Всі рубрики


Гарантії забезпечення зайнятості населення

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, яке включає можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується; право на належні, безпечні й здорові умови праці; право на соціальний захист у випадку безробіття з об’єктивних обставин і гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Державні гарантії Види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму. Правові, економічні й організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає ЗУ «Про зайнятість населення». Закон встановлює державні гарантії права на вибір професії й виду діяльності. Працездатному населенню держава гарантує добровільність праці й вільний вибір виду діяльності; захист від необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу й від незаконного звільнення; безплатне сприяння державними службами зайнятості в підборі підходящої роботи й у працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти; безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості; виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постійну роботу; виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю й інших видів допомоги. Держава надає додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту й не можуть на рівних конкурувати на ринку праці: а) жінкам, які мають дітей віком до шести років; б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів; в) молоді, яка закінчила або припинила навчання в середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах; г) особам передпенсійного віку; д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування; е) інвалідам, які не досягли пенсійного віку. Для працевлаштування згаданих категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об’єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності й від організаційних форм) з кількістю працівників понад 20 осіб і бронюють до 5% загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими графіками роботи. Державна допомога безробітним Зареєстрованим у державній службі зайнятості громадянам, які шукають роботу, протягом семи календарних днів пропонується підходяще робоче місце. Для громадян, які втратили роботу і заробіток, підходящою вважається робота, яка відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника й надається в тій же місцевості, де проживає громадянин. Заробітна плата має відповідати рівню зарплати на попередній роботі (з урахуванням середнього рівня галузевих зарплат відповідної області за минулий місяць). При підборі підходящої роботи враховується трудовий стаж за спеціальністю, попередня діяльність, вік, досвід, тривалість періоду безробіття громадянина, ситуація на ринку праці. Якщо надати громадянинові роботу за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття неможливо, то підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я, попереднього досвіду й доступних для громадянина видів навчання, а також потреб на ринку праці у фахівцях цієї професії (спеціальності). Громадяни, зареєстровані в державній службі зайнятості, зобов’язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості в терміни, встановлені працівником служби. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові й мають змогу приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють і зареєстровані як такі, що шукають роботу. Якщо громадянин, який шукає роботу  й зареєстрований на загальних підставах у державній службі зайнятості, в період пошуку відмовився від двох пропозицій підходящої роботи, він не може бути визнаний безробітним. Такі особи знімаються з обліку і їм протягом шести місяців надаються консультаційні послуги. Крім того, державна служба зайнятості може запропонувати безробітному пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію, якщо підходящу роботу неможливо підібрати через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; якщо необхідно змінити кваліфікацію у зв’язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; якщо втрачена можливість виконувати роботу за попередньою професією; при пошуку роботи вперше й за відсутності професії (спеціальності) та ін. За відсутності підходящої роботи рішення про надання статусу безробітних громадянам, які шукають роботу, із одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймає державна служба зайнятості. Рішення приймається і документально оформляється на восьмий день після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання. Для одержання статусу безробітного громадянин має особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного й заяву про відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів. Розміри й умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Згідно з цим Законом право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (забезпечення) й соціальні послуги мають застраховані особи (наймані працівники, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інші особи, на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладення трудового договору — із цього дня починається сплата страхових внесків. Для обчислення допомоги по безробіттю в середньомісячну заробітну плату (дохід) враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, яка склалася в галузях національної економіки відповідної області, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом. Окрім зазначених категорій, право на забезпечення й соціальні послуги мають: а) незастраховані особи – військовослужбовці звільнені з військової служби у зв’язку із скороченням кількості або штату без права на пенсію, особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи при їх реєстрації як безробітних в установленому порядку; б) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (фізичні особи – СПД та особи, які працюють за цивільно-правовими угодами) за умови сплати страховику страхових внесків; в) громадяни України, які працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебувають, – за умови сплати страховику страхових внесків. Проте страхуванню на випадок безробіття не підлягають працюючі пенсіонери й особи, у яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію; іноземці й особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких дала ВР України. Допомога по безробіттю Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають визнані безробітними у встановленому порядку застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески. Особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму. Право на допомогу по безробіттю зберігається при настанні з поважних причин перерви страхового стажу, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Допомога по безробіттю починає виплачуватися з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога (із розрахунку за рік) виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням. Слід зауважити, що кошти для організації безробітними підприємницької діяльності, одноразово виплачені як допомога по безробіттю, підлягають поверненню при непровадженні підприємницької діяльності протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги. Таким чином держава сприяє реалізації конституційного права громадян на працю. Довідка «ПТ»
Державна служба зайнятості Реалізацію державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації й соціальної підтримки громадян, які тимчасово не працюють, здійснює державна служба зайнятості (ДСЗ), яка аналізує й прогнозує попит і пропозицію на робочу силу; веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; надає допомогу громадянам у пошуку роботи; організовує за потреби професійну підготовку й перепідготовку громадян; надає послуги по працевлаштуванню й професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію. Незайняті громадяни, інваліди й пенсіонери, які звертаються до ДСЗ за допомогою в працевлаштуванні, підлягають реєстрації в цій службі, а зайняті громадяни, які хочуть змінити місце роботи або працювати за сумісництвом, підлягають обліку в ДСЗ. Реєстрація й облік громадян, які звертаються за допомогою в працевлаштуванні, здійснюється місцевою ДСЗ за наявності паспорта й трудової книжки, за потреби – військового квитка, документів про освіту або документів, які їх заміняють; реєстрація й облік іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, здійснюється тільки за наявності постійної прописки. За відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, має пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Крім згаданих документів, окремі категорії громадян під час реєстрації мають подати довідку МСЕК щодо професійної придатності; довідку про відселення або самостійне переселення, видану місцевою держадміністрацією чи органом місцевого самоврядування; пенсійне посвідчення тощо.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________