Всі рубрики


Окремі аспекти виконання лізингової угоди

Моніторинг виконання договірних зобов’язань Будь-якому лізингодавцю важливо протягом дії відповідної лізингової угоди: мати доступ до предмета лізингу з метою здійснення перевірки; отримувати від лізингоодержувача детальну поточну інформацію про стан та умови утримання предмета лізингу; отримувати детальну інформацію щодо лізингоодержувача, яка стосується виконання ним його договірних зобов’язань. Законодавство України про лізинг містить кілька положень, які стосуються здійснення лізингодавцем контролю за належним утримання предмета фінансового лізингу. Так, згідно із підп. 4-6 п. 2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов’язаний:
  • надавати лізингодавцеві доступ до предмета фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
  • письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета фінансового лізингу, про всі випадки виявлення несправностей предмета фінансового лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
  • письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета фінансового лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання зазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором.
У зв’язку з цим вбачається доцільним конкретизувати у самій угоді фінансового лізингу: 1) періодичність і порядок доступу лізингодавця до предмета фінансового лізингу, та здійснення перевірки умов його використання та утримання; 2) періодичність, форму та інші аспекти отримання лізингодавцем інформації щодо лізингоодержувача: його фінансового стану; про початок судових проваджень стосовно нього (зокрема, у випадках банкрутства, позбавлення ліцензії тощо); виконання ним договірних зобов’язань щодо страхування, державної реєстрації предмета фінансового лізингу, виконання інших договірних зобов’язань. Оскільки законодавство України не містить жодних подібних норм щодо оперативного лізингу, то питання здійснення моніторингу стану предмета оперативного лізингу, отримання детальної поточної інформації про стан та умови утримання предмета оперативного лізингу та інформації про лізингоодержувача можуть бути врегульовані сторонами виключно на договірних засадах у договорі оперативного лізингу. Внесення змін до лізингових угод Аналіз законодавства України дозволяє дійти висновку про існування п’яти різновидів внесення змін до лізингових угод. 1. Внесення змін до лізингової угоди за згодою сторін. Зміна договору допускається тільки за погодженням сторін, якщо іншого не встановлено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у випадку неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (пп. 2-4 ст. 188 ГК України). У разі обопільної згоди сторін щодо внесення змін до договору такі зміни здійснюються у тій само формі, що й договір, якщо іншого не встановлено договором або законом або не виникає зі звичаїв ділового обороту (п. 1 ст. 654 ЦК України). Якщо договір змінено судовим рішенням, то такий договір вважається зміненим із дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. 2. Внесення змін до лізингової угоди за рішенням суду у зв’язку з істотним порушенням договору іншою стороною. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору (п. 2 ст. 651 ЦК України). Договір, змінений судовим рішенням, вважається зміненим із дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. 3. Внесення змін до лізингової угоди за рішенням суду у зв’язку з істотною зміною обставин. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п. 1 ст. 652 ЦК України). Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або завдасть сторонам шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, і лише за наявності одночасно таких умов: а) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; б) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; в) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала під час укладення договору; г) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. 4. Зміна умов лізингової угоди внаслідок односторонньої відмови від його частини. Згідно із чинним законодавством України договір також вважається зміненим у випадку односторонньої відмови від частини договору, якщо право та таку відмову встановлено договором або законом (п. 3 ст. 651 ЦК України). Щодо лізингових угод законом не передбачено випадків відмови від частини договору. Отже, відповідні випадки можуть бути встановлені лише лізинговими угодами. Стосовно форми відмови від частини лізингової угоди, то тут має діяти загальне правило, відповідно до якого зміна договору має здійснюватись у тій само формі, що і договір, який змінюється, якщо іншого не встановлено договором або законом, або не випливає зі звичаїв ділового обороту. 5. Внесення змін до лізингової угоди в односторонньому порядку. За чинним законодавством України одностороння зміна договору не допускається, якщо іншого не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 525 та п. 1 ст. 654 ЦК України). Закон спеціально не визначає випадків односторонньої зміни лізингових угод. Відповідно випадки односторонньої зміни лізингової угоди можуть бути визначені в самих лізингових угодах. Дострокове припинення лізингових угод Розірвання договору допускається тільки за погодженням сторін, якщо іншого не встановлено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у випадку неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. У разі обопільної згоди сторін щодо розірвання договору таке розірвання здійснюється у тій само формі, що й договір, якщо іншого не встановлено договором або законом або не виникає із звичаїв ділового обороту. Якщо договір розірвано судовим рішенням, то такий договір вважається розірваним із дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Також договір може бути розірвано: за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною; за рішенням суду у зв’язку з істотною зміною обставин на вимогу заінтересованої сторони; у випадку односторонньої відмови від договору в повному обсязі, у разі якщо право на таку відмову встановлено законом або договором. Існує кілька законодавчо визначених випадків можливої односторонньої відмови від лізингової угоди. ЗУ «Про фінансовий лізинг» надає право на односторонню відмову від договору фінансового лізингу: 1) лізингодавцю – у разі якщо прострочка сплати лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або у повному обсязі) становить більш ніж 30 днів; 2) лізингоодержувачу – у разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить більш ніж 30 днів за умови, що договором фінансового лізингу не передбачено іншого строку. Крім цього, зазначений Закон надає право лізингоодержувачу відмовитися від прийняття предмета фінансового лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям, що за певних обставин також може означати фактичне припинення договору фінансового лізингу. Щодо оперативного лізингу чинне законодавство передбачає фактично один випадок односторонньої відмови з боку лізингодавця: у випадку невнесення лізингоодержувачем плати за користування предметом оперативного лізингу протягом трьох місяців поспіль. Додаткові випадки односторонньої відмови від лізингової угоди можуть визначатись і в самих відповідних угодах фінансового та оперативного лізингу. Відступлення права вимоги та перевід боргу Законодавство України передбачає заміну кредитора у зобов’язанні без згоди боржника, якщо іншого не передбачено договором або законом. При цьому відступлення права вимоги може здійснюватись як у повному обсязі, так і в частині. Договір щодо заміни кредитора у лізинговій угоді має вчинятись у такій самій формі, що і лізингова угода, на підставі якої виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До того ж договір стосовно заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі договору лізингу, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований у порядку, встановленому для реєстрації такого договору лізингу, якщо інше не встановлено законом. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Перевід боргу (заміна боржника) за лізинговими угодами є можливим лише за згоди кредитора. Договір щодо заміни боржника у лізинговій угоді має вчинятись у такій самій формі, що і лізингова угода, на підставі якої виникло зобов’язання, перевід боргу за яким здійснюється щодо нового боржника. При цьому договір стосовно заміни боржника у зобов’язанні, яке виникло на підставі договору лізингу, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований у порядку, встановленому для реєстрації такого договору лізингу, якщо інше не встановлено законом. До того ж новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________