Всі рубрики


Напрями оновлення Митного кодексу

Розмови про внесення змін до Митного кодексу України ведуться давно. Всі сторони митних правовідносин одноголосно заявлять про нагальність та необхідність таких змін, але віз, як то кажуть, і нині там. Два роки тому, 5 жовтня 2006 р. український парламент прийняв Закон України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур». Проте сама гармонізація норм законодавства України та положень Конвенції (спрямованої на стимулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом спрощення та прискорення процедур митного оформлення та митного контролю, а також на те, щоб це прискорення та спрощення не заподіяли шкоди інтересам держави) дещо затрималась. Цьогорічний вступ України до СОТ змусив законодавців прискорити розробку змін до Митного кодексу. Митні правила: погляд бізнесу і влади На сьогодні питання здійснення митної справи регулюються самим Митним кодексом України від 11 липня 2002 р., статтями 85-87 та главою 2 розділу V Митного кодексу України від 12 грудня 1991 р. та законами України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах». Як наслідок, в цих питаннях присутня неодноманітність правового регулювання. Наприкінці літа – 28 серпня 2008 р. – Європейська Бізнес Асоціація провела євродебати на тему «Нове митне законодавство: за і проти». На зустрічі, участь в якій взяли представники виконавчої гілки влади, Державної митної служби України та керівники низки компаній, обговорювалася необхідність зміни існуючого митного законодавства, приведення його у відповідність зі світовими митними правилами. Серед іншого обговорювався і один з останніх проектів закону про внесення змін до Митного кодексу, поданий народними депутатами Сергієм Терьохіним та Костянтином Бондарєвим. Важливо, що автори законопроекту закріпили в ньому можливість подання митної декларації електронним способом. «Новинкою також є закріплення інституту врегулювання адміністративних правопорушень шляхом компромісу», – повідомив головний спеціаліст-юрисконсульт Державної митної служби Андрій Рибін. Проектом пропонується особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, роз’яснювати її права та повідомляти про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. Але, за словами заступника міністра фінансів Дениса Фудашкіна, концепція електронного митного декларування наразі знаходиться ще на стадії розробки. В законопроекті закріплена більш-менш детальна процедура оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб. Таке право осіб закріплене як у формі оскарження в судовому порядку, так і у вигляді оскарження до митних органів вищого рівня. У разі подання скарги до органів вищого рівня, воно не призупиняє виконання оскаржуваного рішення. Разом з тим, виконання такого рішення проектом закону пропонується призупинити повністю або в певній частині посадовою особою або органом, які розглядають скаргу. Але лише в тому випадку, якщо вони мають достатні підстави вважати, що зазначене рішення не узгоджується з вимогами законодавства або його виконання може завдати істотної шкоди заінтересованій особі. Можливо, такий механізм оскарження й буде корисним і дієвим, але все залежить від того, наскільки ці «вищі органи» оперативно реагуватимуть на скарги. Так, наприклад, скарги на рішення, дії чи бездіяльність окремих посадових осіб митного органу подаються керівникові цього органу, а скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи подається до самого Кабінету Міністрів України. Тому питання доцільності введення такого способу оскарження рішень митних органів не є однозначним. Втім судова тяганина теж є мало привабливою. «Додаткові» повноваження митних органів При спілкуванні з представниками бізнесу Денис Фудашкін та Андрій Рибін не приховували того факту, що за законопроектом обсяг повноважень митних органів дещо збільшився. Так, наприклад, пропонується надати митних органам право перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств щодо дотримання законодавства з питань митної справи. Митні органи у випадку прийняття законопроекту перевірятимуть правильність заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних шляхом перевірки відповідної облікової документації та комерційної інформації. Посадовим особам митних органів під час проведення перевірки для з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою, в свою чергу пропонується надати право здійснювати перевірку фінансових і бухгалтерських документів, звітів, а також інформації, яка перебуває в розпорядженні підприємства, що перевіряється, в тому числі в електронному вигляді, одержувати безоплатно від керівників підприємства, що перевіряється, довідки, належним чином завірені копії документів про фінансово-господарську діяльність цього підприємства та іншу інформацію, пов’язану з визначенням бази оподаткування, нарахуванням і сплатою мит та податків. Окрім цього, митники зможуть проводити зустрічні перевірки на підприємствах, вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що перевіряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів, вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем тощо. Результати перевірки митним органом фінансово-господарської діяльності підприємства згідно проекту закону оформлюватимуться відповідним актом, що стане підставою для самостійного визначення митним органом суми податкових зобов’язань цього підприємства з мит та податків і для застосування заходів, передбачених законами України. «Ми сподіваємось на розуміння представників бізнесу, – зазначив Денис Фудашкін. – Адже всі ми знаємо, що збільшення надходжень до бюджету від Держмитниці в 2 рази не є наслідком збільшення товарообороту через митницю в 2 рази. Причина є зовсім іншою». *** Автори законопроекту переконані, що прийняття змін до Митного кодексу України сприятиме забезпеченню відповідності законодавства України з питань митної справи міжнародним стандартам, усуне розбіжності в порядку застосування процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, між Україною та іншими державами – членами Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, які перешкоджають подальшому розвиткові міжнародній торгівлі та інших видів міжнародного обміну. Чи мають шанси надії розробників проекту закону бути втіленими в життя – невідомо, але питання «оновлення» чинного Митного кодексу України стоїть «на часі», і затягування цього процесу нічого, окрім шкоди, не принесе. Головне, аби від поспіху не постраждала якість законодавчих змін.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________