Всі рубрики


Лист голови Верховного Суду України В. Онопенка до Президента України В.Ющенка

Президенту України
В. ЮЩЕНКУ Шановний пане Президенте!  Звертаюсь до Вас не лише як посадова особа, а більше як людина, громадянин України. Змушений робити це у формі відкритого листа, оскільки, незважаючи на мої численні прохання і Ваші неодноразові обіцянки, уже впродовж більш ніж півроку не маю можливості зустрітися з Вами як з Президентом України для обговорення надзвичайно актуальних і важливих для функціонування судової системи питань, у тому числі для проведення судової реформи. Вважаю, що це є свідченням відсутності у Вас заінтересованості того, яким є реальний стан правосуддя в державі, необхідності пошуку найбільш ефективних правових засобів розв’язання нагальних проблем діяльності судової влади. Крім того, Ваша непослідовність у ключових питаннях здійснення судової реформи, Ваші публічні оцінки рішень судів, які набрали законної сили, Ваші рішення, які йдуть врозріз із Конституцією та законами України, Ваші зустрічі та тісна співпраця керівників Вашого Секретаріату з особами, які спрямовують свої зусилля на руйнацію вітчизняної судової системи, можуть свідчити про те, що насправді Вами вибраний алгоритм реформи судочинства, який передбачає встановлення неконституційного контролю за судами і суддями, протиправного втручання у їх діяльність. На моє переконання, сьогодні ситуація у сфері правосуддя є найнебезпечнішою за всю новітню історію України. … Значною мірою це стало можливим через здійснювану Вами діяльність з «просування» у нелегітимний спосіб, без перебільшення, небезпечних для українського суспільства і держави законодавчих змін. Йдеться про підтримку Вами внесення в авральному порядку на розгляд Верховної Ради України у другому читанні проекту Закону України «Про судоустрій та статус суддів», підготовленого на основі двох законопроектів з питань судоустрою та статусу суддів, внесених Вами до Верховної Ради України V скликання у грудні 2006 р. Очевидно, керуючись традиційною «послідовністю», Ви спочатку внесли (грудень 2006 р.), потім  відкликали (квітень 2007 р.), зрештою підтримали, залишивши відкликаними (червень 2008 р.) ці законопроекти. У своєму листі на ім’я голови Верховної Ради України від 17 червня 2008 р. Ви просите парламент невідкладно розглянути цей законопроект і зазначаєте, що підтримуєте запропонований у ньому підхід до реформування судової системи, спеціально підкреслюєте при цьому, що підтримуєте перегляд повноважень Верховного Суду України та зменшення його кількісного складу з 95 до 16 суддів. Важко зрозуміти, чим Ви керувалися, підписуючи такий лист, але Ваша позиція вражає з правової, політичної, соціальної, моральної точок зору. По-перше, Ви проігнорували свою власну позицію, викладену у Вашому листі від 2 квітня 2007 р. до Верховної Ради України. Цим листом Ви відкликали внесені Вами до парламенту законопроекти про судоустрій та статус суддів, мотивуючи це тим, що судова реформа в умовах загострення внутрішньополітичної ситуації може стати заручником політичної боротьби за владу, а мета цієї реформи може звестися до намагання деяких політичних сил взяти суди під політичний контроль. Крім того, у листі зазначено, що до проведення судової реформи потрібно забезпечити виважений, всебічний та узгоджений підхід, що потребує вивчення висловлених Верховним Судом України, органами суддівського самоврядування, провідними вченими зауважень концептуального характеру до принципових положень законопроектів ще до ухвалення рішення щодо цих проектів законів… По-друге, своїм листом від 17 червня цього року про підтримку зазначеного законопроекту про судоустрій та статус суддів Ви «перекреслили» свої укази про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання, фактично визнавши, що вони були неконституційними. Тобто Ви визнали, що допустили перевищення повноважень Президента України та іншу незаконну діяльність. Річ у тому, що 2 квітня 2007 р. Ви як Президент України видали Указ № 264 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України». Згідно з цим Указом, починаючи з 3 квітня 2007 р., Верховна Рада України була неповноважною ухвалювати будь-які рішення, у тому числі законодавчого характеру. Натомість 3 квітня 2007 р. у період дії зазначеного Указу, а також ігноруючи Ваше звернення щодо відкликання зазначених законопроектів, народні депутати України проголосували за них у першому читанні. Отже, легітимність такого рішення є щонайменше сумнівною. … Будь-які подальші рішення парламенту щодо них виключаються. Інше, зокрема те, чого домагається С. Ківалов та його прибічники – прийняття їх у другому читанні, означає створення нелегітимної нормативної бази для функціонування судової системи і поставлення під сумнів легітимності здійснення правосуддя. Які це матиме наслідки для суспільства, держави, громадян України, – пояснювати не потрібно. Зрозуміло, що вказаним особам це не важливо, їм потрібен відповідний результат. А що потрібно Вам, Вікторе Андрійовичу, від нелегітимного ухвалення базових для функціонування судової влади законів? У своєму листі від 17 червня 2008 р. Ви пишете, що таким чином спільними зусиллями (треба розуміти, що з С. Ківаловим) «ми створимо належні законодавчі умови для функціонування судової системи за європейськими стандартами». Змушений Вам повідомити, що європейські стандарти, до яких Ви начебто прагнете, не мають нічого спільного з нелегітимним способом створення законодавчих умов для діяльності судів, грубим застосуванням політичної сили і зловживанням законодавчим правом при ухваленні законів, цинічним попранням Конституції. По-третє, про «належні законодавчі умови», які Ви разом з С. Ківаловим хочете створити для правосуддя в Україні. Про їх реальний зміст та юридичну і суспільну неприйнятність неодноразово зазначалося у зверненнях Ради суддів України, голови Верховного Суду України. Так, проект містить цілу низку положень, які явно суперечать Конституції України. У багатьох випадках їх неконституційність вже підтверджено висновками Конституційного Суду України у розглянутих ним відповідних справах. … Слід зазначити, що намагання позбавити Верховний Суд України повноважень щодо здійснення правосуддя останнім часом робилися неодноразово. Причину цього вбачаю у принциповій правовій позиції, яку Верховний Суд України займав при розгляді справ, що стосувалися важливих суспільних та державних питань. Це стосується, зокрема, рішень Верховного Суду України щодо визнання неправомірним звільнення Вами з посади голови Київської обласної державної адміністрації Є. Жовтяка, судді Конституційного Суду України С. Станік, повернення у державну власність незаконно відчуженої землі на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль», відновлення державного контролю над ВАТ «Дніпроенерго», скасування незаконної приватизації ВАТ «Луганськтепловоз» та багатьох інших. З огляду на це стає цілком зрозумілою справжня мета «перегляду повноважень» Верховного Суду України – це фактичне усунення найвищого судового органу від судочинства, щоб не заважав «вирішувати потрібні справи». До цього слід додати, що згаданий законопроект побудовано на концептуально хибних засадах визначення судового устрою України. Він містить цілу низку колізійних та інших суперечливих положень, які на практиці можуть призвести до суттєвого погіршення доступу до правосуддя, зниження незалежності суддів і самостійності судів і, врешті-решт, до колапсу судової системи і невиконання судом покладених на нього завдань. … Вікторе Андрійовичу! Сьогодні Ви є не просто громадянином Ющенком. Ви – Президент України. За Конституцією України Ви є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Це – величезна відповідальність. Це означає, що у своїх діях і рішеннях як Президент України Ви маєте виходити передусім з інтересів України, Українського народу, а не з міркувань свого політичного майбутнього, власних інтересів. З жалем мушу констатувати: у питаннях функціонування судової влади і здійснення судової реформи Ваші дії і рішення у багатьох випадках видаються несумісними із статусом глави держави. … Вважаю, Вам відомо, що Верховним Судом України розроблено близько 15 законопроектів, прийняття яких призначене вирішити справді найнагальніші проблеми у сфері судочинства. За попередньою з Вами домовленістю впродовж останнього року законопроекти направлялись Вам або до Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права для розгляду на предмет внесення їх до парламенту. Однак стосовно абсолютної більшості з них дотепер Ви рішення не ухвалили. З урахуванням викладеного, прошу Вас підійти до розв’язання нагальних проблем правосуддя та здійснення судової реформи відповідно до статусу Президента України.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________