«Ахіллесова п’ята» вітчизняної юросвіти Правознавство вже протягом багатьох років поспіль у рейтингах з-поміж найбільш популярних спеціальностей ВНЗ України. На попит, відповідно, реагує й пропозиція: кількість «вишів», що готують юристів, в Україні за часів здобуття незалежності зросла з 5 до понад 200 установ. Однак чи іде такий стан справ на користь якості юросвіти? Дати відповідь на це запитання взялися експерти Всеукраїнської громадської організації «Європейська асоціація студентів права Україна» (ВГО «ELSA Україна») за методологічної підтримки агенції IPSOS та фінансового забезпечення USAID. Упродовж серпня-вересня 2007 р. ініціативна група провела анкетування 700 студентів із 57 юридичних ВНЗ або юрфаків «вишів» України різних форм власності, 68 потенційних роботодавців – представників юридичних фірм і юридичних підрозділів компаній та 67 викладачів юридичних ВНЗ. Дані цього дослідження були представлені громадськості 26 травня ц.р. у ході прес-конференції, яка відбулася у прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ. Як констатували експерти, основним мотивом вступу до юридичного ВНЗ в абітурієнтів лишається висока престижність юридичної освіти: цей критерій був вирішальним для більш ніж половини студентів (53%). Іншими вирішальними мотивами є давня мрія стати юристом (36%) та прагнення до утвердження справедливості (29%).
Зі слів керівника експертної групи проекту Даніїла Федорчука, студенти скоріше песимістично налаштовані щодо своєї готовності займатися професійною діяльністю по закінченні юридичних ВНЗ. Зокрема, тільки 24% респондентів вірять, що сучасна українська юридична освіта надає достатньо знань та навичок для практичної діяльності. При цьому принаймні 13% категорично з цим не згодні, а решта не змогла дати конкретну відповідь. Як підкреслили експерти, проведене дослідження дало можливість дійти загального, не досить втішного висновку: сучасна юридична освіта, що надається українськими «вишами», майже не готує випускників до практики. Як засвідчило опитування, ставлення самих студентів до якості юридичної освіти щодо прищеплення практично необхідних знань є радше скептичним: менш ніж чверть уважає, що сучасна юридична освіта дає достатньо знань та навичок для заняття професійною діяльністю. Форми навчання, що використовуються у навчальному процесі, є застарілими та не розвивають у студентів риси, що найбільше цінуються роботодавцями, – аналітичні здібності та здатність до критичного мислення. Отже, як результат, основні професійні знання та навички випускники змушені набувати вже під час практичної діяльності. Тому експерти наголошують на необхідності більш серйозного ставлення «вишів» до проходження практики студентами, запровадження клінічного навчання. Наразі університети та практика, на превеликий жаль, продовжують існувати цілком окремо одне від одного, а розвиток практичних навичок у сфері правової діяльності, безперечно, лишається «ахіллесовою п’ятою» вітчизняної юросвіти.
Приголомшили присутніх експерти тим фактом, що більшість українських студентів-правознавців усвідомлено чи внаслідок загальної неосвіченості готові до порушень морально-етичних норм, аж до хабарництва, плагіату тощо. Зокрема, пан Федорчук уточнив, що рішення про порушення морально-етичних норм самі студенти виправдовують, як правило, необхідністю досягнути професійної цілі.
Детальніше про якість, проблеми та перспективи юридичної освіти в Україні читайте в тематичному випуску «ПТ»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|