Володіти брендом – означає володіти ринком

Днями видавництво «Економіка», щоденна газета «Дело», аналітичний тижневик «Інвестгазета» разом з Американською торговою палатою в Україні провели «круглий стіл» на тему «Захист бренду». Метою заходу, за словами його організаторів, було окреслення проблем порушення права інтелектуальної власності на торговий знак в Україні. Під час засідання учасники, передусім, намагалися визначити масштаб проблеми порушення права інтелектуальної власності на торговий знак в Україні, а відтак, озвучили рекомендації стосовно шляхів вирішення цієї проблеми та прийняли спільну заяву, яку буде направлено українському уряду з вимогою якнайшвидше вжити відповідних заходів щодо захисту торгового знаку в Україні. У роботі «круглого столу» взяли участь президент Американської торгової палати (АТП) в Україні Хорхе Зукоскі, заступник директора АТП в Україні Оксана Панчук, менеджер з продукції та маркетингу ТОВ «Піонер насіння Україна» Микола Власюк, а також представники відомих українських та зарубіжних юридичних компаній, які працюють в Україні, зокрема, Руслан Дроб’язко (юрисконсульт, представництво «Бейкер і Макензі Сі-Ай-Ес, Лімітед»); Олександр Мамуня (адвокат, юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»), Ірина Кіріченко (юрист, юридична фірма «Ілляшев та Партнери), Михайло Дубинський (патентний повірений, адвокат, патентно-юридична агенція «Дубинський і Ошарова») та інші. Модерував засідання Сергій Мовчан (Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності (CIPR), представництво в Україні). Відкриваючи роботу «круглого столу», пан Мовчан звернув увагу присутніх на актуальність питання, зазначивши, що основним призначенням торгового знака є можливість відрізнити товар чи послугу одного виробника від іншого. Це можуть бути слова, знаки, цифри, символи, кольори тощо. Останнім часом реєструють навіть запахи! Таким чином, кожен товарний знак втілює репутацію і престиж компанії на ринку та престиж її товарів і послуг. Тобто він виступає свого роду посередником між виробником та споживачем товарів чи послуг. Відтак, товарні знаки є чи не найбільш цінним активом компаній. Так, наприклад, вартість бренду «Кока-Кола» – 70 млрд дол. США, «Майкрософт» – 65 млрд, «АйБіЕм» – 51 млрд, «Дженерал ілектрікс» – 42 млрд (дані станом на 2003 р.) тощо. Саме цим користуються підробники товарних знаків, коли паразитують на вже відомих, «розкручених» найменуваннях. До речі, ця проблема дуже болюча для країн з перехідною економікою, а тому Україна тут не є винятком. Аналіз статистичних даних за три останніх роки свідчить, що підробки найчастіше зустрічалися (на території СНД) у сфері товарів одягу та взуття – майже 50%, алкогольних напоїв – 47%, продуктів харчування – майже 40% і, що найстрашніше, – 30% серед ліків! Тобто проблема й справді стоїть дуже гостро.  КОМЕНТАР УЧАСНИКІВ Сергій МОВЧАН: – Проблема захисту прав інтелектуальної власності складається із своєрідного трикутника: з одного боку – держава, яка повинна забезпечувати захист прав і надавати всі можливості власникам цих прав для їх захисту і відстоювання; з другого – власники на об’єкти прав ІВ та їх виробники; з третього – споживачі, котрі користуються результатами наукової та творчої діяльності. Від того, як ці сторони трикутника будуть взаємодіяти і розуміти один одного – залежить успіх всіх сторін. Стосовно держави – це її імідж на міжнародній арені, стосовно виробників – позиція на ринку, збільшення доходів, стосовно споживачів – можливість користування якісними товарами чи послугами. І від того наскільки злагоджено працюватиме механізм у цьому трикутнику залежить кінцевий успіх. Саме у цьому випадку необхідне партнерство, діалог між владою і бізнесом, про що зараз так часто говорять. Руслан ДРОБ’ЯЗКО: – На мою думку, основна проблема на сьогодні – це проблема практики розгляду судових справ, які торкаються захисту прав інтелектуальної власності. Особливо це стосується патентних спорів. Водночас, існують й інші проблемні аспекти, зокрема, питання підробки основних товарів споживання, як-от: одяг, алкоголь, продукти харчування (до речі, на мою думку, це одна з перешкод, яка стоїть на заваді вступу України в ЄС, адже Європа занепокоєна рівнем захисту прав інтелектуальної власності в Україні і наголошує на цьому у всіх міжнародних перемовинах з Президентом чи урядом України), неналежний рівень усвідомлення українським населенням проблеми захисту брендів. Виходом з такої ситуації може стати створення державної програми, яка б охоплювала всі верстви населення, аби підвищити рівень обізнаності з цими проблемами і, таким чином, підійти до її часткового вирішення. Ірина КІРІЧЕНКО: – Великі іноземні компанії, зокрема у фармацевтичному бізнесі, іноді виходять на вітчизняний ринок, забуваючи про те, що захист прав інтелектуальної власності носить здебільшого локальний характер. Отже, вважаю, що оптимальним варіантом стала б реєстрація власного товарного знака на українському ринку. Оскільки буває так, що ці фірми, зареєструвавши свій знак у Франції, Італії тощо, приходять на український ринок і стикаються з тим, що їхній препарат уже зареєстрований в Україні або на їх дистриб’ютора, або на якусь іншу особу. Олександр МАМУНЯ: – Передусім, судових юристів хвилює те, щоб у залі судових засідань діяли для всіх однакові правила, які мають бути прозорими. У цьому аспекті найбільш актуальними проблемами є проблеми так званих різнорідних суб’єктів. Наприклад, фірмове найменування і товарний знак. Це відбувається через те, що чинне цивільне законодавство не дуже детально врегульовує питання фірмового найменування. Вихід з цієї ситуації – тісне співробітництво юристів з судовими органами, а також залучення юристів-практиків до законопроектної діяльності.