Всі рубрики


Про митну та контрактну вартість товарів, що імпортуються

Що таке митна вартість і чим вона відрізняється від контрактної вартості товару? На жаль, це досить нескладне, на перший погляд, питання доволі часто призводить до непорозумінь між імпортерами та митними органами. Митна вартість – це база для нарахування мита та ПДВ, а також акцизного збору, тому від визначеної митної вартості на товар прямо залежить сума податків, яку імпортер повинен сплатити при ввезенні товару. Відомо, що останнім часом митні органи приділяють досить багато уваги процедурі визначення митної вартості товарів, що імпортуються. Це пов’язано насамперед з тим, що маніпуляції з митною вартістю є найбільш популярним механізмом мінімізації податкового навантаження при імпорті товарів до України. Митна вартість Оскільки не завжди митна вартість співпадає з контрактною вартістю, спробуємо розібратися, в чому полягають відмінності. Митна вартість є умовною розрахунковою величиною, яка використовується для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також для розрахунків штрафів та санкцій у визначених випадках. Відповідно до ст. 266 МК України існує 6 методів визначення митної вартості, які використовуються послідовно від 1 до 6: метод 1 «За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються»; метод 2 «За ціною угоди щодо ідентичних товарів»; метод 3 «За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів»; метод 4 «На основі віднімання вартості»; метод 5 «На основі додавання вартості»; метод 6 «Резервний». При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи 4 і 5 можна використовувати у будь-якій послідовності. Митна вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є ціною, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, який імпортується, скоригована в деяких випадках. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються декларантом (юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України) під час переміщення товарів через митний кордон України. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюють митні органи. Не зупиняючись детально на методах визначення митної вартості, зосередимо свою увагу на проблемних питаннях, які виникають при визначенні митної вартості товарів, що імпортуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Звертаємо вашу увагу на те, що ми не розглядаємо питання визначення митної вартості товарів, що переміщуються громадянами. Пов’язані особи Нині зі збільшенням частки іноземних інвестицій до економіки України, а також ураховуючи світову тенденцію до глобалізації економіки, кількість транснаціональних компаній зростає в арифметичній прогресії. Відтак, проблема ціноутворення щодо операцій з пов’язаними особами набуває дедалі більшої актуальності, почасти спричинюючи непорозуміння між митними органами та імпортерами. Для цілей митного законодавства особи вважаються пов’язаними між собою в разі якщо: вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного; вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством; вони є роботодавцем і найманим працівником; будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них прямо або опосередковано контролює іншого; обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї сім’ї. Стаття 267 МК України встановлює, що у разі якщо покупець і продавець є пов’язаними між собою особами, метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, застосовується у випадку, якщо відносини між покупцем та продавцем не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що відносини між продавцем і покупцем вплинули на ціну імпортованих товарів, то митний орган повинен повідомити про такі підстави декларанту і надати йому можливість для відповіді і доказу відсутності впливу взаємозалежності продавця і покупця на ціну товару. Хотілось б звернути увагу на той факт, що на вимогу декларанта таке повідомлення повинно бути здійснено в письмовій формі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» для підтвердження заявлених відомостей декларантом, зокрема, можуть бути надані такі документи: бухгалтерські та банківські документи щодо відчуження аналогічних або подібних товарів на території України; бухгалтерські документи виробника, які підтверджують вартість товарів; довідку про вартість ідентичних або подібних товарів у країні експорту. На практиці надання перерахованих документів суперечить внутрішнім вимогам компаній-імпортерів щодо конфіденційності і нерозголошення відомостей, які містять комерційну таємницю. Проте у разі ненадання відповідних документів митні органи можуть коригувати митну вартість імпортованих товарів, якщо покупець і продавець є пов’язаними особами. Таким чином, звертаємо вашу увагу на таке: 1) взаємозалежність продавця і покупця не може сама по собі бути причиною для незастосування методу 1 для визначення митної вартості; 2) митний орган повинен довести вплив взаємозалежності продавця і покупця на ціну товару; 3) на вимогу декларанта повідомлення щодо обґрунтованості підстав для сумніву стосовно прийнятності ціни повинно надаватися в письмовій формі; 4) порівняння цінової інформації про подібні та аналогічні товари не може бути достатньою підставою для висновку про вплив взаємозалежності між продавцем та покупцем на ціну товару. До того ж декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або суду. Бази даних митної служби Права та обов’язки митних органів під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів встановлені ст. 265 МК України. Так, з метою контролю за правильністю визначення митної вартості митні органи мають право використовувати інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ведення такої бази даних затверджено наказом Державної митної служби України № 257 від 17 травня 2002 р. «Про затвердження структури, джерел та критеріїв формування бази середньо контрактних цін»; далі – База даних ДМСУ), а також бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржової інформації про ціни на товари та/або сировину. Однак, використання перерахованих джерел інформації передбачено лише в окремих випадках за умови коригування середньоконтрактних цін з боку митних органів відповідно до умов контракту, обсягу партії, регулярності поставок. Відтак, звертаємо вашу увагу, що використання інформації Бази даних ДМСУ як єдиного джерела інформації щодо митної вартості імпортованих товарів без відповідних коригувань та аналізу документів, наданих імпортерами товарів, може бути оскаржено до митного органу вищого рівня та/або суду. Додаткові витрати, що включаються до митної вартості На нашу думку, питання щодо включення додаткових витрат до митної вартості товарів, які імпортуються, є досить неоднозначним і завжди викликає досить багато запитань. Тож спробуємо розібратись, які проблеми виникають в зв’язку з цим. Згідно із ст. 267 МК України до митної вартості включаються, зокрема, визначені нижче витрати, якщо вони не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, що імпортується. 1. Вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів. Наказ Державної митної служби України № 74 від 31 січня 2007 р. роз’яснює, що такі витрати мають базуватися на об’єктивних даних, які піддаються обчисленню. Наприклад, у разі якщо фірма несе витрати на утримання дизайнерського центру за межами України, коригування митної вартості щодо імпортних товарів відбувається шляхом розподілу витрат дизайнерського центру на все виробництво, яке одержує вигоди від дизайнерського центру, шляхом додавання такої розподіленої вартості для кожної одиниці імпортованого товару. Відтак, з одного боку, є вимога щодо об’єктивності даних та можливості обчислення таких даних, а з іншого - досить важко, а в деяких випадках навіть неможливо розподілити витрати дизайнерського центру на все виробництво, яке одержує вигоди від дизайнерського центру. 2. Роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів. Сплата роялті та/або ліцензійних платежів передбачає певний механізм розрахунку таких платежів. Так, розрахунок суми роялті може залежати від обсягу продажу імпортованого товару протягом певного часу (наприклад, кварталу). На момент митного оформлення неможливо включити роялті, розрахунок сплати яких відбувається за результатами продажу імпортованого товару, до митної вартості товару у зв’язку з відсутністю інформації щодо суми роялті. Нині відсутній механізм включення зазначених витрат до митної вартості товарів, що імпортуються. Таким чином, аби уникнути потенційних спорів з митними органами, потрібно звертати увагу на таке: 1) розрахунок витрат на інженерні та дослідно-конструкторські роботи, дизайн, а також роялті та ліцензійні платежі повинні базуватися на об’єктивних даних, наявних на момент імпорту товарів, безпосередньо пов’язаних з такими витратами; 2) найкраще, якщо механізм включення таких витрат у митну вартість буде узгоджений з митними органами заздалегідь. Пост-аудит митної вартості Наприкінці 2006 р. Україна приєдналася до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Відтак, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати законодавство з нормами цієї Конвенції. Основною метою Конвенції є усунення перешкод для розвитку світової торгівлі шляхом усунення розбіжностей у митних правилах та процедурах. Так, одним із пріоритетних напрямів митного контролю визначений перехід на методи митного контролю, які засновані на пост-аудиті і управлінні ризиками. Пост-аудит митної вартості – це контроль за правильністю визначення митної вартості після закінчення операцій митного контролю та пропуску товарів через митний контроль. Право здійснювати такий контроль закріплено ст.ст. 41, 60 і 69 МК України. Однак донедавна митні органи користувалися своїм правом дуже рідко в силу відсутності достатньої нормативної бази для таких перевірок. Останні зміни в законодавстві наводять на думку, що стан справ поступово змінюється. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 9 квітня 2008 р. встановлені, зокрема, такі випадки, коли здійснюється пост-аудит митної вартості: 1) виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно достовірності відомостей, що містяться в наданих до митного оформлення документах; 2) надходження інформації від митних органів іноземних держав інформації щодо непідтвердження автентичності наданих до митного оформлення документів; 3) виявлення фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов’язаних з їх виробництвом; 4) виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та оформлення. Проект Митного кодексу, підготовлений Державною митною службою, також містить кілька розділів, присвячених пост-аудиту. Отже, найближчим часом потрібно очікувати митників із перевірками.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________