Всі рубрики
Захист прав людини: гроші, міліція, адвокати та хабарі…

В одному з попередніх номерів (див.: «ПТ» № 30-31 від 22 липня 2008 р.) ми говорили про результати проведеного соціологічного дослідження «Моніторинг системи безоплатної правової допомоги в Харківській області». Як наголошувалося, результати дослідження вражали. Проте, на жаль, не позитивними моментами… Безоплатна правова допомога Про те, що в Україні кожен має право на правову допомогу відомо майже всім. Це право гарантується ст.ст. 29, 59 Конституції України. Щодо безоплатної правової допомоги ситуація складніша. Під час опитування майже 90% респондентів висловили переконання в тому, що необхідна реалізація спеціальних програм для поширення знань про безоплатну правову допомогу. Окрім того, більшість з опитаних на запитання «Які нормативно-правові акти гарантують громадянину України право отримувати безоплатну правову допомогу?» зазначили, що це – Конституція України. Однак як пересічні громадяни, так і учасники кримінального процесу досить часто мають нечітке уявлення про те, які саме нормативні акти регламентують надання такої допомоги, що, своєю чергою, обумовлює проблеми в реалізації цього права. «Згідно із ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Проте самого закону, коли ця допомога надається безоплатно, дотепер не існує», – зауважила президент Спілки адвокатів України Тетяна Варфоломеєва. Загалом, як засвідчили результати опитування, пересічні громадяни практично не відчули, що їх права стали більш захищеними. Тільки 1,2% опитаних зазначили, що ситуація із захистом людей за останні три роки значно поліпшилася, 11,1% відзначили незначне поліпшення, 51,2% вважають, що ситуація лишилась на тому ж рівні, 15,5% –вона стала дещо гіршою, а 20,9% вважають, що вона стала значно гірше. Інші результати опитування слідчих органів внутрішніх справ, але навіть серед них 42% вважає, що стан справ у цій сфері лишився на тому ж рівні. Більше того, за результатами дослідження не кожний пересічний громадянин (а ув’язнений і поготів) сприймає безоплатну правову допомогу як доступну і гарантовану. Лише третина населення – 38% ув’язнених та 42% слідчих – вважають, що на сьогодні безоплатна правова допомога є доступною за умови обізнаності про свої права. Відповідно 24,6%, 23,7% та 32% цих категорій респондентів оцінюють існуючу систему безоплатної правової допомоги як «іноді доступну». Думку про те, що безоплатна правова допомога легкодоступна для всіх, виявлено у незначної кількості респондентів – 3,2%, 2,5% та 7% відповідно. Наразі 41,2% населення, 35,9% слідчих та 19% ув’язнених висловили думку, що безоплатна правова допомога є недоступною, а більш ніж половина опитаних вважає, що деякі види такої допомоги взагалі не існують в Україні. Доступ до правової допомоги Більшість опитаних (84,6% населення, 76,8% ув’язнених та 74% слідчих) не мають власного досвіду отримання безоплатної правової допомоги і покладаються у своїх поглядах на думку інших осіб. Цей показник може свідчити передусім про зневіру в отримання правової допомоги на безоплатній основі. Хоча з-поміж населення кількість осіб, яка колись отримувала послуги безкоштовних адвокатів, становить 15,4%, що втричі менше, ніж потрібно. Як правило, правова допомога полягала у формі консультацій (55%), наданні правової інформації (19,6%), допомоги в підготовці правових документів (14,3%). Проте, як не прикро, лише 2,5% становлять більш складні види безоплатної правової допомоги на кшталт захисту від кримінального обвинувачення та представництва обвинувачених у суді. Інша ситуація склалася у респондентів, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Так, з-поміж категорії ув’язнених осіб переважна більшість опитаних взагалі не мала досвіду отримання жодного виду безоплатної правової допомоги. Щоправда, 11% цієї категорії опитаних підтвердили отримання допомоги у вигляді захисту від кримінального обвинувачення, а 6,8% мали свого безоплатного захисника в суді. Протилежною виявилась думка населення і ув’язнених осіб і щодо якості безоплатної правової допомоги. Так, майже половина опитаних мешканців м. Харкова (52,6%) оцінили якість отриманої юридичної допомоги як високу, з них 8,5% вважають її дуже високою (цей показник може викликати певні суперечки, адже надання допомоги відбувалось саме в пілотному проекті, а не в повсякденному житті). Натомість 32% ув’язнених вважають, що допомога була абсолютно неякісною, а 28,6 – вона була низькою. Лише 17,3% опитаних дали високу або дуже високу оцінку якості наданої їм безоплатної правової допомоги. Провівши нескладні арифметичні розрахунки та грунтуючись на результатах дослідження, можна зазначити, що кількість ув’язнених, котрі отримали безоплатну правову допомогу та лишилися задоволеними її якістю, становить менш ніж 2%. Найменшу якість безоплатної правової допомоги і найменшу задоволеність її результатами ув’язнені особи висловили у випадку її отримання від адвоката, призначеного органами досудового слідства або судом, і це при тому, що здебільшого допомога їм надавалася саме таким суб’єктом. За результатами опитування представників всіх категорій респондентів найбільшими недоліками безоплатної правової допомоги у кримінальних справах на сьогодні є неуважність та байдужість до інтересів клієнта. Так, лише в 4% досліджених справ адвокати зверталися з клопотаннями до особи (органу), який здійснював провадження у справі. Ще одним проявом пасивності адвокатів при здійсненні захисту клієнтів є відсутність апеляцій на обраний судом запобіжний захід (у вигляді взяття під варту). Низька вмотивованість адвокатів у таких справах пояснюється дуже просто – оплата праці «безкоштовного» адвоката у розмірі 15 грн за один день (і це без відрахувань усіх податків та зборів!) вб’є бажання будь-якого спеціаліста виконувати свої професійні обов’язки. «Загалом можна констатувати, що на сьогодні існує значна недовіра до безоплатної правової допомоги як з боку пересічного громадянина, так і з боку працівника міліції. Навіть з-поміж опитаних слідчих 28% однозначно відмовилися б від послуг безоплатного адвоката, а ще 31% радше відмовилися б, ніж скористалися його послугами, навіть за умови їх процесуального затримання. Таку ж думку має 30,6% опитаного населення. Обидві групи опитаних відмовилися б від безоплатної правової допомоги за ідентичними мотивами: невіра в старанність безкоштовного адвоката, юриста (55,7% населення та 65% слідчих), невіра у те, що така допомога може бути кваліфікованою (24,5% населення та 20% слідчих)», – констатував директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов. Однак найцікавішим під час опитування виявилася впевненість практично кожного п’ятого респондента, що безоплатна правова допомога може бути радше шкідливою, ніж корисною. «Роль» органів внутрішніх справ Такий стан речей із дотримання прав людини частково пояснюється діями представників органів внутрішніх справ. Як засвідчили результати опитування, 19% слідчих не обізнані з порядком надання безоплатної правової допомоги на досудовому слідстві, а третина не змогла пригадати жодного проведеного в їх підрозділах заходу з ознайомлення з цим порядком. Третина слідчих вважає обґрунтованим не надавати безоплатну правову допомогу особам, які поводили або поводять себе «неналежним чином», а саме: особа затримана під час скоєння тяжкого злочину (29%), чинить опір під час затримання (30%), перешкоджає встановленню істині у справі (31%). Четвертина слідчих взагалі вважають виправданим не надавати правову допомогу особі, яка відмовляється співпрацювати з органами дізнання та слідства! Чимало слідчих висловили думку про складнощі із залученням адвокатів у вихідні і святкові дні, а також у нічний час. Як наголошувалося, під час проведення проекту в трьох містах – Харкові, Білій Церкві та Хмельницькому – були організовані офіси громадської допомоги, які працювали цілодобово. У будь-який час для надання безоплатної правової допомоги, на думку 51% слідчих, готові з’явитися лише добре знайомі їм адвокати. Хоча це можна пояснити й таким собі «дотриманням» вимог чинного законодавства України, коли потрібен не сам адвокат, а лише його підпис. Така практика підтверджувалася і результатами опитування засуджених осіб щодо можливості безоплатно скористатися допомогою адвоката під час досудового слідства. Так, у 24% випадків адвокат був наданий за ініціативою міліції (прокуратури), за першою вимогою респондента – 4,3%, і лише після тривалих прохань – 5,4%. Відмовилися чомусь від адвоката, хоча мали таку можливість, 21,8% затриманих, у 26,9% випадків їм взагалі було відмовлено у наданні адвоката. Допомогою запрошеного ними (оплачуваного) адвоката користувалися 13,9% засуджених. * * * Наостанку слід згадати ще один приголомшливий показник результатів дослідження. «Майже у 63% випадків особам, котрі притягалися до кримінальної відповідальності, було запропоновано дати хабара, – повідомив пан Романов. – Ми очікували, що ця цифра буде високою, але не на стільки…».



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№5-8 | 24 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Уряд поновив роботу антирейдерських аграрних штабів.
  • Поради від Мін’юсту бізнесу.
  • За тиждень стягнуто 20,8 млн грн. заборгованості по зарплаті.
  • Перша церемонія реєстрації шлюбу у будівлі Мін’юсту.
Придбати PDF-версію

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________