Пам’яті видатного цивіліста присвячується 22 квітня ц.р. на базі юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка пройшли другі цивілістичні читання з проблем права інтелектуальної власності, присвячені пам’яті професора Опанаса Підопригори на тему «Права на засоби індивідуалізації виробників, товарів і послуг». Традицію цивілістичних читань було започатковано торік за ініціативи д.ю.н., академіка АПрНУ Наталії Кузнєцової. Перші читання пройшли 18 квітня минулого року в приміщенні Київського регіонального центру Академії правових наук України, результатом яких стало видання збірника наукових статей та доповідей з цієї тематики. Як і рік тому організаторами нинішнього заходу виступили кафедра цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка, Академія правових наук України, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва та Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності АПрНУ. Учасники читань, більшість з яких учні Опанаса Підопригори, обговорювали широке коло теоретичних та практичних проблем щодо засобів індивідуалізації виробників, товарів та послуг, зокрема, роль засобів індивідуалізації у приватноправовій доктрині права.
Вже стало доброю традицією запрошувати до участі у заході колег-цивілістів із колишнього Радянського Союзу, аби обмінятися досвідом і почути авторитетну, професійну думку щодо наявних проблем правозастосування у сфері інтелектуальної власності. Торік гостем перших цивілістичних читань був д.ю.н, завкафедри цивільного права СпбДУ економіки та фінансів Олександр Сергєєв, а цьогоріч до когорти українських вчених-цивілістів приєдналася д.ю.н., проректор Російського державного інституту інтелектуальної власності Валентина Орлова. У своїй доповіді вона детально зупинилася на засобах індивідуалізації виробників, товарів і послуг, а також торкнулася деяких проблем кодифікації російського законодавства у сфері інтелектуальної власності (детальніше читайте на стор.10).
Відкриваючи цивілістичні слухання, пані Кузнєцова зауважила, що ім’я Опанаса Підопригори у багатьох поколінь юристів пов’язується із першими спогадами про пізнання юриспруденції, адже більш ніж півстоліття тому наукова діяльність цього видатного вченого вже була пов’язана із життям юридичного факультету Університету Святого Володимира – нині КНУ імені Тараса Шевченка. «Він надавав велику допомогу нам, молодим вченим, у нашій викладацькій діяльності, залишаючись при цьому коректною, доброзичливою, але водночас дуже вимогливою людиною», – зазначила професор кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. «Але постать Опанаса Підопригори – це не лише постать вчителя, колеги, а й постать великого вченого, який посів чільне місце серед українських цивілістів», – додала вона. Наталія Кузнєцова також пригадала свою участь у розробці нового ЦК разом із Опанасом Підопригорою, характеризуючи його у цій нелегкій роботі виключно як мудру людину, здатну вирішувати конфліктні ситуації та оминати занадто гострі кути у палких дискусіях вчених-цивілістів. А це були конче важкі дебати, що перебували на межі конфлікту, пов’язаного із наявністю різних поглядів та діаметрально протилежного сприйняття вченими українських правових реалій. Всі ці спори він міг вдало вирішити і взяти на себе весь тягар формування дружніх взаємин між учасниками робочої групи, що й дало змогу здійснити підготовку нового проекту ЦК. Таким лишився у пам’яті своїх учнів Опанас Підопригора...
Отже, традиція проведення цивілістичних читань, присвячених пам’яті великого українського вченого, започаткована рік тому – це внесок не одного покоління юристів, котрих вчив Опанас Підопригора, у зміцнення пам’яті про свого вчителя. Зважаючи на це, традиція житиме й надалі, а ми, своєю чергою, із приємністю відвідуватимемо подібні заходи у майбутньому.
Право на засоби індивідуалізації виробників, товарів і послуг як тема для обговорення на других цивілістичних читаннях була обрана не випадково. Нині є вкрай актуальним питання щодо місця цієї проблематики як у структурі об’єктів науки цивільного права, так і в інституті самої промислової власності. Ось що зазначила з цього приводу Наталія Кузнєцова: «Цивілісти дуже часто нагадують, що інститут інтелектуальної власності – це об’єкт дослідження цивільного права. З приводу цього постійно відбуваються серйозні дискусії. Однак, попри різні погляди, що можуть існувати з цього питання, хотіла б наголосити, що хоча засоби індивідуалізації виробників, товарів і послуг і є частиною інституту промислової власності, вони також тісно пов’язані з іншими інституціями цивільного права. Передусім ці засоби є атрибутами юрособи, тобто уособлюють виробника та його товар. Більше того, засоби індивідуалізації тісно пов’язані із договірним правом, а також із проблемою захисту цивільних прав. Все це, безумовно, покладає на вчених обов’язок пам’ятати про ці «щільні» зв’язки з іншими інститутами цивільного права і досліджувати зазначені питання у контексті вирішення загальних проблем цивільного права». Саме на ці проблемні питання й намагалися відповісти учасники цьогорічних читань з проблем права інтелектуальної власності, присвячених пам’яті професора Опанаса Підопригори.
Коментар учасників
Голова судової палати з розгляду справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності, ВГСУ
Віктор МОСКАЛЕНКО: – На сьогодні найактуальнішою є проблема розмежування юрисдикцій між господарськими та адміністративними судами. Замість того, аби сконцентрувати всі справи у сфері захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в одному суді та поглибити спеціалізацію, ми зробили все, щоб «розтягнути» справи по різним судам. У зв’язку з цим вважаю за доцільне віднести вирішення спорів, пов’язаних із порушенням прав на об’єкти промислової власності, до юрисдикції господарських судів. Кроком до поглиблення спеціалізації була б передача усіх спорів у цій сфері, які віднесені до юрисдикції місцевих господарських судів, до юрисдикції Господарського суду м. Києва. Крім того, у процесуальне законодавство необхідно імплементувати норми щодо посередництва (медіації) у врегулюванні спорів з порушення прав інтелектуальної власності. Директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій НАНУ Юрій КАПІЦА: – Поняття «найменування підприємства», яке використовується при реєстрації, та поняття «фірмове найменування» не є тотожними. На жаль, в Україні інститут фірмового найменування як такий практично не застосовується. Я вбачаю два виходи із такої ситуації. Перший варіант – законодавчо встановити, що найменування юридичної особи є тотожним із фірмовим найменуванням. Це призведе до того, що при реєстрації юридичної особи вимагатиметься унікальність найменування у межах окремого регіону, а не його абсолютна унікальність на всій території України. Другий варіант – залишити реєстрацію найменування юросіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому перевірку тотожності найменування юросіб здійснювати у межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Доцент кафедри інтелектуальної власності Інституту інтелектуальної власності і права Ірина КОЖАРСЬКА: – В офіційних українських перекладах Паризької конвенції про охорону промислової власності об’єктом права інтелектуальної власності визначається фірмове найменування. Однак якщо дослівно перекладати франзузький варіант цієї Конвенції, то у ній вживається дещо інше поняття — «торгове або комерційне найменування». Можливо, у зв’язку із недоліками перекладу ми неправильно визначили об’єкт інтелектуальної власності. Крім того, незрозумілим вбачається значення комерційного (фірмового) найменування в Україні, оскільки ЦК не дає визначення як поняття «комерційне найменування», так і написаного у дужках поняття «фірмове» (найменування. – Ред.). Тому насамперед слід визначитися із поняттями та надати їм визначення.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|