Всі рубрики


Чи є можливим неможливе?

Паніка серед банківських вкладників і кількість проблемних банків досягли в Україні критичної межі. Нацбанк України розпочав активні дії по порятунку банківської системи. Важливим кроком стала прийнята 11 жовтня 2008 р. постанова НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319 (далі – Постанова), яка набрала чинності із 13 жовтня ц.р. Найсуперечливішою тезою цього документа стала заборона дострокової видачі депозитів. У пп. 2.5 п. 2 Постанови встановлена вимога до банків виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише при настанні строку завершення зобов’язань незалежно від категорії контрагентів. Цікавим є положення й пп. 2.1 п. 2 Постанови, згідно з яким банки з 13 жовтня 2008 р. зобов’язані обмежити проведення активних операцій у обсягах, досягнутих на цю дату. Таким чином, банки не зможуть нарощувати кредитний портфель і нові кредити будуть доступні лише тоді, коли перед банками буде погашена якась частина вже виданих позик. Але можна заспокоїти власників зарплатних чи пенсійних карток – поточні рахунки обслуговуватимуться в нормальному режимі, а в періоди пікових навантажень на банкомати й пункти видачі готівки НБУ обіцяє допомогти банкам регуляторними рішеннями. Рішення НБУ про мораторій на дострокову видачу депозитних вкладів українські банки сприйняли позитивно. За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, Постанова дає владі час, щоб не допустити паніки й забезпечити належний рівень ліквідності банківської системи. Але якщо банки підтримують вжиті НБУ заходи, то вкладники, м’яко кажучи, не в захваті від мораторію: паніка серед населення наростає. Хоча правники вважають, що «обійти» мораторій на дострокове отримання депозитів можна. Коментарі фахівців Старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», адвокат
Роман МАРЧЕНКО: – Відносно можливості оскарження в суді постанови НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11 жовтня 2008 р. № 319, то вона є, можна навіть виграти. Але поки рішення суду набере чинності (через півроку), НБУ постанову № 319 вже скасує. Я бачу два можливі шляхи дострокового повернення депозитного вкладу. Перший – швидке рішення суду, яке зобов’язало б банк повернути депозитний вклад. Якщо банк не буде оскаржувати це рішення до апеляційної інстанції, воно підлягатиме негайному виконанню з боку банку – добровільно або примусово через виконавчу службу. Другий шлях можливий за наявності тісних особистих контактів з банкірами. Тоді можна домовитися з банком про видачу на хороших умовах кредиту під заставу існуючого депозиту (під відсотки такі ж або дещо більші, ніж відсотки за депозитом). Таким чином вкладник фактично користуватиметься своїми ж грошима, а банк формально не порушить постанову НБУ. Коли ж банк не видає депозит, термін видачі якого уже закінчився, то спершу необхідно уважно вивчити договір з банком: можливо, у ньому є пункти, які регламентують дії і банку, і вкладника в таких ситуаціях. Якщо в договорі нічого не вказано, фізичній особі необхідно вимагати в банку письмову відмову від видачі вкладу. При цьому всі заяви вкладника мають робитися письмово (із копіями з відміткою банку про прийняття). Юридична ж особа діє шляхом подання платіжних доручень на перерахування коштів. Слід відзначити, що вже на цій стадії наполегливість клієнта банку може призвести до того, що банк поверне кошти. Якщо ж цей шлях не увінчався успіхом, виходом можуть бути заяви вкладника до прокуратури й суду. При обранні судового шляху юридичні особи мають звертатися до господарського суду, а фізичні особи – до районного суду за місцезнаходженням банку. Юрист ЮК «ПРИНЦИП»
Іван ГЕРЦ: – Постанова НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» є превентивним заходом і має зважено-стабілізаційний характер. Таким чином Нацбанк страхує ліквідність банків через світову фінансову кризу. Іще однією причиною прийняття таких обмежень стала паніка серед населення – за один тиждень вкладники зняли зі своїх депозитних рахунків понад $3 млрд. Головне обмеження стосується дострокового зняття депозитів. Відповідно до п. 2.5 Постанови, банки мають виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів по залученню коштів у будь-якій валюті лише при настанні строку завершення зобов’язань, незалежно від контрагентів. Іншими словами, банкам наказали утриматись від повернення коштів раніше термінів, визначених у договорах. Нам не слід сприймати Постанову як категоричну заборону виводити кошти. Поруч із обмеженнями, НБУ зобов’язав банки негайно робити виплати за умови настання строку за договором. Відповідно до ГК України, банки не мають права не повернути кошти достроково. Але постанова сформульована так, що банки опинилися між двома вогнями. З одного боку, вони мають певні зобов’язання, встановлені умовами договору з клієнтом. А з іншого, їх обмежує Постанова НБУ, яку вони мають виконувати відповідно до чинного законодавства. Але навіть якщо банки добровільно не виконуватимуть свої зобов’язання за договорами, відповідно до ЦК України громадяни можуть достроково повернути свої кошти через рішення суду. Та враховуючи обставини, які склалися, такі дії не сприятимуть стабілізації економіки й виходу країни з фінансової кризи. Не слід забувати й про можливість оскарження Постанови НБУ в судовому порядку. Але згідно ст. 99 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»право на це мають тільки банки або інші особи, на яких поширюються повноваження НБУ. Провідний юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Юлія КИРПА: – Постанова НБУ № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» забороняє банкам здійснювати видачу депозитних вкладів до моменту настання строку їх видачі, передбаченого договором банківського вкладу, незалежно від категорії клієнтів банку. Хоча вказана Постанова НБУ як регулятора банківської системи України була прийнята для стабілізації ситуації, яка склалася на фінансовому ринку, і захисту банків від незапланованого вилучення коштів, деякі українські банки, які навіть за часів фінансової кризи мають достатній обсяг фінансових ресурсів, вирішили здійснювати дострокову видачу цільових вкладів, умовами яких передбачається можливість їх дострокової видачі клієнту на реалізацію певної, визначеної договором мети: наприклад, придбання житла, автомобіля, оплата навчання та ін., без втрати відсотків, нарахованих на вклад). Така позиція є цілком зрозумілою, адже ст. 1060 ЦК України зобов’язує банки здійснювати видачу депозитів на першу вимогу вкладників. Тому невидача цільових депозитів на першу вимогу є досить ризикованою для банків, оскільки не виключає можливості пред’явлення позовів вкладниками про відшкодування збитків, пов’язаних із відсутністю можливості придбати за вигідною ціною житло, автомобіль чи реалізувати іншу мету, передбачену договором цільового банківського вкладу. Якщо пригадати ситуацію за часів фінансової кризи в листопада-грудні 2004 р., коли НБУ також заборонив банкам здійснювати дострокову видачу депозитів, то ця заборона не поширювалася саме на цільові депозити. Оскарження Постанови НБУ № 319 в суді немає практичного сенсу, оскільки судова справа – не дуже швидкий процес і зазвичай займає декілька місяців. Досить вірогідно, що Постанова втратить чинність ще до моменту прийняття відповідних рішень судами по спорах про дострокову видачу банківських вкладів (за прогнозами НБУ, обмеження можливості дострокової видачі депозитів діятиме 2–3 місяці). Саме так події розвивалися в 2004 р. – рішення судів, прийняті по спорах про дострокову видачу вкладів зазвичай були неактуальними, оскільки регуляторне обмеження видачі депозитів вже не діяло, а довести факт збитків через невидачу депозитів на першу вимогу майже нікому з вкладників довести не пощастило, оскільки після втрати чинності постанови НБУ, яка забороняла видачу депозитів, усі вкладники отримали депозити в повній сумі разом із процентами, нарахованими на суму вкладу за весь час його знаходження на депозитному рахунку. Юрист ЮФ «Астерс»
Сергій ДАНИЛЕНКО: – Постанова НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319 наробила багато галасу серед осіб, які мають укладені з банками депозитні договори. Вважаю, що паніка, яка відчувається серед вкладників, є безпідставною. По-перше, відповідно до ЗУ «Про НБУ» (ст. 56) нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, які затверджуються постановами правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України й іншим законодавчим актам України. Нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України й набирають чинності відповідно до законодавства України. Станом на 15 жовтня 2008 р. постанова НБУ не зареєстрована в Міністерстві юстиції України й не набрала чинності відповідно до вимог Указу Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності». Тому можна вважати, що такого нормативного акту в законодавстві України взагалі не існує й посилання на нього при вирішенні спорів є абсолютно безпідставним. По-друге, у п. 2.5 Постанови встановлено, що банки мають виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише при настанні строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів. Таке положення є досить жорстким – банки мають повертати кошти за депозитом лише за умови закінчення строку по депозиту. А далі Постанова нагадує казку – що далі, то цікавіше. Пункт 2.6 Постанови: «Проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз’яснювальну роботу зі своїми клієнтами. Активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів. Виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно». Незрозуміло, що банки мають робити: провадити роз’яснювальну роботу для недопущення дострокового зняття коштів чи відмовляти в достроковому розірванні депозитного договору й у поверненні коштів. Складається враження, наче різні положення Постанови писали різні люди, але це вже нагадує історію про доброго й злого слідчого. Відповідно до ЦК України (ст. 1058) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Статтею ст. 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу після закінчення встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу (незалежно від його виду) банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Крапка. Тобто на першу ж вимогу вкладника – фізичної особи банк має повернути кошти з урахуванням відповідних процентів по вкладу (ст. 1061 ЦК України). Стосовно юридичних осіб, можна зробити висновок, що вклади повертаються відповідно до тих умов, які були встановлені договором. Отже, якщо банк відмовляється від видачі коштів по вкладу, мотивуючи це постановою НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11 жовтня 2008 р. № 319, слід звертатися до суду за захистом своїх прав, які досить чітко визначені в законодавстві.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________