Всі рубрики


Дивні суперечності: Фонд соціального захисту інвалідів і галузеве законодавство (на прикладі електроенергетики)

Хочеться поговорити про Фонд соціального захисту інвалідів (далі – Фонд), створений у 2002 р. У 2005 р. до ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були внесені зміни, згідно з якими підприємствам установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Більше того, ця стаття визначає норму робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, і автоматично скасовує положення прийнятих ще в дев’яностих роках минулого століття законів про нормативи робочих місць для інвалідів. Для країни, яка є членом ООН і має намір стати членом НАТО, така норма є ганьбою й свідчить про низький рівень розвитку правосвідомості органів, наділених правом законодавчої ініціативи. Галузеві особливості Наша держава має галузеві закони України «Про електроенергетику», «Про залізничний транспорт», нормами яких чітко встановлюється чотирьохвідсоткове (від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві) створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Стаття 21 ЗУ «Про електроенергетику» встановлює особливості умов праці в електроенергетиці. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов’язані проходити спеціальну підготовку й перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти Міністерства енергетики України, інших міністерств і відомств. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється. На виконання вимог цього Закону Міністерство палива та енергетики України наказом від 9 лютого 2004 р. № 75 затвердило Положення про спеціальну підготовку й навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики (далі – Положення). Підпунктом 1.6 п. 1 згаданого Положення забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли спеціальної підготовки, навчання й перевірки знань, передбачених цим Положенням. Абзацем 2 підпункту 6.3 п. 6 Положення забороняється проведення дублювання на робочих місцях із безпосереднім виконанням робіт із підвищеною небезпекою, якщо працівник електроенергетики не пройшов відповідного медичного огляду й навчання для виконання таких робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону праці», підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК й індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про охорону праці»,  працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. Законодавець, встановлюючи для специфічних галузей нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів, враховував лише ту кількість робочих місць на таких підприємствах, які не пов’язані з шкідливими, важкими й небезпечними умовами праці, і які визначаються в порядку, передбаченому законами України «Про охорону праці» та «Про електроенергетику». Невідповідність Конституції Не дивлячись на специфіку діяльності деяких галузей, відділення Фонду соціального захисту інвалідів на виконання вимог ч. 11 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» подають позовні заяви до великих підприємств про адміністративно-господарські санкції й стягнення пені на непосильні суми, які сягають від двох до двадцяти чотирьох мільйонів гривень. Це при повній невідповідності ч. 11 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» статтям 22, 58, 92 Конституції України. Стаття 8 Конституції України в Україні визначає принцип верховенства права, нормами цієї статті закріплено, що Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й мають відповідати їй. Частина 2 ст. 22 Конституції України визнає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод. Частина 11 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у сьогоднішній редакції значно звужує зміст і обсяг прав і свобод специфічних галузей, встановлених спеціальними законами. Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Прийняття норми, яка міститься в ч. 11 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суперечить згаданій нормі Конституції України, оскільки встановлює адміністративно-господарські санкції, тобто погіршує становище галузевих підприємств і фактично поширює свою дію на галузеві закони, прийняті раніше. Щодо санкцій У ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються й сплачуються самими підприємствами, установами й організаціями, а при порушенні термінів сплати цих санкцій обчислюється пеня, виходячи із 120% річних облікової ставки НБУ. Постає риторичне запитання: чому законодавець «пропустив» зазначену норму, яка за своєю природою є абсурдною й суперечить чинному ГК України, ст. 238 якого визначає, що адміністративно-господарськими санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання й ліквідацію його наслідків? Нормами тієї ж статті визначено, що адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а не розраховуються й сплачуються самими підприємствами, установами й організаціями. А кошти де? Стаття 92 Конституції України передбачає, які саме права, обов’язки, режими, статуси, засади регулювання визначаються і встановлюються виключно законами України. Визначення чи встановлення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не підпадає під жоден згаданий у цій статті пункт. Засади організації й експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України й містяться у п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України. Куди ж спрямовуються кошти Фонду, отримані від сплати підприємствами адміністративно-господарських санкцій? Звернемося до постанови КМУ «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів». Ці кошти Фонд спрямовує на надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі інвалідам першої й другої груп для передплати одного друкованого періодичного видання на рік на одного інваліда (сім’ю інваліда), засновником (засновниками) якого є всеукраїнська громадська організація інвалідів. Ще одне цікаве спрямування коштів – надання роботодавцям дотації на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Але дотації надаються, коли ці роботодавці виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, сплатили суму санкцій і пеню, при цьому чисельність штатних працівників не перевищує восьми осіб. Що ж стосується забезпечення інвалідів, яких в Україні десятки тисяч і які дійсно живуть за межею бідності й потребують продуктів харчування, житла, інвалідних колясок, – про них Фонд і не згадує. А навіщо? Тоді навіщо такі Фонди?
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________