Cудові рішення: у доступі відмовлено

Майже два роки тому – 31 серпня 2005 р. – Василь Онопенко зареєстрував проект Закону про доступ до судових рішень, яким визначається порядок доступу до рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства та передбачається створення Єдиного державного реєстру судових рішень. 22 грудня 2005 р. Президент України підписав цей документ. Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про доступ до судових рішень» (далі – Закон) він набув чинності 1 червня 2006 р. Відтоді минуло більше року, а інформаційний сервер (http://reyestr.court.gov.ua), на якому повинні були б міститися всі судові рішення всіх судів загальної юрисдикції, так і не запрацював на повну силу. З огляду на це ДСАУ та Центр політико-правових реформ за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та Проекту USAID «Україна: Верховенство права» 11 липня ц.р. провели «круглий стіл» на тему «Забезпечення прозорості діяльності судової влади». Заступник генерального директора держпідприємства «Інформаційні судові системи» Наталія Сердюк зазначила, що на працівників, які відповідають за наповнення реєстру судовими рішеннями, надзвичайно збільшилося навантаження у зв’язку з набуттям чинності норми закону, яка зобов’язує вносити до реєстру рішення місцевих загальних судів з 1 січня ц.р. Окрім того, існують проблеми з програмним забезпеченням, яке не пристосоване для прийняття цього великого обсягу інформаційних потоків. Найбільшу проблему для поповнення реєстру становить та обставина, що абсолютна більшість копій судових рішень надходить до ДСА в паперовій формі. Свої зауваження щодо норм Закону висловив заступник керівника Проекту «Україна: Верховенство права» Маркус Зіммер: «Як стороння особа я хочу зазначити, що був дуже здивований, коли у п. 3 ст. 3 Закону прочитав, що до реєстру включаються всі судові рішення судів загальної юрисдикції. Ця норма є дуже загальною, оскільки її можна розуміти по-різному». На його думку, не потрібно «засмічувати» реєстр тисячами подібних справ. Основним завданням такої бази має бути зібрання рішень, які допоможуть уніфікувати судову практику. В цьому питанні якість відіграє більшу роль, ніж кількість.