Розробка Закону «Про АТ»: процес триває Як вже повідомлялося в минулому номері «ПТ», Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства (UEPLAC) 24 жовтня ц.р. організував «круглий стіл» на тему «Проект Закону про акціонерні товариства та питання корпоративного управління в контексті законодавства України». На ньому розглядалися основні положення законопроекту, який був зареєстрований у парламенті останнього скликання 15 лютого 2007 р. (повний текст законопроекту розміщений за електронною адресою http: //gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=29524).
Найреальніший законопроект
На сьогодні існує проект постанови ВР України № 3177/П. Через відомі політичні події, які виникли на початку квітня поточного року, цей акт так і не набув юридичної сили. Але, попри це, як зазначила науковий консультант Центру комерційного права Олена Щербина, «у питанні прийняття Закону про акціонерні товариства Україна ще так далеко не заходила». Отже, у чому полягають основні новели даного законопроекту і чи дійсно він відображає реальний стан корпоративних відносин в нашій державі?
Згідно зі ст. 25 ЗУ «Про господарські товариства» до АТ належать: ВАТ, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах, та ЗАТ, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Проект Закону № 3177 пропонує лишити регулювання діяльності ЗАТ, утворених до набрання чинності цим Законом (у випадку його прийняття), ЗУ «Про господарські товариства». Також відповідно до законопроекту діяльність АТ, які утворені до набрання чинності цим Законом, буде регулюватися цим Законом, а протягом 5 років після дня набрання чинності ЗУ «Про акціонерні товариства» ще й ст.ст. 1-49 ЗУ «Про господарські товариства». Тільки через 5 років ці статті втратять чинність, але лише у частині, що стосується саме ВАТ.
У разі прийняття даного проекту Закону будуть внесені зміни й до чинного ЦК України, якими закріплюватимуться види АТ. Їх планується поділити на публічні та приватні. Окрім того, на зміни також чекатимуть ГК України, КУпАП, ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» тощо. Експерти зазначають, що проект Закону «Про АТ» надто «відірваний» від чинного законодавства України, що лише збільшить неузгодженості в національній правовій базі. Інша частина експертів, навпаки, називає даний законопроект тим революційним кроком, зробивши який Україна стане на щабель вище в питанні регулювання корпоративних правовідносин. Як би там не було, окремий закон про АТ потрібен вже давно. І з цим погоджуються всі.
Концепція розвитку корпоративного законодавства
В чому ж полягають проблеми корпоративного законодавства України? Всі недоліки і пропозиції щодо їх виправлення представила у проекті Концепції розвитку корпоративного законодавства України професор кафедри господарського права НЮАУ ім. Ярослава Мудрого Олена Кібенко. Так, до основних вад сучасного корпоративного законодавства були віднесені: 1) безсистемність розвитку, відсутність єдиної концепції формування корпоративного законодавства та загальної методології; 2) штучний характер більшості правових приписів – невідповідність юридичної форми економічній сутності відносин, повне ігнорування фактичних потреб учасників корпоративних відносин та форм корпоративної поведінки, що склалися на практиці; 3) застарілість багатьох вимог та приписів (моделі, що застосовуються в правовому регулюванні, запозичені ще із законодавства ХІХ ст.), неврахування сучасного досвіду правового регулювання, тенденцій глобального реформування корпоративного права, які тим чи іншим чином знаходять прояв у більшості провідних держав світу; 4) невмотивоване запозичення закордонного досвіду без чіткого розуміння мети регулювання та аналізу альтернативних моделей («калькування іноземних законів»); 5) украй низький рівень юридичної техніки (відсутність єдиної термінології, суперечливість норм, наявність великої кількості дублюючих одна одну норм, юридична невизначеність норм, їхня декларативність); 6) значні прогалини в регулюванні (в українському корпоративному праві взагалі немає багатьох класичних правових інститутів, без яких будь-яка модель регулювання корпоративних відносин є дефектною); 7) відсутність диференційованого підходу до визначення правового статусу товариств залежно від їхніх характеристик, надзвичайна імперативність законодавства (учасники товариства здебільшого не наділені правом модифікувати запроваджену законодавчо модель регулювання).
У Концепції також зазначається, що весь хаос у корпоративному законодавстві нашої держави частково можна пояснити не лише відсутністю спеціального закону, який би регулював діяльність АТ. Зважаючи на те що найбільш поширеною на сьогодні організаційно-правової формою господарських товариств є ТОВ, не менш актуальною проблемою є розробка законопроекту про ці товариства.
Спираючись на головні проблеми стану корпоративного законодавства України, учасникам «круглого столу» були представлені завдання, з урахуванням яких повинно відбуватись його реформування. Насамперед, в українське законодавство та правозастосовчу практику слід запровадити європейські стандарти. Крім того, потрібно забезпечити: 1) гнучкість корпоративного законодавства; 2) формування моделей управління, що відповідають різним формам та стратегіям ведення бізнесу; 3) можливість обрання адекватної та зручної організаційно-правової форми; 4) правове регулювання, спрямоване на досягнення балансу інтересів всіх заінтересованих учасників корпоративних відносин: самого товариства, його учасників (міноритарних та мажоритарних), кредиторів, працівників, потенційних інвесторів суспільства та держави.
Узгодження законопроекту з міжнародними стандартами
У звіті головного експерта UEPLAC з питань регулювання та реформ у сфері економіки і торгівлі Жака Талліно було проаналізовано врахування авторами Закону «Про АТ» передової практики корпоративного управління та визначено моменти, які потребують удосконалення. У результаті дослідження були помічені неврахування авторами законопроекту певних положень директив ЄС при його розробці. Так, наприклад, у звіті зазначено, що законопроект не відображає низки положень Другої Директиви Ради 77/91/ЄЕС від 13 грудня 1976 р. щодо координації заходів безпеки із захисту інтересів держав - членів ЄС та інших заходів, обов’язкових для всіх компаній ЄС у разі утворення товариств з обмеженою відповідальністю, формування та зміни розміру їх капіталу. Це стосується, зокрема, ст.ст. 9, 12, 18 Директиви, які не були взяті до уваги при розробці проекту Закону.
Також на переконання Жака Талліно, в національному законодавстві України досі відсутні норми, які б відповідали вимогам ст.ст. 4, 6, 8-9, 11-12 Директиви 68/151/ЄЕС від 9 березня 1968 р. «Про координацію гарантій (застережних заходів), які вимагаються країнами-членами від компаній у рамках контексту другого абзацу ст. 58 Договору для захисту інтересів членів та інших з перспективою зробити такі гарантії однаковими в усьому Співтоваристві» стосовно обов’язкової публікації інформації, яка стосується діяльності, що впливає на заснування і здійснення підприємницької діяльності АТ.
Необхідність прийняття в Україні спеціального Закону «Про АТ» обумовлюється низкою важливих чинників. Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, законодавча неврегульованість питань діяльності акціонерних товариств вже призвела до численних конфліктів у сфері корпоративного управління, які завдали шкоди інтересам нашої держави та її інвестиційному іміджу. І Європа побачила в цьому проекті багато нового і необхідного. Хоча, як наголошується в звіті, попри пріоритети, визначені в Плані дій Україна – ЄС, проект Закону «Про АТ» все ще замало надає уваги наближенню українського законодавства до законодавства ЄС.
Коментар фахівця
Сергій БІРЮК, член ДКЦПФР:
«Необхідність створення комплексного, цілісного правового акту щодо акціонерних товариств, назріла ще багато років тому» Олена КІБЕНКО, професор кафедри господарського права НЮАУ ім. Ярослава Мудрого: «Із корпоративного права України мають бути виведені норми та правові конструкції, які довели свою неефективність (тобто не досягають поставленої мети регулювання, не мають позитивного ефекту) або недієвість (є штучними та нездатними до регулювання тих відносин, що мають місце в реальному житті)» Жак ТАЛЛІНО, головний експерт UEPLAC з питань регулювання та реформ у сфері економіки і торгівлі: «Закон «Про АТ» – це один з найскладніших прикладів законотворення, в якому законотворці повинні користуватися цілим рядом юридичних понять, що тісно пов’язані з основними нормами Цивільного та Господарського кодексів»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|