Київський нотаріат у період кризи

Нині як для національної, так і для світової економіки не найкращі часи – крах банківської системи, спад виробництва, банкрутство багатьох підприємств, ось далеко не вичерпний список наслідків фінансової кризи. У нотаріусів також поменшало роботи, адже їх основний дохід – угоди з нерухомістю, які останнім часом не надто часто укладаються. Словом – криза! Однак вона в жодному разі не позначається на активності столичних нотарів, принаймні це довела нещодавня науково-практична конференція «Нотаріат: зваби, ризики, перспективи», яка пройшла на базі Київського університету туризму економіки і права (КУТЕП), організована радою Київського міського відділення УНП та Головним управлінням юстиції у м. Києві за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Сприяння реформуванню нотаріату». Як повелося, конференції передувало знайомство нотаріусів із першим Нотаріальним музеєм, експонати якого продемонстрував голова Київського міського відділення УНП Володимир Черниш. Вперше музей відкрив свої двері 30 травня ц.р. під час науково-практичної конференції «Нотаріат – проблеми сьогодення, шляхи їх вирішення». Пройшло майже півроку, і, як планувалося, музей поповнився новими експонатами із приватних колекцій самих нотарів. Експозиція була розширена як нотаріальними документами (купчими, заповітами, облігаціями, виконавчими листами, актовими книгами тощо), канцелярським приладдям XVII-XIX ст., так і експонатами часів радянської епохи. Після знайомства з експозицією учасники конференції розпочали свою роботу. Головною темою заходу став, безперечно, аналіз нещодавно прийнятих українським парламентом змін та доповнень до ЗУ «Про нотаріат». Нотаріуси детально охарактеризували та проаналізували головні новели даного нормативно-правового акта (із детальною доповіддю виступила Валентина Синявська – помічник-консультант голови Комітету ВР з питань правової політики Сергія Міщенка), розглянули інші, не менш важливі теми, серед яких відзначимо актуальні проблеми столичного нотаріату, питання нотаріального посвідчення документів для дії за кордоном, особливості державної реєстрації права власності на нерухомість, проблемні питання в роботі нотаріуса та взаємодії нотаря та ради відділення у їх вирішенні тощо. Відкриваючи конференцію, голова Київського міського відділення УНП Володимир Черниш акцентував увагу присутніх на тому, що за сучасних часів нотаріальному загалу як ніколи необхідно згуртуватися навколо вирішення важливих питань самоорганізації та подальшого розвитку нотаріату в нашій країні. Передовсім йшлося про продовження реформи нотаріату. Інша проблема, на якій зупинився пан Черниш, полягає у тому, що, на його переконання, деякі чиновники весь час намагаються «провінціалізувати» нотаріальне співтовариство, поділяючи останнє на сільський, міський, «хуторський» нотаріат тощо. На переконання Володимира Черниша, такий поділ є абсолютно неприйнятним з огляду на те, що звання «нотаріус» – єдине і неподільне. Щоправда, пан Черниш натякнув, що добиватиметься запровадження такого звання, як «метр нотаріату». Це людина, яка, на переконання голови Київського міського відділення УНП, має пропрацювати нотаріусом більше 10 років і мати визнаний авторитет серед колег. У своєму виступі щодо питань нотаріального посвідчення документів для дії за кордоном президент Укрінюрколегії Данило Курдельчук зупинився на двох важливих нюансах. По-перше, це проблема представлення інтересів членів сімей загиблого або потерпілого за кордоном. Йдеться, насамперед про оформлення довіреностей на представлення інтересів цих людей. Раніше в одну довіреність включали якомога більше довірителів, аби зменшити видатки, скажімо, на легалізацію документів. Однак з 2004 р. діє інше правило: один довіритель – одна довіреність. Тобто почала діяти наявна, необґрунтована практика, направлена на стягнення з людини якомога більше грошей. По-друге, на думку президента Укрінюрколегії, є проблема строків оформлення довіреностей українськими нотаріусами на представлення інтересів. Саме тому пан Курдельчук закликав українських нотарів не зволікати з видачею таких довіреностей, аби у наших громадян за кордоном не виникало труднощів із термінами подачі претензій до місцевих судів. Не менш цікавим була доповідь начальника управління нотаріату Головного управління юстиції у м. Києві Олени Сотнікової, яка зупинилася на проблемах, що існують у діяльності столичного нотаріату. Зокрема, йшлося про певні революційні шляхи, які, до речі, цілком підтримуються радою Київського міського відділення УНП. Так, було запропоновано у межах Києва умовно поділити адміністративні райони на дрібні нотаріально-територіальні одиниці, щоб оперативно та вчасно реагувати на ситуацію у Києві. Про що, власне, йдеться? Уявіть – у Києві нині зареєстровано 884 приватних та 105 державних нотаріусів. «На підході» ще 348 осіб, які невдовзі отримають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та практикуватимуть у столиці. Тобто організувати та скоординувати діяльність такої кількості нотаріусів для вирішення нагальних потреб столичного нотаріату майже неможливо. Саме тому планується умовно поділити столичний нотаріат на райони із певною «відповідальною» особою, через яку й вирішуватимуться всі проблеми координації. На заході серед іншого йшлося й про вироблення єдиної концепції та методології для київських нотарів, створення єдиного консультаційно-методичного центра. В ході конференції також порушувалося питання підвищення кваліфікації столичного нотаріату, а також створення школи молодого нотаря. Отже, планів у ради Київського міського відділення УНП, як бачимо, дуже багато. Нових починань також не бракує. Однак головне питання полягає в іншому – чи зможе вона об’єднати навколо себе всіх київських нотаріусів, чи принаймні більшість з них для вирішення та втілення в життя всіх планів. Час покаже. Принаймні підтримка у київського нотаріального загалу з боку Головного управління юстиції в м. Києві є. Чи поки що є? На часі нові парламентські вибори, а з ними – обрання нового уряду.