Правові аспекти інвестиційного іміджу України

Формування та утримання статусу країни з привабливим інвестиційним кліматом на міжнародному рівні можливе, зокрема, за умов стабільної макроекономічної ситуації в країні, стабільної законодавчої бази та скоординованої діяльності всіх органів державної влади. Основними напрямами формування інвестиційного іміджу України є: лібералізація ділової та інвестиційної активності, розвиток ринку товарів та послуг; дерегуляція підприємницької діяльності, створення стабільної нормативно-правової бази з питань регулювання інвестиційної діяльності; поліпшення корпоративного та державного управління, реформування адміністративної системи; усунення обмежень для залучення міжнародного капіталу та з метою активізації інвестиційної діяльності; удосконалення фінансової системи; проведення антикорупційних заходів; мінімізація політичних ризиків. Законодавче регулювання інвестиційної політики Позитивні зрушення у законотворчому процесі, який дозволив значно поліпшити інвестиційний клімат в Україні, почалися з прийняттям ВР України низки кодексів, які є основоположними нормативно-правовими актами, що покликані врегулювати відносини у різноманітних сферах господарювання, зокрема, із залученням іноземних інвестицій. Починаючи з 2001 р., парламент прийняв Цивільний, Господарський, Митний, Земельний та Бюджетний кодекси України, що значно вплинуло на підвищення рейтингу України як інвестиційно привабливої держави. На сьогодні питання реалізації інвестиційної політики України, зокрема щодо іноземних інвестицій, регулюються низкою нормативно-правових актів. До них належать: угоди між урядом України та урядами країн світового співтовариства про сприяння та взаємний захист інвестицій, ГК України, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій на Україні» та закони України про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у відповідних регіонах України тощо. Крім того, Україна в березні 2000 р. приєдналась до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, що надало іноземним інвесторам можливість захищати свої права у Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів у Вашингтоні (США). Також з метою поліпшення інвестиційного іміджу України, створення сприятливих економічних, правових та організаційних умов для діяльності іноземних інвесторів Кабмін створив Український центр сприяння іноземному інвестуванню (постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2005 р. № 666). Згідно з п. 5 Положення про Український центр сприяння іноземному інвестуванню, затвердженого зазначеною постановою Кабміну, основними завданнями Центру, з-поміж іншого, є: розроблення та виконання комплексу заходів щодо формування позитивного інвестиційного іміджу України та її регіонів; надання потенційним іноземним інвесторам інформації щодо умов підприємницької та інвестиційної діяльності, інвестиційних можливостей України та її регіонів; сприяння досудовому врегулюванню спорів між іноземними інвесторами та державними органами. Державні гарантії інвесторам Ще одним сприятливим чинником у формуванні позитивного іміджу України є надання інвесторам низки державних гарантій при здійсненні ними інвестиційної діяльності. Так, відповідно до ст. 397 ГК України з метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів: застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства про іноземні інвестиції; гарантії щодо примусового вилучення, а також від незаконних дій органів влади та їх посадових осіб; компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам; гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій; інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності. У разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Органи державної влади та їх посадові особи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, крім випадків здійснення рятувальних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може здійснюватися лише на підставі рішення органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України, і в порядку, встановленому законом. Іноземні інвестори мають право вимагати відшкодування збитків, завданих їм незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Збитки іноземних інвесторів повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами або на основі обґрунтованих оцінок, підтверджених незалежним аудитором (аудиторською організацією). Компенсація, яка виплачується іноземному інвестору в порядку відшкодування збитків, має бути адекватною, ефективною та визначеною на момент виконання рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації за цим рішенням має бути негайно виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до валютного законодавства. Закон може передбачати нарахування відсотків на суму компенсації. Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється в порядку, встановленому законом. Слід зауважити, що правило стосовно збереження чинності на весь строк дії договорів, укладених між суб’єктами інвестиційної діяльності і у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб’єктів або обмежують їх права, не застосовується в разі зміни податкового, митного, валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності (абз. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про інвестиційну діяльність»). На особливу увагу заслуговують норми, що встановлюють гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності та у випадку переказу доходів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Однак слід пам’ятати, що згідно з ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом. Спірні питання Однак законодавча база в окремих спірних питаннях не дає повних відповідей для винесення обґрунтованих законних судових рішень. Зокрема, спірним є питання стосовно оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку (далі – СЕЗ і ТПР). Так, ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 р. вносить зміни до відповідних законів про СЕЗ та ТПР згідно з якими, зокрема: скасовано податкові пільги, режим спеціальної митної зони для суб’єктів СЕЗ та СПД, що реалізують інвестиційні проекти на ТПР; виключено норму щодо державних гарантій стабільності правового режиму функціонування відповідних СЕЗ та ТПР, що були встановлені відповідними законами на весь термін, визначений цими законами. Таким чином, з дня набрання чинності ЗУ № 2505-IV від 25 березня 2005 р. (з 31 березня 2005 р.) оподаткування СПД, що реалізують інвестиційні проекти на зазначених територіях, здійснюється на загальних підставах, визначених відповідними законами України з питань оподаткування. Водночас ст. 125 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлює, що у 2007 р. для всіх СПД у разі ввезення (пересилання) ними на території СЕЗ і ТПР підакцизних товарів та товарів 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД призупиняється застосування пільг зі сплати ввізного мита та ПДВ щодо таких товарів незалежно від мети їх ввезення. У разі якщо іншими законами України незалежно від дати їх прийняття, зокрема законами України, якими надаються гарантії незмінності податкового законодавства, встановлено інший порядок та умови сплати такими СПД податків і зборів, застосовуються норми цього Закону. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органам державної влади забороняється прийняття та виконання рішень, що встановлюють інші правила оподаткування СПД, які реалізують інвестиційні проекти у СЕЗ та ТПР, ніж ті правила, які визначені нормами цього Закону. Тоді як у 2007 р. за позовами суб’єктів СЕЗ та ТПР суди приймали рішення щодо відновлення пільгового режиму оподаткування відповідних товарів, що ввозяться на територію України цими суб’єктами. У вказаних судових рішеннях зазначається, що встановлені у ч. 3 ст. 125 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» обмеження щодо прийняття та виконання відповідних рішень органів державної влади не можуть стосуватись судових рішень, зокрема тих, які передбачають застосування податкових пільг для суб’єктів СЕЗ і ТПР. Так, суди, з-поміж іншого, зазначають, що за імперативними приписами ст. 124 Конституції України та ст. 255 КАСУ постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організації, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Виходячи із наведеного, прийняття нових нормативних актів не може бути підставою для юридичного нівелювання судового рішення, прийнятого до моменту набрання законної сили цих нормативних актів. Також при здійсненні аналізу причин виникнення спорів, стороною яких є Україна та які розглядаються в закордонних юрисдикційних органах, установлено, що основними причинами, що обумовлюють виникнення позовів, є: невиконання Україною взятих зобов’язань за укладеними договорами; несвоєчасне реагування центральних органів виконавчої влади на пропозиції іноземних інвесторів щодо досудового врегулювання проблемних питань з іноземним інвестором; відсутність у центральних органів виконавчої влади, державних підприємств коштів, для здійснення розрахунків з інвесторами за виконані роботи тощо; невиконання зобов’язань, взятих українською стороною за мирними угодами; довготривала процедура розгляду національними судами справ за участю іноземного суб’єкта; недосконала та довготривала процедура виконання судових рішень органами виконавчої служби; недотримання заінтересованим органом та організаціями вимог Порядку здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання, розгляд у закордонних юрисдикційних органах спорів за участю іноземного суб’єкта та України, затверджено Указом Президента України № 581 від 11 вересня 2006 р., в частині своєчасного надання інформації та матеріалів відповідальному органу. Водночас, попри недосконалість правового поля щодо здійснення суб’єктами господарювання, зокрема іноземними, інвестицій в економіку країни, в останні роки спостерігається значне поліпшення інвестиційного іміджу України, про що свідчить і той факт, що наша держава увійшла до списку 20 країн, які стануть найбільшими реципієнтами прямих іноземних інвестицій у 2007-2009 рр. У доповіді, підготовленій за результатами опитування 192 найбільших транснаціональних корпорацій та представленій 4 жовтня 2007 р. в Європейському відділенні ООН у Женеві, Україна посіла місце поряд із такими країнами, як Китай, Індія, США, Росія.