Експрес-аналіз та коментар порядку застосування положення про Єдиний реєстр довіреностей

Пропонуємо Вашій увазі експрес-аналіз порядку застосування окремих положень Єдиного реєстру довіреностей (у чинній редакції), проведений В. Марченком задля наглядного розуміння тих проблем, які потребують першочергового врегулювання   1. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус не має права виконувати в повному обсязі вимоги п. 2.6 ст. 2 Положення про Єдиний реєстр довіреностей (далі – ЄРД) у зв’язку з вимогою значно розширити обсяг надання інформації про порядок посвідчення довіреності. Витяги, передбачені у пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 за робочою назвою «Повні витяги», не діють через неможливість їх видачі.   Висновок:
Адміністратор та Реєстратор під час роботи з ЄРД, ураховуючи вимоги ст. 8 ЗУ «Про нотаріат», можуть працювати лише з відомостями в обсязі, визначеному терміном «Скорочений витяг», а все, що має відношення до «Повного витягу», треба вилучити з ЄРД. 2. Новацією є необхідність реєстрації всіх нотаріально посвідчених довіреностей та довіреностей на розпорядження, посвідчених посадовими особами. Корисним є обов’язковість реєстрації довіреностей на розпорядження, посвідчених посадовими особами, проте механізм реєстрації за заявою довірителя робить його практично недієвим з огляду на такі причини: а) небажання довірителя платити; б) виникає додаткова необхідність звертатися до реєстратора; в) відсутність правових наслідків у випадку нереєстрації довіреності у ЄРД.  Висновок:
Подавати заяви про реєстрацію мають посадові особи, а не довіритель, при цьому посвідчувати довіреності лише після підтвердження оплати як за вчинення, так і за реєстрацію довіреності. Не достатньо обґрунтованим є також позиція реєстрації всіх довіреностей. За загальним принципом доцільним є тільки та дія, яку можливо перевірити або проконтролювати. Відтак, обґрунтованою є реєстрація тих довіреностей, які можна перевірити. В інших випадках достатньо виконати вимоги Цивільного кодексу. Наприклад, в чому буде функція ЄРД при реєстрації довіреностей на отримання диплому, заробітної плати, стипендії, пенсії довідок з ЖЕКа тощо? Отже, доцільно повернутися до попереднього порядку визначення переліку реєстрації довіреностей. 3. Запропоновані тарифи за реєстрацію та перевірку не були перевірені економічним відділом ДП «Інформаційний центр» і, скоріше за все, верхньою межею повинна бути сума не 25 грн, а 2 грн 50 коп. за загальними економічними законами. 3.1. Не можуть витрати на виготовлення квитка бути більшими за витрати на проведення вистави або концерту. Відповідно тарифи на реєстрацію довіреності не можуть бути вище ніж розмір державного мита за вчинення цієї нотаріальної дії, а це згідно із ст. 3 Декрету Кабміну «Про мито» від 1 грн 70 коп. до 5 грн 10 коп. 3.2. Неможливо при переході, умовно кажучи, від продажу в роздріб до оптового продажу збільшувати ціну за одиницю продукції, використовуючи ті ж ресурси. Відтак, економічно не логічним є збільшення у 8 разів вартості реєстрації при збільшенні лише у 2-3 рази кількості довіреностей, які реєструються. При цьому використовується безоплатна робоча сила у вигляді Реєстратора. 3.3. З урахуванням виконання ЄРД тільки інформаційної, або статичної функції, є економічно та логічно невиправданим при нотаріальному посвідченні
довіреностей додатково вводити бланки про реєстрацію довіреності. Нотаріально посвідчені довіреності і так достатньо захищенні нормами ЦК, ЗУ «Про нотаріат». Звісно, якщо поставити хрест на юридичній значимості нотаріального посвідчення довіреності, можна відображати посвідчувальний напис про реєстрацію в ЄРД на зворотній стороні спеціального бланку, що використовується для нотаріально посвідченої довіреності.  Висновок:
Використання бланків про реєстрацію в ЄРД нотаріально посвідчених довіреностей є економічно і логічно необгрунтованим, але їх використання, можливо, доцільне при реєстрації довіреностей, посвідчених посадовими особами.  Також недоцільно виконувати перевірку дійсності нотаріально посвідченої довіреності за допомогою ЄРД, яка пов’язана з вчиненням нотаріальної дії, на додатковому спеціальному бланку. Введення вказаних бланків додатково збільшить витрати громадян України. 4. Наказ Мін’юсту № 111/5 від 28.12.2000 р. не встановлює співвідношення розподілу тарифу між Адміністратором та Реєстратором  Висновок:
Економічно обґрунтоване співвідношення є таким: 20-25% тарифу – Адміністратору і 75-80% тарифу – Реєстратору. Обґрунтуємо це твердження. 4.1. За загальним положенням Адміністратор: а) створює, супроводжує програмне забезпечення ЄРД, надає доступ до ЄРД, забезпечує збереження та захист даних (при цьому технічне забезпечення та технічний персонал використовується для підтримки діяльності всіх інших реєстрів; б) видає витяги з ЄРД та отримує за це кошти, які йдуть на підтримку діяльності ЄРД і відповідно повинні враховуватися на утримання як додаткова стаття доходу, а не витрат. 4.2. За загальним положенням кожний Реєстратор: а) вносить записи до ЄРД про посвідчення довіреності, беручи на себе головний обсяг витрат: найом працівників, навчання, виплата заробітної плати; забезпечення працівників робочим місцем згідно з вимогами КЗпП; забезпечення технічним та програмним ліцензійним обладнанням; забезпечення витратними матеріалами; придбання бланків; комунальні витрати тощо; б) вносить записи про припинення дії довіреності; в) перевіряє дійсність довіреностей; г) надає витяги; д) виконує інші функції. Отже, реєстратори несуть в чинній редакції наказу № 111/5 лише витрати і не отримують жодної копійки за свою працю. 4.3. Визначити, яким чином обраховувати кошти, що належать Адміністратору з метою невключення їх до оподаткованого доходу Реєстратора. Відповідно до ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси не мають права отримувати ці кошти, бо ця дія не належить до поняття «вчинення нотаріальної дії». 4.4. Зарахувати до витратної частини вартість дій, які виконуються Реєстратором для категорії пільговиків, адже держава за власний кошт може надавати безкоштовні послуги, а всі інші повинні за це отримувати відповідну плату, або право віднесення неотриманого доходу до витратної частини. 5. Використання одних й тих само ресурсів вимагає подвійної плати. Під час перевірки справжності нотаріально посвідченої довіреності перевіряється і бланк, на якому вона виконана, але відповідно до наказу Мін’юсту № 110/5 від 28 грудня 2006 р. передбачено обов’язкову перевірку усіх бланків.  Висновок:
Слід ліквідувати вимогу сплачувати двічі за одну послугу. 6. Вимога про реєстрацію довіреностей в ЄРД з внесенням розширеного обсягу даних про довірителя, представника, майна, щодо якого видана довіреність, та можливість отримання відповідної інформації з ЄРД (навіть за скороченим витягом) будь-якою особою є порушенням ст. 8 ЗУ «Про нотаріат», а тому може спричинити шкоду громадянам стосовно яких довіреність була вчинена  Висновок:
Необхідно унеможливити вільний доступ інших осіб до можливості збору інформації про особисте життя громадян 7. Чи зможе нотаріус відмовити у посвідченні довіреності через відсутність згоди довірителя сплатити за реєстрацію довіреності в ЄРД? На які норми цивільного законодавства він зможе посилатись? Чи призведе відсутність реєстрації в ЄРД до недійсності довіреності?  Висновок:
Нотаріус повинен мати законодавчі підстави для обґрунтування відмови вчиняти нотаріальну дію у разі небажання довірителя оплачувати реєстрацію довіреності. 8. ЄРД не передбачає можливості внесення відомостей у разі вчинення довіреності двома особами (наприклад, подружжям-пенсіонерами, що є співвласниками приватизованої квартири).  Висновок:
Треба напрацювати технічну можливість реєстрації довіреностей, виданих від імені кількох довірителів 9. У разі вчинення дій щодо юридичної особи, яка є податковим агентом, вона утримує 15% суми, необхідної для сплати нотаріусу. Податок з доходу фізичної особи має також утримуватися з тих сум, які нотаріус перераховує до ДП «Інформцентр»  Висновок:
Слід встановити або пряму оплату довірителем на ім’я Адміністратора, або реєстрацію довіреностей включити до складу вчинення нотаріальної дії, і тоді нотаріуси сплачуватимуть економічно обгрунтовані внески на якісне утримання реєстрів. 10. Прикінцеві положення передбачають відповідальність усіх, крім Адміністратора  Висновок:
Необхідно обов’язково передбачити відповідальність Адміністратора, вказуючи в яких розмірах і за які конкретно випадки 11. Не зрозумілою є логіка обов’язкової реєстрації в ЄРД довіреностей. Усі довіреності посвідчені нотаріально, виконані на захищених бланках і посвідчені фахівцями, що несуть повну матеріальну відповідальність за свої дії, підлягають обов’язковій реєстрації. Натомість підлягають обов’язковій реєстрації лише довіреності на розпорядження, виконані на звичайному папері та особами, які ці дії виконують як виключення. Певна річ, що ці особи здебільшого навіть не мають вищої юридичної освіти та профатестації. При цьому обов’язок зареєструвати покладено на довірителя, а відсутність такої реєстрації не тягне за собою жодних юридичних наслідків.  Висновок:
Ураховуючи виключно інформаційне значення ЄРД, логічною є реєстрація лише довіреностей на розпорядження. Реєстрація всіх інших довіреностей має бути безкоштовною. Плату можна встановити, аби перевірити дійсність довіреностей.