Про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

Підставою позовних вимог у справах зі спорів про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, є порушення передбаченого чинним законодавством права платника податку на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ у встановлені строки. Отже, відповідні позовні вимоги необхідно формулювати лише і виключно як вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, а у разі стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, – як вимоги про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості. Позовні вимоги про зобов’язання податкового органу надати органу Державного казначейства України висновок про відшкодування сум ПДВ або про відшкодування процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, не відповідають визначеним законодавством матеріально-правовим способам захисту порушеного права, а тому в їх задоволенні має бути відмовлено. Залучення Держказначейства У разі якщо за результатами звітного періоду сума визначена та має від’ємне значення, вона підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету. Державне казначейство як система органів державної виконавчої влади здійснює управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Також визначено, що виконання відповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства України, здійснюються відділеннями Державного казначейства України у районах, містах, районах у містах і саме вони здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов’язкових платежів. Органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування ПДВ платнику за висновками податкових органів. Також вони перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Таким чином, відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі як відповідач за позовом про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість або за позовом про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості (інших сум), поряд з відповідним органом державної податкової служби. Крім того, чинне законодавство передбачає стягнення сум лише з відповідачів, тому залучення відповідного територіального органу Державного казначейства України як третьої особи на стороні відповідача не допускається. Відшкодування ПДВ Щодо обчислення і сплати ПДВ, то встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі якщо за результатами звітного періоду сума визначена та має від’ємне значення, вона підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Обов’язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений місячний термін відшкодування ПДВ з Державного бюджету України. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватися без порушення приписів чинного законодавства. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з Державного бюджету України, зокрема, про стягнення процентів за бюджетною заборгованістю у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням сум податку на додану вартість. Неподання позивачем до податкового органу заяви про перерахування сум процентів на його рахунок не позбавляє позивача можливості скористатися своїм правом на звернення до суду з позовами про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням суми ПДВ. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Отже, необхідно враховувати, що нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості залежить від облікової ставки НБУ, тому має здійснюватися з урахуванням зміни облікової ставки НБУ у період існування бюджетної заборгованості. Експортне відшкодування Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Отже, господарюючий суб’єкт, діяльність якого пов’язана з вивезенням (пересиланням) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України, не може знаходитись у гіршому становищі, ніж господарюючий суб’єкт, що працює на внутрішньому ринку, щодо відшкодування ПДВ, а також суми відсотків за несвоєчасне його відшкодування. Тому здійснення експортного відшкодування з порушенням строку тягне за собою наслідки, а саме: нарахування та стягнення процентів за несвоєчасне проведення експортного відшкодування. Законодавством встановлено строк на проведення бюджетного відшкодування суми ПДВ, а саме: протягом місяця, наступного після подачі декларації з ПДВ. Суми, невідшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету. За таких обставин чинне законодавство передбачає можливість звернення з позовом до суду про стягнення бюджетної заборгованості у будь-який момент після закінчення місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ у порядку, передбаченому чинним законодавством. Отже, якщо податкову накладну складено особою, що не зареєстрована в установленому порядку як платник ПДВ, у платника податку немає підстав для включення суми ПДВ, зазначеної у такій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду. Інші недоліки у формі податкової накладної, зокрема неповнота або незазначення відомостей, можуть бути самостійною підставою позбавлення сили належного доказу цієї накладної, у разі якщо сумніви щодо вказаних відомостей не були усунуті під час розгляду спору. Документом, що надає право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна. Вирішуючи спір щодо правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих особами, установчі документи яких були визнані недійсними в судовому порядку, необхідно, насамперед, з’ясовувати, чи мав право продавець складати і видавати покупцю податкову накладну і якщо мав, то чи була вона видана у встановленому порядку, оскільки від цього безпосередньо залежить право покупця на податковий кредит. Тобто слід з’ясовувати обставини фактичного виконання умов договору сторонами та розглядати такий спір з урахуванням приписів податкового законодавства. Зокрема, треба встановити, чи мав місце факт підписання податкової накладної особою, прізвище і ініціали якої містяться у такій податковій накладній, і, якщо мав, чи були у вказаної особи відповідні повноваження.