Адміністративна юстиція: підбиваємо підсумки Відразу після VIII позачергового З’їзду суддів, друге засідання якого відбулось 8 грудня ц.р., пройшла й Конференція суддів адміністративних судів України. На ньому судді підбили підсумки роботи адміністративних судів за 2006-2007 рр. та розробили плани розвитку адміністративної юстиції на наступний рік.
Про З’їзд суддів згадував у своєму виступі голова Вищого адміністративного суду України Олександр Пасенюк. Основну увагу присутніх він зосередив на оприлюдненому на З’їзді проекті заяви, «в якій проглядалося намагання З’їзду запропонувати зміни до Конституції України і ліквідувати Положення про адміністративні суди». Незважаючи на подібні заяви Олександр Пасенюк спокійний за долю системи адміністративного судочинства і з оптимізмом дивиться в майбутнє. «Спілкуючись з представниками адміністративної юстиції інших країн, стає зрозуміло, що майже в усіх країнах адміністративна юстиція завжди дуже тяжко пробивала собі шлях, знаходила своє місце в системі загальних судів тієї чи іншої країни», – зазначив голова ВАСУ. Вагомим аргументом у дискусіях з деякими державними діячами, які виступають проти існування окремої системи адміністративних судів, може слугувати те, що адміністративна юстиція представлена на п’яти континентах.
Результати діяльності 2007 року
Одне з головних досягнень ВАСУ в поточному році – це створення передумов для повноправного членства у Міжнародній асоціації вищих органів адміністративної юрисдикції, яка на сьогодні нараховує більше 100 членів. Ця Асоціація була утворена біля 20 років тому. Минулого місяця делегація ВАСУ взяла участь у ІХ Конгресі Асоціації в статусі запрошених. Але, як повідомив Олександр Пасенюк, в ході роботи Конгресу Асоціація ухвалила рішення про надання українському органу адміністративної юстиції статусу спостерігача. Наразі розглядається питання про надання ВАСУ статусу члена Асоціації. «Це питання буде розглянуто приблизно через півроку в Литві, де проходитиме засідання керівних органів Асоціації», – зазначив голова ВАСУ.
Нині в Україні розпочався черговий етап судової реформи. Попередній характеризувався відсутністю послідовності, узгодженості та компромісних кроків, що істотно знизило ефективність роботи судів і доступність правосуддя. Все це значною мірою зумовило численні скарги на винесені судами рішення та звернення до Європейського Суду з прав людини.
Варто нагадати, що на виконання Указу Президента України призначено новий склад Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, до якої ввійшли чимало представників судової влади, зокрема, адміністративної юстиції. «Маємо надію на результат, тому що у попередньому складі Комісії, яка розробляла концепцію і проекти Закону про судоустрій (були прийняті ВРУ в першому читанні), на жаль, єдиними представниками від судової влади були судді у відставці, діючих суддів у ній не було», – повідомив пан Пасенюк. Зараз до складу Комісії від суддівського корпусу, окрім самого голови ВАСУ, входять голова Судової палати у цивільних справах ВСУ Андрій Гнатенко, голова Судової палати в адміністративних справах ВСУ Віктор Кривенко, керівник Служби голови ВСУ Микола Мельник, голова Ради суддів Петро Пилипчук, суддя КСУ Віктор Шишкін та суддя Судової палати у господарських справах ВСУ Іван Шицький.
Найпершим завданням Комісії голова ВАСУ назвав підготовку змін до Конституції України в розділ «Правосуддя». «Незважаючи на складну процедуру внесення змін до Основного Закону, це питання наразі є першочерговим», – переконаний пан Пасенюк. Також одним з нагальних завдань після внесення змін до Конституції є розробка нової редакції Закону про судоустрій. «За ті 15 років, які триває судово-правова реформа, було розроблено 15 законопроектів», – зазначив Олександр Пасенюк. Всі вони дуже різнилися один від одного, особливо щодо питання структури системи судів України. Тому зараз перед Комісією постане завдання виправити ті помилки, які були допущені на попередніх етапах судової реформи. Серед головних – помилки реформування процесуального законодавства. Це стосується як Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кримінально-процесуального кодексів України, так і Кодексу адміністративного судочинства України. «В ході «малої судової реформи», яка проходила в 2001 р., ці питання вирішувались дуже швидко, без урахування національного надбання, яке збиралося протягом декількох століть. Ми в якійсь мірі взяли орієнтир на стандарти Ради Європи і допустили дуже багато помилок, сліпо впровадивши ці стандарти в наш процес. Через це ми зараз маємо дуже багато неприємностей: судова тяганина, прогалини в процесуальному законодавстві (дуже багато питань просто неможливо вирішити при розгляді справ), що сильно заважає винесенню справедливих рішень у судових справах, тобто здійсненню правосуддя», – визнав голова ВАСУ. І тому увагу учасників Конференції знову було акцентовано не тільки на необхідності внесення змін до процесуальних кодексів, а на прийнятті нових законів про судоустрій, про статус суддів; законодавчому закріпленні діяльності органів суддівського самоврядування. Наразі виникла ще одна проблема – це робота Вищої ради юстиції, яка через низку причин не може останні півроку провести жодного засідання.
Адміністративна юстиція в цифрах
На сьогодні до складу суддівського корпусу ВАСУ входить 51 суддя. Комплектується штат повільно, але впевнено. «Ми обираємо кращих з кращих», – зазначив пан Пасенюк. За його словами, на посаду суддів адмінсуду обираються особи, які професійно володіють правозахисним інструментарієм адміністративного судочинства. Але фактично ВАСУ формує резерв, оскільки з відомих причин з квітня цього року не працює парламент. І тому сьогодні збільшення кількості суддів ВАСУ є неможливим. «Вал справ, які надходять до ВАСУ, потребують більшої кількості суддів. Навантаження на суддів надзвичайно велике», – зазначив очільник адміністративної юстиції.
Як відомо, ВАСУ розпочав свою діяльність 1 вересня 2005 р., отримавши у спадок від Верховного Суду України та Вищого господарського суду України майже 16 тис. справ. З тих пір до 1 листопада поточного року ВАСУ постановив 28 452 остаточних рішень. «Фактично весь спадок справ, які роками лежали на поличці, ми розглянули. Якби ВАСУ розпочав свою роботу «з нуля», з розгляду тих справ, які надходили вже до ВАСУ безпосередньо, на сьогодні у суддів ВАСУ було б нормальне навантаження, і залишку нерозглянутих справ не було б», – переконаний пан Пасенюк.
Із 23 620 касаційних скарг, що перебували на розгляді суддів ВАСУ протягом 10 місяців поточного року, вирішено відкрити провадження щодо 17 890 скарг. Особливістю процесуальної діяльності ВАСУ є те, що цей суд здійснює не лише касаційний перегляд адміністративних справ. За 10 місяців 2007 р. ВАСУ як суд першої інстанції прийняв 108 рішень, як суд апеляційної інстанції – 59 рішень (за нововиявленими обставинами).
Минулого року загальними судами в порядку адміністративного провадження розглянуто 130 777 позовних заяв та адміністративних справ. У першому півріччі 2007 р. окружні адміністративні суди та суди загальної юрисдикції розглянули 82 100 позовних заяв та адміністративних справ. Апеляційні адміністративні суди в порядку адміністративного судочинства у 2006 р. переглянули 25 219 апеляційних скарг. До речі, за 10 місяців ц.р. ВСУ скасував 66 рішень, винесених ВАСУ, що становить лише 0,5% від загальної кількості рішень ВАСУ.
За словами Олександра Пасенюка, підбивати підсумки діяльності апеляційних та окружних адміністративних судів зарано, оскільки вони почали працювати нещодавно. Протягом 2005-2007 рр. до адміністративної юстиції було обрано 180 суддів, з них 57 суддів – до апеляційних адміністративних судів, 123 судді – до окружних адміністративних судів. «Наразі триває доукомплектування суддівських корпусів цих судів», – запевнив голова ВАСУ. Ймовірно, це стало можливим завдяки підписанням главою держави Указу «Про кількісний склад суддів адміністративних судів» № 417 від 16 травня 2007 р. Пан Пасенюк не приховував, що в даному Указі враховані вимоги адміністративної юстиції. Спираючись на показники кількісного складу судів, передбачені Указом Президента, укомплектованість штатів окружних адміністративних судів складає 18,3%, апеляційних адміністративних судів – 16,2%. Безперечно, цифри мають бути більшими. Причинами такого становища Олександр Пасенюк назвав вимушену бездіяльність ВР України та «замороження» діяльності ВРЮ протягом останніх дев’яти місяців.
Плани на 2008 рік
Головною метою адміністративної юстиції в наступному році було названо завершення формування системи адміністративних судів. Наразі працюють лише 9 апеляційних судів з передбачених законодавством 27. Зробити це буде непросто, але, на переконання Олександра Пасенюка, можливо. Основна проблема – фінансування. У поточному році система адміністративних судів була профінансована на 20% (і це на етапі становлення системи!). В проекті Закону про Держбюджет-2008 цей відсоток не змінився. Наступна проблема у завершенні формування системи адмінсудів – елементарна відсутність приміщень для них. «Йде відверта боротьба за кожне приміщення, яку ми виграємо завдяки постійним розмовам з головами держадміністрацій», – повідомив голова ВАСУ.
Прийняття КАСУ не вирішило й не могло вирішити всіх проблем учасників публічних правовідносин, і з позиції сьогодення можна сміливо говорити про шляхи подальшого вдосконалення цього Кодексу. Більше того, досить часто виникають проблеми з тлумачення тієї чи іншої норми КАСУ. Саме тому на Конференції було обіцяно зосередити увагу на виданні Науково-практичного коментарю Кодексу адміністративного судочинства України. Вже йде робота по залученню для цього не лише суддів адміністративних судів, а й провідних науковців та фахівців у галузі адміністративного права.
***
Отже, система адміністративних судів, незважаючи на її сьогоднішній стан та всі наявні проблеми, функціонує. «Це очевидно, – підбиваючи підсумки Конференції зазначив Олександр Пасенюк. – І зростання кількості адміністративних справ свідчить про більшу довіру громадян до адміністративних судів та про більшу правову захищеність особи.»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|