Всі рубрики


Виконання рішень про конфіскацію майна, вилученого митними органами

Відповідно до статті 41 Конституції України, яка є нормою прямої дії, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі й порядку, встановлених Законом. У статті 405 Митного кодексу України передбачено, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх добровільно, визначає ЗУ «Про виконавче провадження». Статтею 75 Закону передбачено, що рішення про конфіскацію майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом. Сьогодні в Україні діє цілісна система нормативно-правового регулювання здійснення операцій із конфіскованим  майном. Нормативне регулювання Механізм передачі органам державної виконавчої служби вилученого митними органами й конфіскованого за судовими рішеннями майна врегульовано затвердженим наказом Мін’юсту України, Держмитслужби України від 17 серпня 2001 р. № 46/5/571, зареєстрованим в Мін’юсті України 17 серпня 2001 р. за № 720/5911 (із змінами й доповненнями) порядком передачі митними органами органам державної виконавчої служби майна, конфіскованого за рішеннями судів. Питання обліку, попередньої оцінки й зберігання майна до прийняття судом рішення про його конфіскацію, передачі органам державної виконавчої служби вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, врегульовано Порядком обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби й розпорядження ним (затверджений із змінами й доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 р. № 1724). Способи реалізації конфіскованого за рішенням суду майна (за винятком виключеного за законом з обігу), порядок проведення переоцінки, якщо передане на реалізацію майно не буде продано, порядок прийняття рішення про переробку, знищення (утилізацію), безоплатну передачу закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням, слідчим ізоляторам і на благодійні потреби визначено Порядком розпорядження майном, яке конфісковане за рішенням суду й передане органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (із змінами і доповненнями). Розпорядження конфіскованим майном Відповідно до згаданих нормативно-правових актів, розпорядження конфіскованим майном, яке вилучене митними органами, полягає у його реалізації, знищенні (утилізації), переробці й безоплатній передачі установам соціального захисту. Згідно із ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження (ст. 24 Закону) і здійснює опис і арешт майна, яке підлягає конфіскації (ст. 55 Закону), оцінку майна (ст. 57 Закону) і реалізацію майна, на яке звернено стягнення (ст. 61 Закону). Аналіз згаданих норм дозволяє зробити висновок, що при розпорядженні конфіскованим майном на органи державної виконавчої служби покладено лише функцію реалізації такого майна, рішення про всі інші дії, пов’язані з розпорядженням конфіскованим майном, приймаються комісією. Відповідно до п. 14 Порядку розпорядження майном, яке конфісковане за рішенням суду й передане органам державної виконавчої служби, якщо майно не реалізоване на товарних біржах або на комісійних умовах через торговельні підприємства, державний виконавець вносить на розгляд комісії, яка створюється з представників державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби й фінансового органу, пропозицію про безоплатну передачу майна закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також із благодійною метою або для переробки, знищення (утилізації) такого майна. Рішення про безоплатну передачу, переробку або знищення (утилізацію) майна підписують члени комісії й затверджує начальник відповідного органу державної виконавчої служби. Реалізація арештованого майна Щодо діяльності підприємств, уповноважених здійснювати реалізацію арештованого майна, у тому числі конфіскованого за рішенням суду, слід зауважити наступне. Стаття 61 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом із обігу й зазначеного в ч. 8 ст. 55 цього Закону (цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини й металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому й окремих частин таких виробів), здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями, шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Положення Інструкції про проведення виконавчих дій (затверджена із змінами й доповненнями наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрована в Мін’юсті України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158) деталізують процес реалізації арештованого майна. За згаданою Інструкцією, продаж майна боржника здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб’єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі відповідно до Положення про умови й порядок проведення тендерів (конкурсів) по визначенню спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2003 р. № 136/5), які здійснюють реалізацію майна шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями  укладає Генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Після оцінки майна державний виконавець вживає заходів для передачі такого майна на реалізацію: у визначеному Інструкцією порядку готує документи для організації конкурсу по передачі такого майна на реалізацію й повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби ГУ юстиції АР Крим, обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь юстиції й спеціалізовані організації, із якими укладено договори, про наявність арештованого майна, його місцезнаходження (зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, установлює дату огляду арештованого майна й термін (не більше п’яти робочих днів із дати огляду арештованого майна), до якого спеціалізовані організації подають заяву про участь у конкурсі регіональному органу державної виконавчої служби щодо його реалізації. Спеціалізовані організації про прийняте рішення повідомляють державного виконавця (абз. 4 п. 5.12.5. згаданої Інструкції). Конкурс пропозицій Орган державної виконавчої служби щотижня проводить конкурс між спеціалізованими організаціями. Після оголошення інформації про арештоване майно, яке буде передаватися на реалізацію, спеціалізовані організації, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, у визначені день і час під час засідання конкурсної комісії в опечатаному конверті подають голові конкурсної комісії пропозиції щодо реалізації арештованого майна. Засідання комісії має бути відкритим. Після розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна. Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів. Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу арештованого майна. При реалізації арештованого майна спеціалізовані організації, визначені на тендерній (конкурсній) основі, діють виключно в межах повноважень, наданих їм органами державної виконавчої служби на підставі договору, у зв’язку з чим операції по організації проведення прилюдних торгів, аукціонів по реалізації такого майна не можна розглядати як відокремлені угоди, які здійснюються поза межами процедури звернення стягнення на майно відповідно до вимог чинного законодавства. Але трапляються випадки неузгодженості застосування органами державної виконавчої служби й митними органами норм чинного законодавства, які регулюють порядок реалізації конфіскованого за постановами судів майна, вилученого митними органами в справах про порушення митних правил. Наразі Міністерство юстиції спільно з Державною митною службою України готує проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань розпорядження конфіскованим майном», який після погодження в установленому порядку буде направлений до Кабінету Міністрів України.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________