Щодо іноземних інвестицій до статутного фонду підприємства

Економічний розвиток України спричинив зміну державних пріоритетів, що не могло не позначитися на законодавчому регулюванні окремих сфер економічної діяльності. Скасування пільг: як це було З 1996 р. зазнало суттєвих змін законодавство України про іноземне інвестування. Так, ЗУ «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. визнано такими, що втратили чинність, ЗУ «Про іноземні інвестиції» № 2198-XII від 13 березня 1992 р., ЗУ «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні» № 3744-XII від 17 грудня 1993 р., Декрет КМУ «Про режим іноземного інвестування» № 55-93 від 20 травня 1993 р., якими було передбачено низку пільг, серед яких застосування норм прискореної амортизації машин і обладнання; звільнення від податку на прибуток (доход) на певний строк; надання податкового кредиту на пільгових умовах щодо тих видів податків, які підлягають сплаті перші три роки існування підприємства з іноземними інвестиціями; право на зменшення суми доходу, який підлягає оподаткуванню; повернення 50% імпортного мита, сплаченого за ввезені з-за кордону товари виробничого призначення, а для імпортованих по кооперації деталей, вузлів, агрегатів – 100%; надання уповноваженими банками на пільгових умовах кредитів за рахунок спеціального бюджетного фонду; страхування інвестиційних ризиків за рахунок спеціального бюджетного фонду страхових гарантій. Також ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 р. № 2505-IV виключено положення підпункту 3.2.8 ЗУ «Про ПДВ» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р., яким звільнялися від оподаткування ПДВ операції по передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України. Отже, сьогодні операції по інвестуванню основних фондів як між резидентами України, так і між резидентом і нерезидентом, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. Щодо сприяння та захисту інвестицій Таким чином, до підприємств, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм і часу їх внесення, застосовується національний режим інвестиційної й іншої господарської діяльності, установлений законами України для підприємств, створених із використанням майна й коштів вітчизняного походження за винятками, передбаченими нормативно-правовими актами України й міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано ВР України. Прикладом такого винятку з національного режиму інвестиційної діяльності можна назвати норму ч. 1 ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаної 17 березня 1994 р. Відповідно до цієї Угоди принцип національного режиму не застосовуватиметься до набуття прав власності на землю та участі в приватизації. Міжнародними договорами України не передбачено пільг і переваг щодо іноземних інвесторів. Угоди про сприяння й захист інвестицій, укладених Урядом України з багатьма країнами світу (Австрія, Іспанія, Росія, Білорусь, Югославія, Словенія, Молдова та ін.), містять норми про те, що одна із договірних сторін на своїй території надає інвестиціям і доходам інвесторів іншої договірної сторони справедливий і рівний режим, який є не менш сприятливим, ніж той, який вона надає інвестиціям і доходам власних інвесторів або будь-якої третьої держави, який був би найсприятливішим для інвесторів. Проте за наявності відомостей, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав і інтереси суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України на своїй території, у тому числі пов’язаних із здійсненням ними інвестиційної діяльності, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ВР України, КМУ, Мінекономіки України) згідно з їх компетенцією мають право застосувати адекватні заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав. Про це йдеться у ст. 29 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16 квітня 1991 р. Сприятливі умови для іноземних інвестицій І хоч іноземні інвестиції на сьогодні позбавлені пільг, встановлених законодавством України у 1992-1993 роках, деякі сприятливі для іноземних інвестицій умови все ж існують. Інвестиції до статутного фонду підприємства не є об’єктом оподаткування податком на прибуток Відповідно до п. 1.1. Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою КМУ від 10 серпня 2005 р. № 280, пряма інвестиція – операція, яка передбачає придбання об’єктів нерухомого й рухомого майна й пов’язаних із ним майнових прав, а також внесення коштів і майна до статутного фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою. Пункт 4.2.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. передбачає, що суми коштів або вартість майна, які надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, у тому числі грошові або майнові внески за договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу. Оскільки відповідно до статті 3 цього Закону об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є саме скоригована сума валового доходу звітного періоду, зменшена на суму валових витрат платника податку й суму амортизаційних відрахувань, інвестиції не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств. Іноземні інвестиції до статутного фонду підприємства не обкладаються митом Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. майно, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Пропуск на територію України такого майна здійснюється митними органами на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстрочкою платежу не більше як на 30 календарних днів із дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Слід звернути увагу, що не обкладаються митом лише ті іноземні інвестиції, які зараховані в установленому законодавством порядку на баланс підприємства й протягом трьох років не були відчужені підприємством. Винятком є вивезення іноземної інвестиції за кордон. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями її було відчужено, підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється на підставі митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ на день здійснення такого відчуження. Сплата ввізного мита в цьому випадку має бути здійснена не пізніше дня відчуження іноземної інвестиції (п. 15 Порядку видачі, обліку й погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність і сплату ввізного мита у випадку відчуження цього майна, затвердженого постановою КМУ від 7 серпня 1996 р. № 937). Крім цього, при встановленні фактів відчуження майна, яке ввозиться в Україну як внесок інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями раніше трирічного терміну без сплати ввізного мита, митним органом нараховується штраф за порушення податкового законодавства, встановлений пп. 17.1.9 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На такі негативні наслідки, які можуть настати для підприємства з іноземними інвестиціями, звертає увагу ДМС України у своєму листі від 23 лютого 2007 р. № 11/4-15/1877-ЕП «Щодо застосування окремих норм Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III». Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню Звільнення продукції від ліцензування й квотування відповідно до ст. 19 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. здійснюється за умови її сертифікації як продукції власного виробництва в порядку, встановленому урядом (закріплюється постановою КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1061 «Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями»). Національний режим валютного регулювання й справляння податків, зборів виключає встановлення валютних, митних, податкових пільг (за винятком випадків, коли законами України встановлено пільговий порядок оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій), які стосувалися б виключно іноземних інвесторів і суб’єктів господарювання з іноземною участю. Можливе встановлення інших сприятливих умов для таких суб’єктів (створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі української економіки, пріоритетних інвестиційних проектів тощо).