18 років земельної реформи Необхідність подальшого реформування аграрного сектору економіки зумовлена не лише природою соціально-економічної трансформації, а й бажанням закріпити сталий динамічний поступ сільськогосподарської галузі в її розвитку. Забезпечити це можливо лише шляхом запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення. Вже 18 років триває в Україні земельна реформа. Однак перейти «рубікон» на шляху до цивілізованого земельного ринку українське суспільство ніяк не наважиться.
Згадаймо, що у Земельному кодексі України ще з 25 жовтня 2001 р. прийняття Закону про ринок земель визначено як одну із ключових умов для здійснення такого переходу. Проте, як бачимо, віз і нині там, а сам процес переходу до цивілізованого ринку землі триває вже сьомий рік.
Корисна дискусія
9 квітня ц.р. відбулася чергова спроба зсунути з місця славнозвісний віз. Саме цього дня відбувся «круглий стіл» на тему «Громадське обговорення проектів Закону України «Про ринок земель», організований Комітетом ВР з питань аграрної політики та земельних відносин у партнерстві з громадською організацією «Інститут розвитку аграрних ринків». Під час заходу представники громадськості та органів влади різних рівнів обговорювали два законопроекти «Про ринок земель»: законопроект (реєстр. № 2143 від 28 лютого 2008 р.) Кабінету Міністрів та законопроект (реєстр. № 2143-1 від 3 квітня 2008 р.) народних депутатів Павла Сулковського (Партія регіонів), Валерія Бевзенка (Партія регіонів), Євгена Сігала (БЮТ), Сергія Терещука (Блок Литвина), Романа Ткача (Блок «НУ-НС») та Миколи Тимошенка (КПУ).
Відкриваючи громадські слухання, голова Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк зазначив, що законопроект, аби мати шанс стати законом, повинен, з одного боку, забезпечувати розвиток економіки, а з іншого – гарантувати соціальну справедливість. Насамперед, за словами очільника парламентського комітету, слід зробити так, аби ринок землі був зрозумілим, прозорим, цивілізованим. Тобто ринкові процедури мають чітко регламентуватися, а норми законодавства не повинні містити двозначностей, колізій та допускати різні тлумачення.
Отже, концепцію та основні положення урядового законопроекту представив голова Державного комітету України із земельних ресурсів Володимир Воєводін, а депутатського – один із його авторів, голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко. Саме на основі виступів цих доповідачів розгорнулося жваве обговорення проблеми запровадження повноцінного ринку земель в Україні. Адже у ході дискусії її учасники мали дати відповіді на непрості запитання. Яким повинен бути Закон про ринок земель? Який із представлених законопроектів слід взяти за основу для подальшого опрацювання? Що треба зробити, аби законопроект став законом?
Урядовий законопроект
Представляючи урядовий законопроект, Володимир Воєводін зазначив, що він розроблений на виконання п. 89 доручення Кабміну від 8 січня 2008 р., пп. 6 п. 5 розділу ІІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 лютого 2007 р. та пп. «в» п. 4 Прикінцевих положень Земельного кодексу, який містить перелік законів з питань регулювання земельних відносин, що мають бути прийняті в розвиток відповідних норм цього Кодексу. Однак у ході представлення урядового законопроекту стало очевидним, що єдине, над чим працювали урядовці у цьому документі, – це врегулювання питання проведення земельних торгів (аукціонів). Це, на думку Головного науково-експертного управління Апарату ВР, виправдано з огляду на актуальність та важливість цього питання для створення ефективного механізму продажу земельних ділянок, насамперед державної та комунальної власності. Проте інші питання функціонування ринку земель в Україні, які не стосуються конкурентних засад придбання земель, у проекті відображені недостатньо. Так, у загальній частині проекту (розділ 1) слід було б більше уваги приділити визначенню засад формування ринку земель (створення інфраструктури ринку земель, консалтингових і ріелторських підприємств тощо) та основних елементів механізму регулювання ринку земель (моніторинг ринку земельних ділянок, оподаткування доходів, отримуваних від операцій на ринку земель, встановлення обмежень на оборот окремих земельних ділянок тощо). Більше того, окремі положення проекту мають відмінності від приписів Земельного кодексу у врегулюванні певних питань (визначенні організатора торгів, встановленні порядку оголошення про проведення аукціону тощо).
Альтернативний варіант
Інший суб’єкт законодавчої ініціативи народний депутат Валерій Бевзенко, представляючи законопроект «Про ринок земель», підготовлений групою народних депутатів, зауважив, що їх проект спрямований на врегулювання питання обороту земель сільськогосподарського призначення, а саме: обмеження щодо набуття їх у власність; набуття таких земель особами, котрі мають переважне право; мінімальні і максимальні розміри земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності осіб, яким надано це право тощо. Досить вдало у депутатському законопроекті виписані повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо відчуження земельних ділянок, а також ураховані особливості обороту земель державної, комунальної, приватної власності та порядок проведення земельних торгів.
За висновками Головного науково-експертного управління Апарату ВР обидва законопроекти за результатами розгляду у першому читанні можуть бути прийняті за основу з урахуванням зауважень та пропозицій, висловлених фахівцями цього управління. Зауважимо лише, що фахівці цього управління депутатський законопроект досконало не вивчали, однак, виходячи із поверхового аналізу, дійшли висновку, що на цьому етапі законопроект за реєстр. № 2143-1 є більш проробленим і може бути базовим для подальшої роботи над ним. Такої ж думки у ході громадських слухань дотримувалися й більшість учасників дискусії.
Замість висновків
Наприкінці засідання була прийнята резолюція, проект якої запропонував заступник директора Інститут розвитку аграрних ринків Роман Корінець та яка знайшла підтримку залу. Учасники конференції, обговоривши законопроекти, наголошують на тому, що система реалізації права власності на землю є необхідною умовою узгодження суспільних та приватних інтересів та рекомендують, серед іншого, таке:
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|