«Клановість» українського нотаріату Чинний ЗУ «Про нотаріат», який був прийнятий ВР у 1993 р., реально посилив роль нотаріату в суспільному житті молодої незалежної держави. Однак спливає час і суспільству потрібен принципово новий закон. Нині у парламенті зареєстровано п’ять законопроектів, які в той чи інший спосіб пропонують продовжити реформування нотаріату в нашій державі. Між тим нотаріальна громада вважає за доцільне прийняти законодавчий акт, який би мав цілісний характер та був сформований або у вигляді змін до «старого» закону, або у вигляді принципово нової редакції ЗУ «Про нотаріат». Отже, слід прийняти такий нормативно-правовий акт, який би передбачав завершення процесу реформування нотаріату в межах континентального права і запровадження єдиного нотаріату, відповідно до правових та економічних умов нашого життя.
Саме з цією метою 8 квітня 2008 р з ініціативи Комітету ВР з питань правової політики відбулися законодавчі слухання на тему «Актуальні питання організації нотаріату в Україні». Відкриваючи слухання, голова Комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко слушно зауважив, що всі законопроекти про нотаріат, які зареєстровані у парламенті, містять концептуальні розбіжності. Мета ж цих слухань – розробити єдиний, базовий нормативно-правовий акт. Отже, на що ж спрямована дія зареєстрованих проектів законів про нотаріат?
Два законопроекти (№ 1425, підготовлений Мін’юстом, та № 1425-1 за авторства народного депутата С. Міщенка) стосуються вдосконалення чинного законодавства. Автори проектів виступають за їх прийняття, мотивуючи подібний крок швидким позитивним ефектом та вирішенням нагальних проблем українського нотаріату (йдеться, насамперед про питання оформлення спадщини та про зрівняння у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій приватного та державного нотаріату). Такий собі легкий косметичний ремонт для швидкого заселення в новобудову. Існує й інший шлях – прийняття концептуально нового законопроекту «Про нотаріат». Саме цим шляхом пішли інші суб’єкти законодавчої ініціативи. Проект за реєстр. № 1286, авторами якого є народні депутати Валерій Писаренко, Євген Корнійчук та Руслан Князевич, можна вважати радикальним з погляду державного впливу на нотаріат. Другий законопроект «Про нотаріат» народного депутата Юрія Мирошниченка (реєстр. № 1286-2) надає більше преференцій та переваг самим нотарям, а відтак, покладає велику відповідальність за діяльність нотаріату на саму нотаріальну громаду. Тобто посилює самоврядування нотаріусів, залишаючи за державою тільки функцію контролю. Третій законопроект, підготовлений групою народних депутатів на чолі з Іриною Бережною, Юрієм Кармазіним та Сергієм Міщенком (реєстр. № 1286-1), є доволі компромісним варіантом, позаяк певним чином поєднує, з одного боку, вплив держави на нотаріат, а з іншого – посилює роль нотаріату як професійного середовища. Адже для нотарів важливе значення має розмежування двох видів контролю: адміністративного та судового. Тобто, на їх думку, контроль за законністю здійснення нотаріальних дій може здійснювати виключно суд. Відповідно органи юстиції мають право тільки на адміністративний контроль за організацією нотаріальної діяльності.
Упродовж двогодинної жвавої дискусії стосовно всіх законопроектів нотаріальна громада загалом схвально поставилася лише до двох з них. Це – законопроекти № 1286 та № 1286-1. Ймовірно, на базі цих двох документів триватиме подальша спільна робота над новою редакцією проекту ЗУ «Про нотаріат». Натомість хотілося б виділити два, на наш погляд, принципових моменти. По-перше, у ході слухань своє бачення щодо реформування системи нотаріату висловили майже всі учасники слухань, окрім очільників Української нотаріальної палати. Це дивує, адже саме у такому широкому колі хотілося б почути офіційну думку самої УНП. Варіантів два: або нема чого сказати, або подібний стан речей цілком влаштовує керівництво УНП. По-друге, вбачається, що у проблемі неіснування принципово нового ЗУ «Про нотаріат», попри велике бажання, винні самі нотарі. Адже в їх лавах не існує єдності, взаєморозуміння, добрих стосунків, а відтак, спільного бачення майбутнього українського нотаріату. Тому на заваді прийняттю цього бажаного Закону стоїть, як не парадоксально, не політична складова, а, швидше за все, «клановість» українського нотаріату.
Коментар фахівців
Голова Київського міського відділення УНП
Володимир ЧЕРНИШ: – У 1993 р. була затверджена Концепція судово-правової реформи в Україні. Вже тоді йшлося про єдиний нотаріат. Тому дивує, що на цьому етапі з’являються нові законопроекти «Про нотаріат», в яких йдеться про те, що декларувалося ще 15 років тому. Навіщо створювати «армію» законопроектів? Аби показати, як працюють законодавці в нашій країні? Дарма… Треба лише почути думку власне нотаріальної громади, яка виступає за надання можливості розвивати самоврядні організації нотарів за безпосереднім контролем з боку держави в особі Міністерства юстиції. Цього ніхто не заперечує. Адже без державного контролю не може бути нотаріату, якому держава делегувала частину своїх функцій та повноважень. А відтак, саме держава має право контролю та право встановлювати «правила гри», яких повинна дотримуватися вся нотаріальна громада Президент Асоціації приватних нотаріусів Харківської області Володимир МАРЧЕНКО: – На сьогодні є нагальним перехід до єдиного нотаріату України без розмежування його на державних та приватних. Дехто вважає, що за такого переходу соціально незахищені верстви населення начебто втратять можливість доступу до нотаріату. Насправді ця проблема має просте вирішення. Слід встановити пільгове обслуговування цього населення, й надати нотарям право списання на витратну частину за мінімальними тарифами вартість вчинення нотаріальних дій для таких громадян. Іншим аргументом противників єдиного нотаріату є неспроможність приватного нотаріату прийняти на себе відповідальність в оформленні спадщини. Це є помилковим твердженням, адже юридична практика приватних нотарів існує й щодо більш складних питань, ніж оформлення спадщини. Вважаю, що Мін’юст має узагальнити нотаріальну практику щодо спадщини і викласти це у вигляді рекомендацій, на підставі яких провести курси підвищення кваліфікації для нотарів.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|