Регулювання іноземного інвестування в Україні

Загальні правові, економічні й соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначені Законом України «Про інвестиційну діяльність», який спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного господарства України, розвиток міжнародного економічного співробітництва й інтеграції. За зазначеним Законом, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Під інвестиціями розуміють різні види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької й інших видів діяльності, у результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Закон України «Про режим іноземного інвестування» визначає особливості режиму іноземних інвестицій і поширює свою дію виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями. Під іноземними інвестиціями цей Закон розуміє цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Що таке інвестиції Відповідно до ч. 1 ст. 391 ГК України й Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції на території України у вигляді: 1) іноземної валюти, яка визначається конвертованою Національним банком України; 2) валюти України – при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування за умови сплати податку на прибуток; 3) будь-якого рухомого й нерухомого майна і пов’язаних із ним майнових прав; 4) акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті; 5) грошових вимог і права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками й мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену законами країни-інвестора або міжнародними торгівельними звичаями; 6) будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена законами країни-інвестора або міжнародними торгівельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо; 7) прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами й використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких підтверджена згідно з законами країни-інвестора або міжнародними торгівельними звичаями; 8) інших цінностей – відповідно до законодавства України. Державна реєстрація Іноземні інвестиції підлягають обов’язковій державній реєстрації відповідно до ст. 395 ГК України, розділу ІІІ Закону України «Про режим іноземного інвестування» і Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій. Таку реєстрацію проводять Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська й Севастопольська міські державні адміністрації протягом трьох робочих днів після фактичного внесення інвестицій у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Іноземний інвестор або уповноважена ним особа в установленому порядку подає органу державної реєстрації такі документи: 1) інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції в трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення; 2) документи, які підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори); 3) документи, які підтверджують вартість іноземної інвестиції; 4) документи, які підтверджують внесення заявником плати за реєстрацію. Орган реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Протягом трьох робочих днів, починаючи з цієї дати, розглядає подані документи й приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній. Відмова в державній реєстрації можлива лише у випадку, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам Положення. Відмова через недоцільність здійснення іноземної інвестиції не допускається. Відмова в державній реєстрації має бути оформлена письмово із вказівкою підстав і може бути оскаржена в судовому порядку. За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється плата в розмірі двадцяти НМДГ на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. Кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перераховуються в такому порядку: 50% – до республіканського (АРК), обласних, Київського й Севастопольського міських бюджетів, 50% – до Державного бюджету України (зараз розмір неоподатковуваного мінімуму становить 17 грн.). У випадку відмови в реєстрації кошти заявникові не повертаються. Концесійні договори Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції можуть здійснюватися на основі концесійних договорів, договорів про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інші види спільної інвестиційної діяльності. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про режим іноземного інвестування», надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов’язаної з використанням об’єктів, які знаходяться в державній або комунальній власності й передаються в концесію, відбувається на підставі законодавства України шляхом укладення концесійного договору. Договори про інвестиційну діяльність Іноземні інвестори, відповідно до законодавства України, мають право укладати договори про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язану із створенням юридичної особи. Сторони за договорами мають вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов’язані з виконанням умов цих договорів, і відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами. Договори мають бути зареєстровані в терміни та в порядку, які передбачені Положенням про порядок державної реєстрації договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою КМУ від 30 січня 1997 р. Відповідно до цього Положення, державній реєстрації підлягають договори про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов’язаної із створенням юридичної особи, які укладені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора. Державну реєстрацію договорів здійснює Мінекономіки й уповноважені ним органи. Державна реєстрація є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування». Для державної реєстрації договору суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності (учасник договору, якому доручено ведення спільних справ учасників) або уповноважена ним особа подає такі документи: 1) лист-звернення про державну реєстрацію договору (контракту); 2) інформаційну картку договору за встановленою формою; 3) договір (оригінал і копію), засвідчений в установленому порядку; 4) засвідчені копії установчих документів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України й свідоцтва про його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності; 5) документи, які свідчать про реєстрацію іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження (витяги із нотаріального, банківського або судового реєстру, які посвідчуються відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладаються українською мовою й легалізуються в консульській установі України, якщо в міжнародних договорах, у яких бере участь Україна, не передбачене інше); 6) ліцензію, якщо це вимагається Законом України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»; 7) документ про оплату послуг за державну реєстрацію договору. Оригінали договору після розгляду матеріалів повертаються суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про державну реєстрацію. Органи реєстрації можуть вимагати для державної реєстрації договору подання й інших документів, якщо вони стосуються визначення цілей, умов діяльності, спроможності учасників виконати договір тощо. Орган державної реєстрації розглядає подані документи протягом 20-ти календарних днів, починаючи з дати запису в журналі обліку державної реєстрації договорів. У здійсненні державної реєстрації може бути відмовлено, якщо: умови договору не відповідають законодавству України; до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про реєстрацію договору, застосовано санкції згідно зі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; існує заборона на певний вид діяльності згідно із законодавством України. За державну реєстрацію договору про спільну інвестиційну діяльність справляється плата в розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації. Кошти, одержані від реєстрації, перераховуються до Державного бюджету України. Необхідно звернути увагу, що майно, яке ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років для інвестування на підставі зареєстрованих договорів, звільняється від обкладання митом у порядку, передбаченому законодавством. Проте у випадку відчуження такого майна раніше трьох років із часу зарахування його на баланс мито сплачується у встановленому порядку. Прибуток, який одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до законодавства України.