Як удосконалити систему виконання судових рішень

12 листопада 2007 р. у Києві відбулося засідання «круглого столу», присвячене обговоренню деяких аспектів удосконалення системи виконання судових рішень, а саме: включення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців інформації про виконавчі провадження, а також про запровадження ефективної процедури накладення арештів на банківські рахунки боржників. Захід проводив Центр комерційного права у межах реалізації порогової програми для України, яку виконує державна корпорація «Виклики тисячоліття» відповідно до угоди про зниження рівня корупції у державному секторі, укладеної між урядом України та урядом США. В роботі «круглого столу» взяли участь представники НБУ, Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДПА України, Міністерства фінансів України, Головного науково-експертного управління ВР України, Державного підприємства Міністерства юстиції України «Інформаційний центр» та інші. Під час засідання учасники досить жваво та конструктивно обговорили шляхи вирішення проблеми невиконання судових рішень, зокрема, шляхом відкриття нових банківських рахунків та уникнення таким чином примусового стягнення коштів. Як виявилося, коло проблем, які утворилися внаслідок недостатнього законодавчого регулювання, досить широке – це і можливість боржника уникати виконання судових рішень шляхом відкриття нових рахунків у банках, вільних від арешту; це і відсутність у держвиконавця відомостей про рахунки, відкриті після того як держвиконавець одержав відомості про рахунки боржника; відсутність у держвиконавця відомостей про те, чи є на рахунках достатньо коштів, на які може бути звернено стягнення; можливість боржника-юридичної особи уникати виконання судових рішень шляхом зміни власного найменування (яке і зазначається у виконавчому документі) без повідомлення про це обслуговуючого банку. Центр комерційного права підготував пропозиції щодо вирішення зазначених проблем, які й були представлені під час «круглого столу». Новий порядок відкриття рахунків Юристи Центру пропонують встановити такий порядок відкриття банківських рахунків юридичним особам та фізичним особам-підприємцям. Спочатку клієнт подає банку свідоцтво про держреєстрацію, а банк резервує для клієнта реквізити майбутнього рахунку. Для перевірки наявності юридичної особи або статусу фізичної особи як підприємця банк звертається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із заявою про надання довідки щодо клієнта та одночасно надсилає до Державного реєстру зарезервовані реквізити майбутнього рахунку. У разі відсутності у Державному реєстрі відомостей про юридичну особу чи фізичну особу-підприємця або за наявності відомостей про припинення юридичної особи чи про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Державний реєстратор надає банку про це довідку, яка є підставою для відмови у відкритті рахунку та повідомлення правоохоронних органів. Якщо ж відповідні відомості є у Державному реєстрі, то Державний реєстратор вносить до Реєстру запис про реквізити рахунку (запис є закритим) та повідомляє їх податковій інспекції. Одночасно з виконанням цієї норми Державний реєстратор надає банку довідку про клієнта та повідомляє банк про відсутність або наявність невиконаної постанови про накладення арешту на кошти. В останньому випадку державний реєстратор надсилає банку таку постанову та повідомляє ДВС про реквізити рахунку боржника та про одержання банком постанови про накладення арешту. У разі одержання банком довідки про наявність клієнта-юридичної особи (яка не припинена) або фізичної особи-підприємця (чия підприємницька діяльність не припинена) банк зобов’язаний відкрити клієнту рахунок та без обмежень здійснювати операції із зарахування на нього коштів. Це ж стосується і ситуації, коли буде отримано повідомлення про відсутність невиконаної постанови про накладення арешту на кошти арешту. У цьому випадку банк здійснює видаткові операції за рахунком без обмежень. В іншому випадку (за наявності арешту) банк виконує постанову про накладення арешту, тобто здійснює видаткові операції за рахунком лише щодо коштів, які перевищують арештовану суму. Одночасно він повідомляє Державну виконавчу службу про відкриття рахунку та про фактично наявні на ньому кошти. У разі якщо сума коштів на рахунку перевищує арештовану суму, банк повідомляє лише про наявність цієї суми. Та накладення арешту на кошти За відсутності авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій щодо арешту коштів на рахунках (крім виконання рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника) постанова про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на кошти надсилається стягувачу та тим банкам, щодо яких у державного виконавця є відомості про наявність у них рахунків боржника. Якщо на користь стягувача належить виконати рішення про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника, а також у разі авансування стягувачем витрат на організацію і проведення виконавчих дій щодо арешту коштів на рахунках, постанова про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на кошти надсилається стягувачу та державному реєстратору. І вже державний реєстратор надсилає постанову про накладення арешту на кошти всім банкам, у яких відкриті рахунки боржника. Одночасно він повідомляє ДВС про реквізити всіх рахунків боржника та про одержання банками постанови про накладення арешту. У свою чергу, банки мають виконати постанову та повідомити ДВС про фактично наявні на рахунках кошти. У разі якщо сума коштів на рахунках перевищує арештовану суму, банк повідомляє лише про наявність цієї суми. Органи ДВС, після одержання від банків повідомлень про арешт необхідної суми, надсилають державному реєстратору та банкам постанову про закінчення виконання постанови про накладення арешту на кошти. Якщо фактично арештована сума перевищує суму, що підлягає арешту, ДВС направляє відповідним банкам постанову про повне або часткове звільнення коштів з-під арешту, із зазначенням рахунків та сум, які звільняються. Постанова про закінчення виконавчого провадження надсилається державному реєстратору. Додаткові зміни Окрім згаданих нововведень, для більшої ефективності вирішення проблеми Центр комерційного права пропонує внести наступні доповнення щодо державної реєстрації зміни найменування юридичної особи або імені фізичної особи-підприємця. Зокрема, зобов’язати державного реєстратора надсилати відомості про зміну найменування юридичної особи або імені фізичної особи-підприємця, а також про зміну місцезнаходження або місця проживання банкам, у яких таким особам відкрито рахунки. За наявності виконавчого провадження такі відомості надсилаються також до органів ДВС. У пропозиціях Центру йдеться також про те, що, аби ввести в дію ці зміни, Кабінету Міністрів України необхідно буде прийняти ще низку нормативних актів. Це пов’язано з тим, що, наприклад, стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення про стягнення з нього коштів замінюється обов’язковим внесенням плати кредитором за вчинення дій щодо арешту коштів на рахунках та їх стягнення. Сплата кредитором плати за проведення таких виконавчих дій здійснюється в розмірі і порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі якщо коштів на рахунках боржника недостатньо для виконання рішення, з боржника стягується виконавчий збір та проводяться виконавчі дії щодо звернення стягнення на інше майно боржника. Директор Центру комерційного права
Валентина ДАНІШЕВСЬКА: – 4 грудня 2006 р. Україна і США підписали угоду про «Порогову програму» корпорації «Виклики тисячоліття» для України вартістю майже $45 млн, спрямовану на зменшення корупції. Ця дворічна програма передбачає посилення моніторингу і викриття корупції у публічному секторі в Україні структурами громадянського суспільства, фінансування зусиль з судової реформи, поліпшення урядового моніторингу і дотримання етичних і адміністративних стандартів, спрощення нормативно-правового регулювання та боротьбу з корупцією у вищій освіті. І це тільки перший крок. Така ініціатива – частина «Порогової програми» МСС, що допомагає країнам, які «стоять на порозі» отримання права на допомогу з «Рахунку нового тисячоліття», відомої як Пактова допомога. Одним із основних компонентів втілюваної програми є судова реформа. В програмі велика увага надається вдосконаленню системи виконавчого провадження та системи нотаріату. Начальник відділу розвитку законодавства
Андрій ВОЛКОВ: – Як відомо, п. 5 Національного плану дій із забезпечення належного виконання рішень судів передбачає розробку за участю Національного банку України та подання в установленому порядку проекту Закону про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей, зокрема, про банківські рахунки юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в установах банків та інших фінансових установах; про накладення на ці рахунки арешту або відкриття виконавчого провадження. Цей План мав бути виконаний ще у 2006 р., відтак, актуальність цих проблем зросла ще більше. Адже згадані заходи спрямовані на вирішення низки важливих проблем виконавчого провадження, як-от: можливість боржника уникати виконання судових рішень шляхом відкриття нових рахунків у банках, вільних від арешту.