова умова – відсутність непогашеної судимості за корисливі злочини. Наступний законопроект був зареєстрований парламентом через чотири роки – 7 квітня 2004 р. У ролі його авторів виступили Володимир Кафарський, Олександр Бандурка та Володимир Мойсик. Вони бачили детектива громадянином України з базовою вищою освітою або стажем роботи в правоохоронних органах чи суді не менше п’яти років, психічно здоровим та таким, що не має судимості і який отримав у встановленому законом порядку особисту ліцензію на право здійснення приватної детективної діяльності. Даний проект ЗУ «Про приватну детективну діяльність» був розкритикований Головним науково-експертним управлінням та Головним юридичним управлінням як такий, що потребує суттєвого доопрацювання. Аналогічна доля спіткала й наступний законопроект, який був внесений Юрієм Кармазіним, Василем Онопенком та Миколою Оніщуком 1 липня 2004 р. Головне науково-експертне управління назвало його таким, що не завжди узгоджується з національним законодавством України та не розкриває чітко суті детективної діяльності. В цьому проекті ЗУ «Про детективну діяльність» детектив визначався як громадянин України, котрий одержав у встановленому законом порядку ліцензію на приватну розшукову діяльність, і виконує послуги, передбачені в законопроекті. Видача ліцензії на заняття детективною діяльністю була заборонена громадянам, які не досягли 21 року, громадянам, що перебувають на обліку в органах охорони здоров’я з приводу психічного захворювання, алкоголізму або наркоманії. У випадку прийняття цього закону не мали шансів отримати ліцензію особи, котрі мають судимість за вчинення навмисного злочину, колишні працівники правоохоронних органів, які здійснювали контроль за детективною діяльністю, якщо з дня їхнього звільнення не пройшов один рік та громадяни, котрі були звільнені з державної служби, із судових, прокурорських та інших правоохоронних органів за компрометуючими їх підставами. Остання спроба щодо прийняття закону про детективну діяльність була зроблена народним депутатом Сергієм Гусаровим. Він 26 червня ц.р. вніс проект ЗУ «Про приватну детективну діяльність». Вимоги до особи, яка бажає займатися детективною діяльністю, схожі на ті, що пропонувалися в попередніх законопроектах. Це мав би бути громадянин України, який досяг 21-річного віку, має базову вищу освіту, психічно здоровий, не має судимості та який отримав у встановленому порядку свідоцтво про право на здійснення приватної детективної діяльності. Подальшу долю цього законопроекту визначить час. Точка зору детектива У Росії закон про приватну детективну діяльність був прийнятий ще у 1992 р. Деякі законопроекти, пропоновані народними депутатами України, були просто скопійовані з цього закону, що слугувало однією з причин визнання його Головним науково-експертним управлінням ВРУ таким, що неповно і нечітко висвітлює основи детективної діяльності, оскільки всі законопроекти суперечили не лише низці законів, а й Конституції України. Особи, які надають детективні послуги, як правило, є колишніми працівниками органів внутрішніх справ та СБУ, тобто перебували на державній службі і знають всі механізми оперативно-розшукової діяльності. А чи потрібен самим детективам спеціалізований закон про детективну діяльність? У всіх законопроектах, поданих до парламенту України, визначається, що обов’язковою умовою для заняття детективною діяльністю є отримання спеціального дозволу – ліцензії. В законопроекті Сергія Гусарова зазначається, що орган, який видав свідоцтво про право на здійснення приватної детективної діяльності, має право його анулювати за умов, встановлених чинним законодавством України, а також у разі грубого або неодноразового порушення власником свідоцтва норм чинного законодавства. Анулювання свідоцтва є підставою для припинення особистої приватної детективної діяльності. Саме це положення проекту закону і не влаштовує детективів, оскільки, як стверджують вони, через два місяці після видачі свідоцтв «знайдуться» певні порушення норм чинного законодавства, за що ліцензії будуть відбиратися. На думку одного українського детектива, жодної потреби у прийнятті такого роду закону немає, оскільки він абсолютно ніяк не змінить діяльність осіб з компаній, які надають детективні послуги. У тому випадку, якби підрозділи МВС та СБУ, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, повністю керувалися нормативними документами, що регулюють їх діяльність, процент розкриття злочинів був би надзвичайно малим. Навіть зараз, за його словами, працювати повністю в рамках закону неможливо. Оперативно-розшукова діяльність багатьма детективами сприймається як творчість вільного художника, це – робота, пов’язана зі спортивним інтересом у вільний від основної роботи час. Ця робота більше орієнтована на те, щоб оперативник не втрачав форми, – переконують детективи. Тільки та людина, яка не обмежена певними рамками, зможе до кінця реалізувати себе в цій діяльності, і досягти результату, який потрібен її клієнту. Щодо дотримання норм чинного законодавства, то це – особиста справа кожного детектива. Особи, котрі займаються оперативно-розшуковою діяльністю, надаючи тим самим приватні детективні послуги, ніколи не виконають дорученого їм завдання, якщо будуть отримувати ліцензію, сидіти у власному офісі, їздити на «засвіченому» автомобілі – вони стануть вже не детективами. І саме тому українські детективи вважають, що їм було б краще «потихеньку» робити свою справу без отримання ліцензії, тим паче, що заробітки від такої діяльності, як вони переконують, не такі вже й великі. Та й заробляти на життя такою діяльністю вдається час від часу та й не завжди. І саму процедуру отримання дозволу вони сприймають як бажання держави оподаткувати їхню діяльність. *** Той факт, що закон про детективну діяльність потрібен, – безспірний. Адже, попри його відсутність, детективні послуги надаються і користуються попитом. Серед головних причин зростання попиту на такі послуги – сподівання клієнта на очікуваний результат і конфіденційність надаваних послуг, оскільки особи почасти звертаються до детективів з приводу вирішення питань делікатного характеру. Отже, є питання щодо змісту цього закону. Необхідно, щоб детективна діяльність стала одним із шляхів поліпшення забезпечення конституційних прав людини, захисту законних прав та інтересів підприємств. А зважаючи на те, що в нас досі діє Кримінально-процесуальний кодекс 1960 р., якісного закону про детективну діяльність ще можна очікувати довго...
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________