Всі рубрики


Контрабанда загрожує суспільній безпеці

Судова практика останніх років свідчить про стрімке зростання кількості адміністративних і кримінальних справ щодо порушень митного контролю нашої держави. У розмові з суддею Апеляційного суду Київської області Олегом Ігнатюком говоритимемо про основні види правопорушень і злочинів, які вчиняються на митному кордоні України, особливості розгляду справ про порушення митних правил та про дотримання вимог чинного законодавства під час розгляду подібних справ. – Пане Олегу, які основні види правопорушень на митному кордоні України? Що є підставою для порушення адміністративної або кримінальної справи? – На сьогодні основними видами правопорушень та злочинів, які вчиняються на митному кордоні України, є порушення митних правил щодо недекларування товарів і транспортних засобів, порядок проходження митного контролю, контрабанда товарів і наркотичних засобів та розпорядження транспортними засобами без дозволу митних органів, переміщення товарів з приховуванням від митного контролю. Предметами контрабанди у кримінальних справах здебільшого бувають наркотичні засоби та психотропні речовини, іноземна валюта, транспортні засоби, історичні та культурні цінності, предмети одягу, холодна зброя, ювелірні вироби. Найчастіше предметами порушень митних правил при переміщенні через кордон є транспортні засоби, валюта, продукти харчування, алкогольні напої, побутова техніка, телефони тощо.  – Чим зумовлене збільшення кількості розглянутих справ про порушення проходження митного кордону? Як це впливає на якість судочинства? – Єдиним судом у Київській області, який розглядає справи про порушення митних правил, є Бориспільський міськрайонний суд. Це пояснюється тим, що в районі, на який поширюється територіальна юрисдикція цього суду, розташовується регіональна митниця, що здійснює контроль у Державному міжнародному аеропорту «Бориспіль». Упродовж минулого року судді Бориспільського міськрайонного суду розглянули 1044 справи про порушення митних правил, що майже вдвічі більше, ніж за попередній період. Це зумовлене збільшенням кількості справ про порушення проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зростання кількості справ про порушення митних правил видається цілком логічним, позаяк із кожним роком збільшується кількість осіб, які перетинають державний кордон. Так, упродовж минулого року судді Бориспільського міськрайонного суду наклали штраф на 312 осіб, ще до 659 осіб застосували стягнення у вигляді конфіскації предметів порушення митних правил. Торік у суді зберігалась закономірність значно частішого застосування конфіскації як виду адміністративного стягнення, ніж накладення штрафу. Пояснюється це тим, що за правилами чинного законодавства предмети порушення митних правил підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил. Тоді як накладення штрафу обмежується строком у два місяці. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закритті, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді штрафу може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закритті. Питома вага постанов про порушення митних правил, скасованих та змінених головою апеляційного суду та його заступниками, у співвідношенні із загальною кількістю справ, переглянутих за скаргами громадян та протестами Бориспільського міжрайонного прокурора, зменшилась на 2,66%. Однак це свідчить не про поліпшення якості розгляду справ цієї категорії, адже показник зменшився лише на 0,23%. Вивчення цієї закономірності є визначальним і свідчить про загальну необхідність у встановленні причин скасування та зміни постанов суддів у справах про порушення митних правил.  – Чи завжди судді Бориспільського міськрайонного суду дотримуються вимог чинного законодавства під час розгляду справ про порушення митних правил? – Як свідчать результати аналізу, судді Бориспільського міськрайонного суду не завжди дотримуються вимог чинного законодавства під час розгляду справ про порушення митних правил. При цьому вони не повно досліджують докази та з’ясовують обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Іноді допускають неналежне застосування норм митного законодавства. Недотримуються і вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, а також проводиться розгляд справи за відсутності особи, яку не повідомили про час і місце розгляду справи, або у разі подання нею клопотання про відкладення розгляду справи. З постанов голови апеляційного суду та його заступників вбачається, що судді Бориспільського міськрайонного суду продовжують припускатись поверхової перевірки наявності складу порушення митних правил. Закривають провадження у справах за відсутності правових підстав. Скажімо, суддя Бориспільського міськрайонного суду своєю постановою закрив провадження у справі щодо громадянки, яка, відлітаючи до Нідерландів та обравши режим спрощеного митного контролю (зелений коридор), переміщувала через митний кордон України іноземну валюту в розмірі $10000. Однак, як свідчать матеріали справи, суддя дійшов такого висновку на підставі неповного судового розслідування. Таких само недоліків було допущено при розгляді справи про порушення митних правил щодо громадянина, який, відлітаючи до Австрії та обравши проходження митного контролю в режимі «зеленого коридору», переміщував через митний кордон України іноземну валюту в розмірі $10870.  – На думку потерпілих, судді Бориспільського міськрайонного суду, нехтуючи перевіркою наявності об’єктивної сторони правопорушення, безпідставно притягують осіб до відповідальності. Що ви можете сказати з цього приводу? – Неповнота у встановленні обставин справи залишається однією з основних причин для безпідставного притягнення осіб до відповідальності за порушення митних правил. Подекуди судді Бориспільського міськрайонного суду нехтують перевіркою об’єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність. Приміром, постановами суддів двоє громадян були притягнуті до відповідальності за переміщення через митний кордон іноземної валюти у розмірі більшому, ніж передбачено інструкцією. На першого було накладено стягнення у вигляді штрафу розміром в 1000 грн, на другого – у вигляді конфіскації затриманої іноземної валюти у розмірі 200 євро. При цьому судді неналежним чином дослідили протоколи про порушення митних правил, з яких не вбачалось можливим дійти однозначного висновку про те, чи перетнули ці громадяни «білу» лінію, що означає межу закінчення зони спрощеного митного контролю. Тобто чи завершили вони декларування переміщення ними предметів. Із службових записок інспекторів Бориспільської митниці, які складали протоколи про порушення митних правил, також не видавалось можливим дійти однозначних висновків щодо місця виявлення валюти та факту перетинання ними «білої» лінії на час виявлення валюти. Іншою постановою суддя притягнув громадянина до відповідальності за порушення митних правил, наклавши на нього стягнення у вигляді конфіскації валютних коштів у розмірі 11880 євро. При цьому в судовому засіданні суддя не перевірив факту завершення громадянином митного контролю у час зупинки його митниками. Він не звернув увагу на те, що у матеріалах справи, зокрема в протоколі про порушення митних правил, пояснення працівників митниці та правопорушника були відсутніми. Крім того, із протоколу про порушення митних правил вбачалося, що громадянин не володіє українською мовою, тому при складанні протоколу був запрошений перекладач, який спілкувався з ним англійською мовою. Між тим, як з’ясувалося у судовому засіданні, громадянин англійської мови не знав, тому ознайомитись з порядком проходження митного контролю він не міг. Працівників митниці, які звертались до нього англійською мовою, він не розумів. Не надав суддя оцінки і поясненням самого іноземця про те, що він звернувся до працівників митниці за консультацією з приводу можливості вивозу виявлених у нього валютних коштів, але останні, нічого не пояснюючи, вилучили в нього валюту та склали протокол про порушення митних правил.  – Якою є відповідальність за порушення митних правил? – Відповідно до чинного законодавства України за порушення митних правил може бути оголошено попередження, накладений штраф або застосовано до правопорушника конфіскацію товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовуються для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. При обранні одного з видів стягнення суддя повинен чітко дотримуватись вимог чинного законодавства, зокрема, зобов’язаний ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують відповідальність. Такими обставинами є дійсне каяття, відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди, вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.  Розмову вела Олена ЛАРІНА
«Правовий тиждень»
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________