Всі рубрики


Перспективи розвитку колекторського бізнесу

Як свідчить європейська практика, становленню та розвитку цивілізованого ринку колекторських послуг сприяє тісна взаємодія всіх учасників фінансового сектору: банків, міністерств, бюро кредитних історій, а також профільних асоціацій з колекторними компаніями. Водночас процеси відкритої взаємодії між згаданими структурами в Україні відлагоджені недостатньо. Ті, для кого повернення боргів – бізнес, стверджують, що ведуть справи у рамках закону. Проте чи можна говорити про «чистоту» такого бізнесу за відсутності профільної нормативно-правової бази, зокрема, Закону про колекторську діяльність? Розуміючи гостру необхідність у створенні механізмів регулювання колекторного ринку, «Європейське агентство з повернення боргів» спільно з «Юридичним прес-клубом» ініціювали проведення «круглого столу» на тему «Перспективи розвитку колекторського бізнесу в Україні», який відбувся 19 серпня ц.р. у прес-центрі інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ. Партнером засідання виступила міжнародна юридична компанія INTEGRITES. Скільки заборгували українці? Загострення проблеми прострочених боргових зобов’язань фізосіб перед банківськими й іншими кредитними організаціями спровокувала динаміка зростання ринку споживчого кредитування. Серед інших причин такого стану справ називалася слабка скорингова система в українських кредитних установах, не відпрацьована робота із бюро кредитних історій, відсутність налагодженої взаємодії колекторів і кредитних установ, і, як не дивно, менталітет співвітчизників. Між тим, із кожним роком роботи колекторам тільки додається, оскільки рівень проблемної заборгованості перед фінустановами невблаганно зростає і, за даними «Європейського агентства з повернення боргів», на сьогодні становить 15% роздрібного кредитного портфеля банків, а це близько 25 млрд грн. «Можна спрогнозувати, що до кінця поточного року рівень «проблемки» може зрости до 17%, що у грошовому вимірі становить близько 28 млрд грн», – резюмував генеральний директор «Європейського агентства з повернення боргів» Олександр Ільчук. Проблеми у розвитку ринку Учасники засідання – представники банків, бюро кредитних історій, колекторів, юристів – обговорили тенденції на ринку колекторного бізнесу, а також проблеми, що гальмують його розвиток. Серед найбільш актуальних – парадокс міфів про стягнення боргів; проблема відсутності спільної роботи колекторів із розвитку технологій та стандартів якості, а також кодексу етики колекторів; складнощі взаємодії з державними органами; відсутність єдиного закону, який би регулював діяльність колекторних компаній. Під час заходу управляючий партнер міжнародної юридичної компанії INTEGRITES В’ячеслав Корчев проаналізував легітимність та резонність колекторного бізнесу в Україні в силу відсутності законодавчого регулювання. Глава правління Міжнародного бюро кредитних історій Ірина Миколаєнко розповіла про поточний ринок кредитування і причини, через які банки та інші зацікавлені учасники ринку порівняно недавно почали активну співпрацю з БКІ. Віце-президент Асоціації українських банків Микола Лутак зазначив, що тема досить актуальна, зокрема, щодо співпраці і взаємодії трьох сегментів ринку – банків, колекторів і юристів. Колекторский прогноз Нині на вітчизняному фінансовому ринку вже працюють 15 великих колекторських компаній і близько 30 невеликих. Водночас у США на сьогодні працюють більш ніж 6500 таких колекторських компаній, у Польщі – 600, у Росії – 250. Проте, як зауважив Олександр Ільчук, протягом двох-трьох найближчих років на українському фінансовому ринку кількість колекторських компаній значно збільшиться, а також  покращиться якість їх роботи. Крім того, із часом будуть розвиватися різні напрями колекторської діяльності: колекторний, страховий, іпотечний, комунальний. «Нині у загальному портфелі «проблемки», із якою працюють колектори, 80% становлять банківські кредити фізосіб. Портфелі страхових компаній становлять близько 6%, телекомунікаційних компаній – 1%, інших – майже 13%. За прогнозами ж «Європейського агентства з повернення боргів», у 2012 р. ці показники будуть перерозподілені таким чином: портфелі банків становитимуть 68%, страхових компаній – 13%, телекомунікаційних 6 % та інших підприємств – 13 %», – повідомив він. Коментарі фахівців Управляючий партнер міжнародній юридичній компанії INTEGRITES
В’ячеслав КОРЧЕВ: – Безумовно, діяльність колекторів спрямована на те, щоб покращити платіжну дисципліну. Законодавство України регулює діяльність колекторів лише частково. Водночас, якщо колектори діють в інтересах кредиторів, у рамках правового поля, не порушують прав боржника, то їх діяльність відповідає чинному законодавству. Між тим, було б доцільно законодавчо визначити поняття «колекторська діяльність», чітко врегулювати способи надання послуги  щодо стягнення заборгованості на території України, визначити права всіх сторін: кредитора, боржника і колектора. Колекторські компанії можна порівняти із юридичними, діяльність яких не врегульована єдиним законодавчим актом. Проте діяльність як тих, так і інших є легітимною, якщо вони дотримуються при її здійсненні чинного законодавства. В європейських країнах не існує однозначної думки про існування нормативно-правової бази, що пов’язана із повернення заборгованості, однак всі дії колекторів регламентовані певними нормативно-правовими актами. Тобто не завжди у законодавстві держави присутній окремий закон. Однак при цьому дії компаній, що займається поверненням заборгованості, чітко визначені. На мій погляд, недостатньо одного нормативно-правового акта, котрий регулюватиме колекторську діяльність, оскільки процес цієї діяльності дещо ширше і зачіпає не лише практику досудову, як-от надсилання повідомлень про існування заборгованості, а також і практику судового стягнення заборгованості. Єдиний документ важко зробити універсальним і фіксувати різнопланові права та вимоги до колекторського бізнесу, кредиторів та боржників. Генеральний директор «Європейського агентства з повернення боргів»
Олександр ІЛЬЧУК: – Далеко не всі банки готові вдатися до допомоги колекторів, уповаючи на власну службу безпеки. Між тим, банкам слід займатися їх безпосереднім бізнесом – наданням відповідних послуг населенню, повернення ж боргів – сфера діяльності інших учасників фінансового ринку. Нині банки із колекторами працюють за двома схемами. Перша передбачає укладення між ними договору комісії, коли колектор, «опрацьовуючи» визначений у договорі період борговий портфель, отримає певний відсоток від суми поверненої заборгованості. Друга – на підставі цесії, коли колектор придбаває у банку портфель боргів. Однак, люди не завжди адекватно оцінюють способи нашої роботи, оскільки у суспільстві ще живуть міфи «про праски і паяльники». Ми не використовуємо такого роду механізми для стягнення заборгованості. Нинішнє сучасне колекторство базується на «трьох китах»:  IT-технології, програмне забезпечення, яке дозволяє одночасно обробляти інформацію стосовно величезного масиву боржників і забезпечити індивідуальне рішення по кожному боржнику; психологічна робота із громадянами, яка допоможе переконати і роз’яснити їх права та можливі складнощі; юридичне обґрунтування цих дій. Ми не «вибиваємо» борги, а консультуємо наших громадян, намагаючись пояснити, що їм набагато вигідніше «закрити» борг, аніж далі продовжувати його не сплачувати. Заступник начальника проблемних активів ВАТ АБ «Укргазбанк»
Станістав ШЕПЕЛЬ: – На сьогодні існують кілька варіантів обслуговування проблемних активів. По-перше, створення банком власної служби, по-друге, створення власної колекторської компанії, по-третє, аутсорсінг проблемних активів. Кожен із цих варіантів має як переваги, так і недоліки. Серед недоліків аутсорсінгу можна назвати непряме управління, передача інформації та клієнтська політика. Між тим, позитивним вбачається момент, що негативні взаємини із банківським клієнтом переходить до колекторської компанії. Іще одним плюсом у роботі між банками і колекторами є оплата послуг із повернення заборгованості за принципом: нема стягнень – нема оплати. Колекторський бізнес в Україні стрімко розвивається і є повністю виправданим кроком у розвитку вітчизняної фінансово-кредитної інфраструктури, де відбувається чітка сегментація ринку послуг та відповідні більш вузька спеціалізація фахівців. Українські банки взаємодіють із колекторськими компаніями уже не з такою засторогою, як рік-два тому. Проте, оскільки ринок колекторських послуг є молодим та важко рентабельним різновидом бізнесу, тому у співпраці між банками і колекторами виникають й певні «камені спотикання». Це і неповне «покриття» останніми території України, нечіткість в організації взаємодії між банком і колекторською компанією, неповнота пропонованих послуг, недостатність програмного забезпечення тощо.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________