Незадовільна робота «юридичних» комітетів ВР

Якщо ефективність діяльності уряду прийнято висвітлювати через 100 днів від дня призначення складу Кабміну, то ефективність парламенту – через півроку після початку роботи новообраної Верховної Ради. Так, 7 травня ц.р. голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «СОЦІОВИМІР» Сергій Таран та директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар провели прес-конференцію, на якій розповіли про результати проведеного опитування провідних українських політологів, політичних експертів та парламентських журналістів щодо ефективності діяльності парламенту 6-го скликання. «Найефективнішим експерти визначили Комітет ВРУ з питань національної безпеки і оборони», – повідомив пан Таран. Роботу Комітету з питань правової політики, Комітету з питань правосуддя та Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не назвав ефективною жоден експерт. Більше того, для громадськості лишається закритою інформація, над якими законопроектами працюють депутати, котрі входять до цих комітетів. «Результативними в 6-місячній роботі Верховної Ради можна сміливо назвати лише два дні», – переконана пані Сюмар. Проте і ці дні парламент присвятив вирішенню питань щодо виборів (або перевиборів) в органи місцевого самоврядування. Більш ефективною була визнана діяльність Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової та митної політики. Результативною діяльність цих комітетів назвали 11,5% експертів. Що ж заважає народним обранцям працювати ефективно? Більше половини експертів (62,9%) назвали головною причиною цього явища слабкість парламентської коаліції (експерти називають осінь поточного року кінцем її існування), а саме: розбіжності між її складовими – БЮТ та НУ-НС. Водночас майже третина опитаних причиною недієздатності та неефективності українського парламенту назвала непрофесійність депутатського корпусу. А основа останньої причини - недосконалість пропорційної системи виборів. Щоправда, не всі прогнози експертів є песимістичними. Більше половини експертів переконані в тому, що конституційна реформа буде здійснена ще до чергових президентських виборів, а нинішній склад парламенту все ж таки зможе внести зміни до Конституції України стосовно парламентської форми правління. Загалом ситуація продовжує лишатися незадовільною. «Відсутність опозиції як такої (яка, до речі, відповідно до результатів опитування експертів не зацікавлена у відставці нинішнього уряду), чвари всередині коаліції, протистояння Секретаріату Президента України і уряду призводить до кризи парламентаризму в Україні», – підсумував Сергій Таран.