Конституція потребує серйозних змін

Конституція зразка 1996 р. закріпила систему владних відносин, яка на той момент фактично склалася у країні – напівпрезидентську унітарну республіку з парламентом, реально позбавленим контрольних повноважень, з відносно слабкою судовою системою, а також урядом без суттєвих політичних функцій і тому постійно залежним від прямої президентської підтримки. Загалом безвідповідальність держави перед суспільством у новій Конституції України зберігалася майже на рівні радянських часів. Усе це певним чином зумовило роль Конституції як чинника не стільки динамізму, скільки стагнації в українських соціально-економічних та політичних перетвореннях. Отже, перед українським суспільством постає завдання створення і ухвалення зовсім нового проекту Конституції. І що принципово – всі повинні її дотримуватися. Слідування правилам значно важливіше, ніж те, хто переможе в політичних баталіях. Головне, аби всі дотримувалися правил, а не змінювали їх під потрібний результат. Якою ж має бути модель держави за новою Конституцією? На мою думку, події 2006-2007 рр. продемонстрували, що Україна ще не доросла до парламентської республіки, бо у нас не існує розвиненої партійної системи. Усі партії дивним чином нагадують КПРС, усюди головні питання вирішує один чи кілька лідерів. Закономірно, що вони вимагають імперативного мандату, розуміючи його фактично як жорстку фракційну дисципліну. Але світовий розвиток доводить, що найкращі результати мають ті суспільства, де панує плюралізм, коли поєднуються інтелект індивідуумів з колективною толерантністю. Чи здатний на це український парламент, побудований за партійними списками? Вочевидь, не здатний. На моє глибоке переконання, сусідство із сильною президентською Росією наштовхує на необхідність мати адекватні ефективні механізми прийняття рішень у нашій державі, тобто президентську республіку. При цьому глава держави має очолити виконавчу гілку влади, а функції прем’єр-міністра вже будуть не політичними, а суто адміністративними. Останній повинен організовувати та координувати роботу уряду. Обидві палати парламенту – і верхня, палата регіонів, і нижня, яка формується за пропорційною моделлю – повинні мати сильні механізми контролю за діяльністю виконавчої влади, які на сьогодні є слабкими. Нова Конституція України має передбачати значно сильнішу, ніж сьогодні, незалежну судову гілку влади. Потребує також серйозного підсилення й конституційний захист прав людини та основоположних свобод, а також місцеве самоврядування. За якою ж процедурою ухвалити нову Конституцію? Чинний Основний Закон взагалі не передбачає розгляду зовсім нового проекту, адже був наданий мандат парламенту для однократного прийняття Конституції, до якої можна потім лише вносити зміни та доповнення. Оскільки народ – єдине джерело влади, то новий проект Конституції, на мою думку, має бути ухвалений на референдумі. Винести проект на референдум міг би Президент – відповідно до чинної Конституції. Але спочатку його треба підготувати і всебічно обговорити.