Всі рубрики


Статус Вищої ради юстиції: дискусії тривають

Незважаючи на складну політичну ситуацію й відверте небажання українських законотворців працювати, комітети парламенту продовжують обговорювати законопроекти, у тому числі й ті, які регулюють діяльність конституційних органів. Результатом останніх політичних баталій «усі проти всіх» стало ухвалення законів України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання)», «Про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України», «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» та нового ЗУ «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України». Ще одним конституційним органом, статус якого може бути переглянутий Верховною Радою України, має стати Вища рада юстиції України. 10 вересня 2008 р. на засіданні Комітету ВР України з питань правосуддя розглядався проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (щодо вдосконалення порядку організації та діяльності Вищої ради юстиції)». В обговоренні, окрім членів Комітету, взяли участь також представники ВРЮ, ДСА й судової гілки влади. Потреба в змінах Минулого року через певні обставини робота ВРЮ була заблокована. Декілька разів через відсутність кворуму засідання ВРЮ просто не могли відбутися. А зважаючи, що до компетенції ВРЮ (ст. 131 Конституції України) належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення з посад, «лихоманити» почало й суддівську систему. Кандидатам на посаду судді довелося дуже довго чекати, аби ВРЮ змогла внести подання про призначення. «Вища рада юстиції є відповідальною за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Право внесення подань про звільнення суддів із посад, у тому числі у зв’язку з порушенням присяги, надане лише Вищій раді юстиції», – переконані народні депутати Андрій Портнов та Олена Лукаш (автори законопроекту). Що ж нового пропонують народні депутати, аби усунути протиріччя між чинною редакцією Закону України «Про Вищу раду юстиції» й іншими нормативно-правовими актами, зокрема ЗУ «Про судоустрій»? «Головне в цьому законопроекті – запровадження інституту інспекції Вищої ради юстиції», – зазначив на засіданні Комітету Андрій Портнов. За його словами, метою створення такої інспекції є забезпечення належної діяльності Вищої ради юстиції. Інспектори разом із членами ВРЮ за дорученням голови або заступника голови ВРЮ одержують повноваження на здійснення перевірок у визначеному обсязі. Пропонується, щоб до складу інспекції входило двадцять інспекторів (кількість може збільшуватися самою ВРЮ), які призначаються й звільняються з посад ВРЮ на альтернативній основі. Половину інспекторських посад займуть відкомандировані судді або судді у відставці. Якщо ж на посаду інспектора призначатиметься суддя, то буде необхідною рекомендація Ради суддів України. За словами голови ДСА Івана Балаклицького, законодавець не даремно передбачив в Основному Законі, що підставою для звільнення судді з посади може бути досягнення ним 65-річного віку. «Розумієте, 65 років – це такий вік, коли суддя у відставці може не захотіти працювати», – обережно відреагував пан Балаклицький на запропонований склад інспекції ВРЮ (член Комітету й екс-голова ВГСУ Дмитро Притика, який на початку року відсвяткував 66-річчя, засміявся). Наслідком може стати ситуація, коли укомплектувати новостворений орган буде нелегко. Припинення повноважень членів ВРЮ Окрім новели законопроекту, яку згадав на засіданні Комітету Андрій Портнов, одним із головних нововведень законопроекту можна назвати й механізм припинення повноважень члена ВРЮ. «Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років і подовжується до призначення відповідним органом нового члена Вищої ради юстиції та складення ним присяги», – зазначено в ст. 1 законопроекту. Тобто навіть після закінчення терміну (зараз це 6 років) член ВРЮ залишатиметься на посаді, допоки не буде обрано нову особу. Ця норма викликала у членів Комітету невелику дискусію. «Можливо, тут варто говорити про виконуючого обов’язки члена Вищої ради юстиції України, а не про подовження повноважень члена ВРЮ?» – запитав перший заступник голови Комітету Юрій Кармазін. Адже, з одного боку законопроект чітко вказує на шестирічний строк повноважень члена ВРЮ, а з іншого — цей строк стає необмеженим. У свою чергу Андрій Портнов зазначив, що ВРЮ є конституційним органом і має бути завжди повноцінно укомплектованим, аби не залежати від бездіяльності тих чи інших суб’єктів обрання членів Ради. Автори законопроекту спробували визначити механізм припинення повноважень члена ВРЮ за порушення присяги або за скоєння аморального вчинку (до речі, не так давно ця норма права була предметом розгляду КСУ). Пропонується, щоб ВРЮ сама встановлювала факти порушення присяги членом Вищої ради юстиції чи скоєння аморального вчинку. За результатами перевірки ВРЮ прийматиме рішення про наявність чи відсутність підстав для припинення повноважень члена ВРЮ у зв’язку з порушенням присяги або скоєнням аморального вчинку. Таке рішення буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих конституційного складу ВРЮ. «Три четвертих – це занадто багато», – звернувся до членів Комітету заступник голови ВАСУ Михайло Цуркан. Адже така одностайність – дуже нечасте явище в українській практиці. Враховуючи, що засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо присутні не менше двох третіх від конституційного складу (14 осіб; ст. 24 ЗУ «Про Вищу раду юстиції»), то для прийняття рішення про наявність підстав для припинення повноважень члена ВРЮ за порушення присяги або скоєння аморального вчинку необхідно 15 голосів. «І це при тому, що один член ВРЮ (стосовно якого приймають рішення) однозначно буде голосувати проти наявності підстав для припинення його повноважень», – переконаний суддя ВАСУ. *** Після нетривалого обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» народні депутати вирішили рекомендувати ВР України прийняти цей законопроект у першому читанні. Хоча члени Комітету й присутні не приховували недоліків документа. Так, голова підкомітету з питань цивільного, господарського судочинства й адміністративного судочинства Комітету Юлія Новікова мала до Андрія Портнова деякі запитання. Пані Новікова звернула увагу присутніх, що рішення (ухвали, постанови) ВРЮ, прийняті на реалізацію визначених законом повноважень, за законопроектом можуть бути оскаржені до суду лише у випадку порушення встановленої законом процедури розгляду. «Чи не є це обмеженням прав громадян?» – запитала вона. Голова ВАСУ Олександр Пасенюк переконував, що Конституція України не передбачає можливість розширення повноважень ВРЮ окремим законом. «А навіщо закріплювати норму, якою членам ВРЮ гарантуються незалежність і особиста недоторканість? І що таке недоторканність взагалі?» – запитував Юрій Кармазін. Але щоб не «затягувати» часу, члени Комітету майже одностайно (Юлія Новікова «утрималась») підтримали законопроект. Перед закінченням засідання депутати запевнили один одного, що всі недоліки будуть виправлені на другій стадії обговорення проекту закону. Вища рада юстиції й судді почекають…
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________