Всі рубрики


«Біла книга» на фоні чорних плям

Проблеми в сфері інтелектуальної власності сприймаються винахідниками, науковцями дуже болісно. І це зрозуміло. Кількість винахідників та раціоналізаторів в Україні з 1991 р. скоротилася більш ніж у 20 разів. Щорічно зростає кількість підприємств і наукових організацій, в яких повністю припинилася винахідницька та раціоналізаторська діяльність. Обсяг продукції, що виробляють підприємства України на основі об’єктів інтелектуальної власності, не перевищує 3%. Такий стан речей пов’язаний в першу чергу з низьким попитом на інновації, недостатнім фінансуванням наукових досліджень, з відсутністю ефективних форм та механізмів стимулювання нововведень, невирішеністю проблем розбудови системи охорони та використання інтелектуальної власності. Більш того, в Україні, як і в більшості пострадянських країн, через відсутність стратегії розвитку держави і суспільства вартість інтелектуальної власності практично не враховується ні в собівартості продукції, ні в балансовій вартості підприємств та становить менше 1% їх вартості! Водночас у країнах Європейського Союзу нематеріальні активи становлять сьогодні 50-85% вартості майна підприємств. Об’єкти інтелектуальної власності, навіть при використанні для випуску продукції, найчастіше не ідентифіковані, не захищені охоронними документами, їх майнові права не оцінені, не визначені творці цих об’єктів, а також їх власники. Лише уявімо, що обсяг незареєстрованих нематеріальних активів на підприємствах України, за оцінками експертів, становить $200-250 млрд, а вартість (капіталізація) підприємств в процесі приватизації занижена на 50-80%. У цьому сенсі багаторічні декларації політичної еліти про «величезний інтелектуальний капітал» та «інтелектуальні ресурси» нації без концептуального усвідомлення шляхів формування і розвитку цивілізованого ринку інтелектуальної власності, прояву політичної волі задля здійснення практичних кроків у цьому напрямі свідчать, як мінімум, про її (еліти) некомпетентність і непрофесійність. Проте зрушення є! Зокрема, відбулося скорочення строків розгляду заявок на винаходи. З 2004 р. під впливом наукової громадськості були відмінені деклараційні патенти. Законом України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» передбачено утворення підрозділів з трансферу технологій та інтелектуальної власності в бюджетних установах. Разом з тим докорінних змін у створенні та використанні об’єктів інтелектуальної власності ще не відбулося. Саме цій проблематиці була присвячена нещодавня презентація «Білої книги» «Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України», яка, сподіваємося, стане першим кроком на цьому нелегкому шляху. Книга містить матеріали обговорення проблем охорони інтелектуальної власності та інноваційної діяльності під час парламентських слухань та в Комітеті ВР з питань науки та освіти, а також аналітичні матеріали з проблем формування та розвитку ринку інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в Україні. Учасники презентації, серед яких, зокрема (на фото, зліва направо), академік НАНУ Олег Кришталь, голова Рахункової палати України Валентин Симоненко, народний депутат Володимир Полохало, директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Петро Крайнєв та президент Всеукраїнської професійної спілки «Гільдія акторів кіно» Артур Лі, відзначали, що найголовніші стратегічні кроки уряд має зробити вже зараз, а саме – невідкладно і докорінно реформувати всю систему державного регулювання та управління у сфері охорони та використання інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в Україні. Тільки реформувавши цю систему, за підтримки парламенту можна закласти підвалини і створити умови, за яких інтелектуальний потенціал держави буде мобілізовано і скеровано на досягнення відчутного сталого поступу в інноваційному розвитку. Дісталося «на горіхи» й Державному департаменту інтелектуальної власності при МОН. Власне, питання непродуманої системи охорони та захисту інтелектуальної власності, що нині діє в Україні під «дахом» цього Департаменту, стало приводом для жвавої дискусії, в ході якої «червоною ниткою» проходила думка про те, що МОН України виданням наказів про створення державних підприємств у структурі правової охорони інтелектуальної власності (ДП «Український інститут промислової власності», ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав», ДП «Укрпатент», ДП «Інтелзахист» тощо) фактично делегувало функції держави суб’єктам підприємницької діяльності. Однак видається, що подібна проблема – біда не лише Міністерства освіти та науки. Адже подібних «приватних цехів» при державних відомствах безліч. За прикладами далеко ходити не треба, пригадаймо хоча б Мін’юст з його підвідомчими установами та державними підприємствами. Одним словом – монополісти! Думки учасників презентації «Білої книги» щодо сучасного стану охорони інтелектуальної власності   Голова Комітету ВР з питань науки і освіти
Володимир ПОЛОХАЛО: – В Україні у процесі створення належних умов для використання інтелектуальної власності, запровадження її дієвої охорони було зроблено дві великі помилки. По-перше, це створення у 2000 р. замість центрального органу виконавчої влади – Державного департаменту інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки. У жодній європейській країні подібного «ноу-хау» не існує. По-друге – створення Державного агентства України з інновацій та інвестицій у 2005 р. Гадаю всім зрозуміло, що економіка в Україні не може бути інноваційною, якщо не буде створена потужна система управління інтелектуальною власністю, яка б сприяла соціально-економічному розвитку країни. На жаль, подібні хибні управлінські рішення держави аж ніяк не сприяють ефективному використанню інтелектуального потенціалу нашої країни. Голова Рахункової палати України
Валентин СИМОНЕНКО: – Нині система охорони інтелектуальної власності в Україні дуже примітивна. Наприклад, за останні два роки 140 українських винаходів були зареєстровані за кордоном за рахунок коштів державного бюджету, а не власними органами, які повинні захищати інтелектуальну власність. Не слід також забувати, що наша країна є членом СОТ, а тому повинна підвищувати рівень захищеності інтелектуальної власності, який, на жаль, не «дотягує» до норм та правил, встановлених цією організацією. Фактично уряд зробив єдиний крок на захист інтелектуальної власності в Україні – рік тому підвищив у 32 рази ставку на винаходи, що, власне, передбачається вимогами Світової організації торгівлі. Директор НДЦ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції
Петро КРАЙНЄВ: – Лише уявіть ситуацію! Міністерство освіти і науки не видає охоронні документи на об’єкти промислової власності, але несе за них відповідальність відповідно до закону. У свою чергу, видачу подібних документів доручено проводити Державному департаменту інтелектуальної власності, підпорядкованого МОН, який за законодавством не несе відповідальності за їх видачу і не проводить науково-технічну та патентну експертизу заявок, здійснення якої, у свою чергу, покладено на Інститут промислової власності («Укрпатент»). Останній також не відповідає за видані охоронні документи. Іншими словами, аналогу такої складної адміністративної системи безвідповідальності за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності не існує в жодній демократичній державі світу. Якщо брати авторські та суміжні права, то, на мою думку, в Україні, судячи із ситуації, що складається останнім часом, готується підґрунтя для рейдерського захоплення цих прав Українським агентством з авторських та суміжних прав. Це державне агентство збирає, розподіляє та виплачує винагороди авторам, що абсолютно не передбачено ЗУ «Про авторське право та суміжні права». З приводу цього Генпрокуратурою було внесено офіційний протест, який відверто ігнорується, і ця організація продовжує існувати надалі, крадучи у держави гроші.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________