Всі рубрики


Суб’єкти владних повноважень: хто вони?

За три роки функціонування адміністративної судової ланки стає зрозумілим, що для окремих представників органів державної влади вона стає дедалі більшим подразником. На семінарі, організованому Асоціацією суддів України 24-28 листопада ц.р., де розглядалися основні питання адмінсудочинства, однією з найактуальніших була доповідь судді ВАСУ Тетяни Весельської «Суб’єкт владних повноважень в контексті Кодексу адміністративного судочинства України». У доповіді суддя ВАСУ проаналізувала поняття суб’єкта владних повноважень. Так, у ст. 2 КАСУ закріплено, що завданням адмінсудочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. «Отже в порядку адмінсудочинства передбачена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень», – підсумувала Тетяна Весельська. Але закріплене в КАСУ поняття «суб’єкт владних повноважень» сьогодні не має належного й вичерпного обґрунтування в адміністративно-правовій науці, тому сутність цього поняття й характерні ознаки таких суб’єктів потребують деталізації. «Єдність у розумінні змісту поняття «суб’єкт владних повноважень» дозволить уникнути плутанини при визначенні конкретного позивача чи відповідача, обсягу прав і обов’язків, якими наділяються суб’єкти владних повноважень у судовому процесі», – зазначила доповідач. На її переконання, принципово важливим для правильного розкриття юридичної природи правового статусу суб’єктів владних повноважень в адмінпроцесі є однозначне визначення змісту поняття «суб’єкт владних повноважень». Шукаючи визначення, хто ж такий суб’єкт владних повноважень, можна дійти висновку, що це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі – при виконанні делегованих повноважень. У КАСУ термін «суб’єкти владних повноважень» зустрічається всього у 20 статтях. Узагальнення цього поняття, закріпленого п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ, дає підстави зробити висновок, що таким суб’єктом слід вважати: Президента України (ст. 102 Конституції); орган законодавчої влади, тобто ВР України (ст. 75 Конституції); органи виконавчої влади: КМУ, центральні й місцеві органи виконавчої влади (ст.ст. 113, 118 Конституції, ЗУ «Про Кабінет Міністрів України», ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»); органи судової влади (ст. 124 Конституції, закони України «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України»); представництво Президента України в АР Крим (ст. 139 Конституції, ЗУ «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим»); прокуратуру України (ст. 121 Конституції); органи влади АР Крим: Верховну Раду, Раду Міністрів; міністерства АРК, республіканські комітети АРК; органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні, обласні ради (ст. 140 Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»); посадову чи службову особу зазначених вище органів; інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, наприклад, будинкові, вуличні, квартальні й інші органи самоорганізації населення, громадські формування по охороні громадського порядку й державного кордону (ст. 140 Конституції, закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про участь громадян в охороні громадського порядку й державного кордону») тощо. «Аналізувати визначення, можна зробити висновок, що суб’єкти владних повноважень утворюють сукупність суб’єктів адміністративно-правових відносин», –зазначила Тетяна Весельська. До цієї сукупності суддя ВАСУ віднесла: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову особу органу державної влади, службову особу органу державної влади, посадову особу органу місцевого самоврядування, службову особа органу місцевого самоврядування й інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. За словами пані Весельської, цей перелік суб’єктів владних повноважень і нормативно-правових актів, які регулюють їх діяльність, попередньо дозволяє зробити ряд висновків. «Передусім, він є доволі широким, що лише ускладнює визначення конкретного суб’єкта як одну із сторін адміністративного процесу, – зазначила вона. – Доступність правосуддя, зокрема в адмінсправах, має забезпечуватися простотою й зрозумілістю процесуального законодавства. Однак неоднозначний і широкий зміст поняття «суб’єкт владних повноважень» перешкоджає здійсненню принципу доступності правосуддя, робить ускладненою чи навіть неможливою реалізацію пересічними громадянами судового захисту власних законних прав, свобод та інтересів».
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________