Поспішати треба поволі

Відповідно до ст. 93 ГПКУ апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення – з дня підписання повного рішення (тобто такого, що оформлене відповідно до ст. 84 ГПКУ, і складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин). Якщо ж скаржник не встиг «вкластися» у цей строк, то нормою ч. 1 ст. 53 ГПКУ йому надано право подати до суду клопотання про його відновлення. Якщо ж господарський суд за відповідним клопотанням сторони, прокурора чи за своєї ініціативи визнає причину пропуску цього процесуального строку поважною, то відновить пропущений строк. Процедурні моменти Слід мати на увазі, що апеляційну скаргу після закінчення десятиденного строку, встановленого для її подання, можна подавати лише за наявності поважних причин пропуску цього строку та разом із клопотанням про його відновлення. Інакше за правилом п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПКУ апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом. Водночас у п. 6 роз’яснення Президії ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 28 березня 2002 р. № 04-5/366 встановлено, що якщо апеляційну скаргу повернуто через пропуск строку на подання такої скарги за відсутності клопотання про його відновлення, її може бути подано вдруге з клопотанням про відновлення строку тільки протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. При цьому з відповідним клопотанням можуть звертатися лише особи, що мають право на подання апеляційної скарги. Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і має бути подано одночасно з поданням апеляційної скарги. Клопотання розглядається, якщо воно надійшло до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, що беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження. За результатами розгляду клопотання про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі про прийняття апеляційної скарги, а зміст ухвали про відмову у відновленні пропущеного строку може бути викладено в ухвалі про повернення апеляційної скарги. Однак у силу імперативних положень ч. 2 ст. 93 ГПКУ відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. У зв’язку з цим ВГСУ у своїх рішеннях (наприклад, у постанові від 3 квітня 2007 р.) неодноразово підкреслював, що подання апеляційної скарги після спливу тримісячного строку, встановленого на подання апеляційної скарги, виключає можливість її прийняття до розгляду та перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку. Відтак, відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд повертає матеріали апеляційної скарги її заявнику, оскільки підстави для прийняття скарги відсутні. Поважні причини Крім того, норма ч. 1 ст. 53 ГПКУ пов’язує можливість відновлення процесуального строку з обов’язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, який має зазначити відповідну причину (причини) у судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, у разі необхідності – з поданням доказів цього за загальними правилами ГПКУ. Слід зазначити, що роз’яснення ВГСУ до кола поважних причин відносить, зокрема, отримання заявником рішення місцевого господарського суду після закінчення зазначеного процесуального строку. При цьому, як встановлено у постанові ВГСУ від 18 січня 2007 р., ГПКУ не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Наприклад, ВГСУ у постанові від 22 лютого 2006 р. підкреслив, що судом апеляційної інстанції помилково залишено поза увагою обставини ненадіслання позивачу рішення в межах 5-денного строку, передбаченого ст. 87 ГПКУ, оскільки перебіг цього строку починається з дня прийняття рішення (оголошення його вступної та резолютивної частини), а в цьому випадку з моменту прийняття рішення до його направлення скаржнику минуло 11 днів, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та обумовлену цим неможливість позивача подати апеляційну скаргу в 10-денний строк. Крім того, у постанові зазначається, що присутність представника позивача при оголошенні резолютивної частини рішення не може бути достатньою підставою для відмови скаржнику у відновленні пропущеного процесуального строку, оскільки необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження рішення є її обізнаність зі змістом рішення місцевого господарського суду, що дає можливість скаржнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПКУ. А ось у постанові ВГСУ від 7 липня 2005 р. зазначено, що в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку заявник посилається на ту обставину, що у зв’язку зі зміною графіка роботи, пов’язаною із святкуванням 8 Березня, а саме: переносом робочого дня з понеділка на суботу, він не мав можливості своєчасно оскаржити рішення суду. Зазначеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки зазначена причина не впливала на можливість своєчасно подати апеляційну скаргу.