Окремі особливості діяльності НПФ

Минулого числа «ПТ» ми розглянули законодавчі засади для створення й діяльності недержавних пенсійних фондів, закладені в ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі – Закон про НПЗ), зокрема йшлося про види НПФ, які обмеження існують щодо засновників НПФ та про органи НПФ. Завершуючи розмову про правовий статус НПФ, зупинимося на змінах в складі засновників НПФ, можливості банкрутства фонду та особливості його припинення. Зміни в складі засновників НПФ Оскільки діяльність по недержавному пенсійному забезпеченню триває протягом багатьох років, НПФ створюється на тривалу перспективу. Тому цілком природно, що засновники можуть втратити інтерес до свого «творіння» — недержавного пенсійного фонду. Частина 8 ст.8 Закону передбачає, що «при створенні пенсійного фонду кількома засновниками один із засновників має право вийти з їх складу в порядку, передбаченому статутом пенсійного фонду, попередивши про це інших засновників і учасників фонду, на користь яких він сплачував пенсійні внески за власні кошти, не пізніше, ніж за шість місяців до виходу з числа засновників». Як бачимо, за межами правового регулювання залишилася ситуація, коли всі засновники хочуть позбутися такого статусу, а також можливість для роботодавців, які є лише вкладниками НПФ, але небайдужі до його долі, відігравати активнішу роль у його роботі, зокрема, через участь у роботі Ради фонду й зборів засновників. Адже місію засновників можна назвати історичною. І після створення фонду стати засновником уже неможливо. Тому дуже важливо, щоб Закон дозволяв підприємству-вкладнику згідно зі встановленим законом або статутом НПФ порядком набути тих прав і обов’язків, які за Законом мають засновники, оскільки Цивільним кодексом це не врегульовано. Так НПФ матиме змогу продовжувати роботу протягом тривалого строку навіть при виході всіх юридичних осіб із складу засновників. І хоча існує механізм переведення учасників і вкладників із одного НПФ до іншого з ліквідацією першого фонду, але навіщо зайвий клопіт?! До того ж, під час ліквідації може бути втрачена частина вартості пенсійних активів через обмежену ліквідність. Процедура банкрутства та НПФ Ще одна гарантія в роботі НПФ — згідно із Законом про НПЗ «пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом і ліквідований за законодавством про банкрутство» (ст.6). Це випливає із непідприємницького статусу НПФ й заборони провадити іншу діяльність, крім недержавного пенсійного забезпечення, і брати на себе зобов’язання, не пов’язані з такою діяльністю. Тому некоректним є висловлювання, що «у випадку банкрутства НПФ повернути кошти вкладнику буде досить важко» (див. Правовий тиждень № 41 від 7 жовтня 2008 р., стаття «Пенсійна реформа» — друге слово зайве). По-перше, фонд не може бути визнаний банкрутом, а по-друге, повернення коштів вкладникам Закон взагалі забороняє, проте учасники мають право на отримання коштів із фонду лише у вигляді пенсійних виплат за наявності встановлених Законом підстав. Щодо зміни назви та реорганізації Особлива місія й статус НПФ вплинули й на обмеження зміни назви й реорганізації НПФ порівняно із звичайними підприємницькими товариствами. Закон забороняє змінювати зазначені в статуті вид і найменування НПФ. Приєднання й злиття дозволяються лише для фондів однакового виду. Проте заборонені поділ і виділення будь-яких пенсійних фондів, а також приєднання й злиття НПФ різних видів. Крім того, у Законі про НПЗ докладно визначені специфічні умови й порядок ліквідації недержавних пенсійних фондів.