Всі рубрики


Чи можуть юридичні особи бути злочинцями

Суб’єктний склад злочинців, що притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення злочинних діянь, може поповнитися. Як зазначив міністр юстиції України Микола Оніщук, його відомство активно співпрацює з профільними комітетами Верховної Ради України, аби парламент найближчим часом розглянув та прийняв Закон про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) (далі – Конвенція), яка була прийнята Радою Європи 27 січня 1999 р. І, зі слів міністра, вона передбачає кримінальну відповідальність для юридичних осіб, що є новелою для українського правового поля. Українське і зарубіжне кримінальне право У багатьох державах юридичні особи притягаються до кримінальної відповідальності вже досить давно. Причому інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб притаманний країнам не лише англосаксонської правової сім’ї, а й континентальної системи права. Так, згідно із законодавством Великої Британії злочинне діяння визнається вчиненим корпорацією, якщо воно здійснене безпосередньо нею або за допомогою інших осіб. У кримінальному праві США питання притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб закріплені як у федеральному законодавстві, так і законах штатів. Наприклад, корпорація може бути засуджена за здійснення посягання, яке є порушенням і полягає в невиконанні покладеного законом на корпорацію спеціального обов’язку вчинити певні дії. Найпоширенішим видом покарання до юридичних осіб за вчинені злочини є штрафи. Юридична особа визнається суб’єктом злочину також і в кримінальному законодавстві Франції. У Кримінальному кодексі Франції зазначено, що всі юридичні особи, крім держави, несуть кримінальну відповідальність за вчинення злочинних діянь. Проте при цьому кримінальна відповідальність юридичних осіб не виключає кримінальної відповідальності фізичних осіб, що вчиняють ті самі дії. На відміну від країн англосаксонської системи права, система кримінальних покарань, що застосовуються до юридичних осіб, досить розроблена. До таких покарань КК Франції відносить ліквідацію юридичної особи, заборону діяльності (тимчасову або остаточну), конфіскацію предметів, які використовувалися для вчинення злочинних дій, афішування судового рішення, яким особа притягується до кримінальної відповідальності тощо. Юридичні особи є суб’єктами злочину і в інших європейських (ФРН, Нідерланди, Данія, Норвегія, Фінляндія, Румунія, Молдова, Литва тощо), мусульманських (Ліван, Сирія) та азійських (Китай, Індія, Японія) державах. В Україні це питання обговорюється давно, зокрема, перед прийняттям чинного Кримінального кодексу України. Однак ця ідея не знайшла свого втілення. Як відомо, склад злочину утворюють об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину. Згідно із ст. 18 КК України суб’єктом злочину може бути лише фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років, але в п. 2 ст. 22 КК України зазначено, що особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом та хуліганство. Крім того, суб’єкт злочину може бути загальним та спеціальним. Тобто законодавець закріпив в Особливій частині КК України склади злочинів, де суб’єкту злочину, окрім загальних ознак, притаманні спеціальні ознаки. Склади таких злочинів мають назву склади злочинів із спеціальним суб’єктом. Саме ж визначення спеціальних ознак суб’єкта злочину обумовлюється специфікою окремих складів злочинів (наприклад, ст. 218 КК – фіктивне банкрутство), вчинення яких є можливим виключно у зв’язку із відповідним видом людської діяльності (в ст. 218 КК – господарська діяльність), яку можуть здійснювати не всі, а обмежене коло суб’єктів. Конвенція Ради Європи У Конвенції перераховані 14 складів злочинів, з якими сторони держави, що є сторонами Конвенції, мають боротися для подолання корупції. До таких віднесли: дача хабара національним державним посадовим особам; одержання хабара національними державними посадовими особами; хабарництво членів національних представницьких органів; хабарництво іноземних державних посадових осіб; хабарництво членів іноземних представницьких органів; дача хабара у приватному секторі; одержання хабара у приватному секторі; хабарництво посадових осіб міжнародних організацій; хабарництво членів міжнародних парламентських асамблей; хабарництво суддів і посадових осіб міжнародних судів; зловживання впливом; відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов’язаних із корупцією; фінансові злочини. Відповідно до Конвенції юридичною особою визнається будь-яке утворення, яке має такий статус за чинним національним законодавством, за виключенням держав або інших державних органів, які здійснюють владні повноваження, та міждержавних міжнародних організацій. Учасники цієї Конвенції повинні вживати такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення відповідальності юридичних осіб за передбачені цією Конвенцією кримінальні злочини – дачу хабара, зловживання впливом та відмивання доходів, вчинені на їх користь будь-якою фізичною особою, котра діяла незалежно або як представник того чи іншого органу юридичної особи та яка обіймає керівну посаду в цій юридичній особі, із використанням представницьких повноважень юридичної особи чи повноважень приймати рішення від імені юридичної особи або повноважень здійснювати контроль за діяльністю юридичної особи, а також за залучення такої фізичної особи до зазначених злочинів як співучасник чи підбурювач. Більше того, кожна сторона Конвенції зобов’язується вживати необхідні заходи для забезпечення відповідальності юридичної особи, коли неналежний контроль з боку фізичної особи призвів до вчинення в інтересах цієї юридичної особи дачі хабара, зловживання впливом та відмивання доходів фізичною особою, що їй підпорядковується. Однак за аналогією з кримінальним законодавством Франції відповідальність юридичної особи не виключатиме кримінального переслідування фізичних осіб, які вчиняють зазначені кримінальні злочини, підбурюють до них або беруть у них безпосередню участь. Згідно із ст. 19 Конвенції з огляду на серйозний характер кримінальних злочинів, передбачених цією Конвенцією (дача хабара, зловживання впливом та відмивання доходів), кожна сторона запроваджуватиме стосовно зазначених кримінальних злочинів ефективні, адекватні та стримувальні санкції і заходи. Перспективи введення відповідальності юросіб Чи можливо і доцільно ввести в Україні інститут кримінальної відповідальності юридичної особи? Мабуть, скоріше так, ніж ні. Враховуючи, що серед видів покарання, передбачених КК України, є штраф та конфіскація майна, то санкція для юридичної особи вже існує. Більше того, в Особливій частині КК є розділи, в яких зібрані склади злочинів, що можуть бути діяннями, вигідними не для посадових осіб, а для юридичної особи в цілому. Щодо самого поняття «суб’єкт злочину», то зміни до ст. 18 КК законодавцю внести не важко. Проте з розробкою механізму притягнення юрособи до кримінальної відповідальності у парламентарів можуть, як завжди, виникнути проблеми.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________