Всі рубрики


Поняття та особливості укладання авторського договору

На сьогодні в Україні спостерігається стрімке перетворення інтелектуального капіталу на провідний сектор економіки, що визначає інноваційні процеси в науці й техніці, а також духовному житті країни. З’являються нові правові інститути з метою впровадження у суспільстві системи цінностей, в основі якої лежать партнерські взаємовигідні відносини. Здійснення авторських прав реалізується шляхом укладання авторських договорів про використання творів того чи іншого виду, оскільки договірна форма найбільш прийнятна для забезпечення реалізації й охорони особистих і майнових прав автора. Поняття та умови авторського договору На початку слід зазначити, що ЗУ «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ (далі – Закон про авторські права) не дає визначення поняття «авторський договір», тому скористаємось тими визначеннями, які наводять відомі правники. Український юрист професор О. Підопригора сформулював таке визначення авторського договору – це консенсуальна угода, за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання, або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом. Відомий російський вчений А. Сергєєв зазначає, що за авторським договором автор передає набувачу свої права на використання твору в межах і на умовах, узгоджених сторонами. Отже, за змістом ці визначення є схожими, оскільки передбачають правомочності автора чи особи, яка володіє авторським правом, дозволяти використання твору іншим особам. Пункт 2 ст. 33 Закону про авторські права встановлює, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди стосовно всіх істотних умов. Чинне законодавство не містить імперативної правової норми, яка б передбачала обов’язковий оплатний характер авторського договору. Згідно з п. 2 ст. 33 Закону про авторські права істотними умовами договору можна вважати такі: строк дії договору; спосіб використання твору; територія, на яку поширюється договір; інші умови, щодо яких за вимогою однієї зі сторін має бути досягнуто згоду. Сторонами договору є автор та одержувач права (користувач або ж лінцезіат). Авторський договір, як правило, укладається в письмовій формі, за бажанням сторони можуть нотаріально посвідчити авторський договір. В усній формі дозволяється укладення договору про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях. Наприклад, у газетах, журналах тощо. Авторський договір може бути оплатним і безоплатним. Плата автору називається авторська винагорода. Тут хотілось б зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 33 Закону про авторські права ставки авторської винагороди (встановлюється у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином) не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені КМУ. Співавторство при укладанні договорів Під час укладання авторського договору слід пам’ятати про такий інститут права інтелектуальної власності, як співавторство. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи утворює такий спільний твір одне нерозривне ціле або складається з частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємини співавторів можуть визначатися авторським договором між ними. Не визнаються співавторами особи, які надали автору виключно технічне, організаційне, матеріальне або інше сприяння, що не є творчою діяльністю. Співавторство може бути неподільним – коли твір, створений кількома авторами, є єдиним цілим і його неможливо розділити (право на використання твору належить співавторам на праві сумісної власності) та подільним, що виникає, коли твір складається з окремих частин, які мають самостійне значення (кожен із співавторів може використовувати створену ним частину твору, яка має самостійне значення, на свій розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними). Тут також треба додати, що частина спільного твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору. Якщо твір повторює або включає в себе певні елементи, приміром, твору декоративно-прикладного мистецтва, авторські права на які належать іншій особі, відповідно до ст. 3 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» такий твір буде похідним твором – продуктом інтелектуальної творчості, заснованим на іншому існуючому творі (переробка, адаптація). Безумовно, автор похідного твору повинен зробити свій творчий внесок, а не копіювати вже існуючий твір Не виключено, що може постати питання, чи має місце співавторство у створенні похідного твору. Відповідно до ст. 29 Закону використання твору допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право. Стаття 14 цього ж нормативно-правового акта серед форм використання наводить переробку, адаптацію, які створюють похідний твір. Таким чином, похідний твір може бути створено лише за згодою автора твору декоративно-прикладного мистецтва. Отже, у разі якщо передаються права на твір, створений у співавторстві, така передача має відбуватися за згодою співавторів. Можна рекомендувати ознайомитися з угодою між співавторами, для того щоб чітко визначити кількість співавторів, подільність (неподільність) твору, умови регулювання взаємин між ними тощо, вберігши себе від недобросовісного співавтора, який, «забувши» про колег, намагається продати вам права, власником яких він не є. У разі якщо така угода є конфіденційною або усною, можна запропонувати співавторам написати гарантійний лист, в якому вказати, що саме ці автори є співавторами, і права третіх осіб стосовно твору не будуть порушені його передачею. У випадку виникнення претензій з боку третіх осіб такий належним чином оформлений гарантійний лист буде доказом під час розгляду судової справи. Довідка «ПТ»
З чого складається авторський договір Пропонуємо вам перелік пунктів, включення яких до авторського договору убезпечить права та інтереси сторін угоди.
  1. Назва, номер договору, дата й місце його укладання.
  2. Сторони договору.
  3. Визначення термінів. Ця умова для цього виду договору має особливе значення, що пояснюється специфікою об’єкта авторського договору, способів використання твору тощо, а також тим фактом, що значна кількість понять/термінів не мають нормативного визначення, наприклад, кліп, електронний прес-кіп тощо.
  4. Предмет договору, що визначається майновими правами на використання твору, які переходять від автора (іншої особи, котра має авторське право) до набувача прав. Права, передані за авторським договором, можуть передаватися правонабувачем третім особам повністю або частково, лише у випадках, коли це передбачає договір.
  5. Права й обов’язки сторін.
  6. Фінансові умови: розмір авторської винагороди, порядок її обчислення й виплати. Якщо визначення авторської винагороди потребує складних розрахунків (найчастіше це стосується роялті), то такі розрахунки можуть зазначатися в додатку, на який робиться посилання в тексті авторського договору.
  7. Гарантії сторін. З одного боку, автор (інша особа, яка має авторське право) гарантує, що він (вона) наділений усіма необхідними повноваженнями для здійснення передбаченої авторським договором діяльності, й правонабувач може використовувати твір визначеними договором способами без додаткових виплат третім особам. З іншого – набувач гарантує, що використання твору проводитиметься відповідно до вимог авторського договору.
  8. Контроль за використанням твору. Цю умову застосовують в авторському договорі не так часто, оскільки згідно з нею автор чи інша особа, яка володіє авторським правом, отримує повноваження ознайомлення з документами, що стосуються використання твору, а користувач зобов’язується забезпечити цю можливість.
  9. Відповідальність сторін. Почасти у цьому пункті сторони обмежуються формулюванням: «у випадку невиконання чи неналежного виконання договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України». Обсяг такої відповідальності встановлює ст. 34 Закону про авторські права: сторона, яка порушила свої зобов’язання за авторським договором, має відшкодувати іншій стороні всі збитки, зокрема, упущену вигоду. В інтересах автора (іншої особи, котра має авторське право) в авторському договорі потрібно передбачати особливості відповідальності контрагента в разі несплати чи несвоєчасної сплати авторської винагороди.
  10. Форс-мажорні обставини.
  11. Вирішення спорів. У цьому пункті авторського договору зазначають, що всі спори, що виникають при виконанні умов договору, сторони мають намір вирішувати шляхом переговорів; у разі не згоди сторони можуть визначити конкретний юрисдикційний орган, який вирішуватиме спір.
  12. Строк дії договору та умови розірвання договору (тут можливо, з-поміж іншого, передбачити випадки одностороннього розірвання договору).
  13. Конфіденційність.
  14. Додаткові умови. В цьому пункті авторського договору сторони можуть передбачити, що в усіх інших питаннях, які прямо не визначені в договорі, сторони керуються чинним законодавством України. Як правило, зазначають, що всі додатки є невід’ємними частинами авторського договору. Можна встановити момент, з якого авторський договір вступає в силу, можливість і порядок внесення змін до договору, кількість підписаних екземплярів договору тощо.
  15. Місце знаходження, поштові та платіжні реквізити сторін.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________