Імунітет проти рейдерів: закон-компроміс Багатостраждальний проект ЗУ «Про акціонерні товариства» понад 10 років блукав коридорами вищого законодавчого органу країни. І нарешті, 17 вересня 2008 р. Верховна Рада 358 голосами прийняла в цілому один із найочікуваніших сьогодні законів – «Про акціонерні товариства».
Про основні положення цього документа йшлося на прес-конференції «Закон про АТ: нові корпоративні відносини і боротьба з рейдерством», яка відбулася 30 вересня ц.р. за ініціативи Фонду «Ефективне Управління». На заході виступили керівник робочої групи, голова підкомітету з питань господарського законодавства, лізингу, застави й концесії Комітету ВР з питань економічної політики Юрій Воропаєв, начальник відділу розвитку законодавства на ринку цінних паперів ДКЦПФР Максим Лібанов, директор Всесвітнього банку по Україні Бєларусі й Молдові Мартін Кайзер.
Закон «Про акціонерні товариства» (далі – Закон) є новаторським, він не лише реформуватиме систему акціонерних товариств, але й впливатиме на суміжні види діяльності – біржову торгівлю, аудит.
Що ж до основних нововведень, то Закон приводить назви акціонерних товариств у відповідність із міжнародною практикою. Замість відкритих і закритих АТ тепер в Україні буде два типи АТ – публічні й приватні. Приватне акціонерне товариство не може налічувати більше 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу й входити до реєстру хоча б однієї фондової біржі, що, на думку учасників, сприятиме розвитку і акціонерного капіталу, і фондового ринку України.
Як відзначали учасники прес-конференції, новий документ дозволяє ефективно протидіяти рейдерським атакам і захопленням компаній. Крім механізму захисту акціонерів від прихованого скуповування цінних паперів визначена нова процедура проведення зборів акціонерів і введена бездокументарна форма обігу акцій. У документі визначений закритий перелік підстав, які дозволяють не допустити акціонера до загальних зборів, і введена вимога проводити загальні збори тільки за фактичною адресою підприємства.
Цікава деталь: якщо акціонерне товариство здійснило публічне розміщення акцій або має понад 100 акціонерів, то будь-яке голосування з питань порядку денного зборів відбувається виключно бюлетенями. Причому свій бюлетень акціонер має підписати, оскільки за відсутності підпису документ визнають недійсним. Якщо ж врахувати, що: а) за допомогою бюлетенів голосують усі кадрові питання; б) форма бюлетеня затверджується наглядовою радою за 10 днів до зборів; в) будь-який бюлетень, який відрізняється від офіційно виготовленого, визнається недійсним – підтасувати результати голосування навряд чи буде можливо.
Закон удосконалює управління акціонерними товариствами. Він дозволяє швидше ухвалювати рішення з важливих питань – термін публікації оголошення про збори акціонерів скорочений з 45 до 30 днів. Документ установлює принцип загальнодоступності інформації про діяльність АТ, закриває лазівки, які дозволяли акціонерам і правлінню зловживати своїми правами. Уведено вимогу значні угоди з активами АТ укладати не виконавчому органу, а наглядовій раді або загальним зборам акціонерів; чітко визначені критерії зацікавленості в угоді, коли члени правління або акціонери втрачають право голосу з того або іншого питання.
Крім того, українське законодавство до цього часу не давало відповіді на питання про особливості функціонування акціонерних товариств, які складаються з одного акціонера. Закон же передбачає, що якщо акціонерне товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення законопроекту про порядок скликання й проведення загальних зборів акціонерного товариства. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені цим Законом, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, які належать до компетенції загальних зборів, оформляється ним письмово у формі наказу й засвідчується печаткою товариства або нотаріально.
***
Звісно, документ не позбавлений недоліків, однак варто дослухатися думки представника міжнародної спільноти Мартіна Райзера, який оцінив Закон як крок уперед: «Краще рухатися вперед і внести, якщо буде потрібно, корективи під час руху, ніж тупцювати на місці, намагаючись прийняти бездоганний документ». Також слід зважати, що ідеальним для всіх учасників корпоративних відносин цей законодавчий акт апріорі бути не може, оскільки він є компромісом між свободою управління акціонерним товариством і захистом міноритарних акціонерів.
Тепер громадськість чекає на підписання цього Закону Президентом. За словами Юрія Воропаєва, у документі повністю враховані вимоги Гаранта Конституції, викладені в Указі від 12 лютого 2007 р. (цим Указом глава держави доручав Кабміну підготувати Закон про акціонерні товариства). По-перше, тепер членів правління АТ будуть обирати шляхом кумулятивного голосування, що дозволить дотримати справедливої пропорції представництва в органах управління. По-друге, у Законі передбачена норма, яка забороняє консолідацію контрольного пакета без відома інших акціонерів. По-третє, за такої консолідації контрольного пакета акцій міноритарії одержали право вимагати у мажоритарія викупити їхні акції за реальною ринковою вартістю. Але острах, що цей Закон залишиться без підпису Президента, усе ж залишається. Такі вже українські реалії
Коментар фахівця
Керівник робочої групи по роботі над законопроектом «Про акціонерні товариства», голова підкомітету з питань господарського законодавства, лізингу, застави й концесії Комітету ВРУ з питань економічної політики
Юрій ВОРОПАЄВ:
– ЗУ «Про акціонерні товариства», на мій погляд, урегульовує важливі групи питань. По-перше, робить управління акціонерними товариствами більш гнучким та зручним і для акціонерних товариств, і для акціонерів. Наприклад, зараз акціонерні товариства перед загальними зборами незалежно від кількості акціонерів мають направити письмове повідомлення кожному акціонерові й розмістити публікацію у ЗМІ про місце й дату проведення таких зборів. Прийнятий же Закон дещо спрощує цю процедуру: публікація оголошення про проведення загальних зборів є обов’язковою лише для публічних АТ із кількістю акціонерів понад 1000 осіб. У такому випадку достатньо надіслати письмове повідомлення кожному акціонерові. Сьогодні акціонери заздалегідь не можуть ознайомитися з проектами протокольних рішень, які розглядатимуться на загальних зборах. Закон же детально регламентує порядок реалізації права акціонерів на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів. Акціонеру надана нова гарантія у вигляді права на оскарження до суду безпідставної відмови включити його пропозиції до порядку денного. Щоб захистити права АТ і виключити можливості безпідставного блокування його роботи, передбачена норма, згідно із якою оскарження акціонером такої відмови не призупиняє проведення загальних зборів. У випадку задоволення позову акціонера суд може зобов’язати товариство провести загальні збори з питання, яке безпідставно не було включене до порядку денного. Дуже цікавою новелою є форма заочного голосування, яка значно полегшує роботу акціонерних товариств. Уявімо ситуацію, коли в товаристві п’ять акціонерів. На мій погляд, їм немає жодного сенсу з’їжджатися на загальні збори, якщо на порядку денному формальні питання. У такому випадку готується проект протоколу і розсилається всім акціонерам. Якщо хоча б один акціонер не погодився підписати проект рішення і вважає за потрібне обговорити це питання, тоді проводяться загальні збори акціонерів. По-друге, сьогодні дуже актуальним є питання недостатньої захищеності міноритарного акціонера, підтвердженням чого є величезна кількість відповідних судових спорів про неврахування мажоритарним акціонером інтересів міноритарія. Розумному урегулюванню цього питання присвячений великий блок статей. Зокрема, Закон установлює обов’язок товариства викуповувати акції у акціонерів – власників простих акцій, якщо останні голосували проти реорганізації товариства, виділення з товариства, укладення значної угоди (тобто такої, яка укладається на суму 10% і більше активів товариства), зміни розміру статутного капіталу. Тобто у таких випадках товариство зобов’язане викупити його акції за ринковою ціною, а акціонер має право продати свої акції. Ця норма сприятиме не лише гарантуванню прав міноритарних акціонерів, але й перешкоджатиме зловживанням при прийнятті непопулярних рішень, у тому числі і в процесах рейдерських захоплень. Крім того, Закон встановлює обов’язок, а також визначає порядок і строки реалізації такого обов’язку для особи, яка придбала контрольний пакет акцій товариства (за винятком випадків придбання контрольного пакету в процесі приватизації), зробити іншим акціонерам товариства пропозицію викупити їхні акції за ціною не нижче ринкової вартості і, у випадку згоди акціонерів, здійснити такий викуп. Ця норма є гарантією для міноритарних акціонерів у випадку зміни власника контрольного пакета акцій і сприятиме мінімізації рейдерських захоплень, метою яких є консолідація контрольного пакета акцій АТ, оскільки у такому випадку необхідно знайти значні фінансові ресурси для виконання вимог про викуп акцій. По-третє, Закон створює механізми протидії рейдерським захопленням. Нині рейдери тишком-нишком скуповують акції АТ чи оформляють фіктивний договір дарування. А потім, коли загарбник має контрольний пакет, він, підкріплюючи свої позиції фіктивним судовим рішенням, перебирає управління цим товариством до своїх рук. Слід відзначити, що тепер третя особа не зможе отримати акції в подарунок, оскільки Закон передбачає, що їх можна отримати в спадок чи по правонаступництву. Крім того, потай скупити акції тепер не буде можливості, бо в Законі прописано необхідність дотримання деяких вимог перед придбанням значного пакета акцій АТ (10% і більше): про намір придбати значний пакет акцій необхідно за 30 днів повідомити товариство, ДКЦПФР, фондову біржу, на якій АТ пройшло процедуру лістингу, й опублікувати повідомлення в пресі.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|