Всі рубрики


Рятувальний круг для будівельної галузі

25 грудня минулого року в Україні був прийнятий, а 14 січня ц.р. набрав чинності ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Відповідно до цього документу держава повинна направити гроші на завершення будівництва тих об’єктів, ступінь готовності яких складає 50% і більше. При цьому головним питанням, які виникли відразу після ухвалення Закону, стало формування переліку об’єктів, що потребують державного фінансування, а також пошук джерел такого фінансування. Власне, ці й інші питання стали приводом для проведення Євродебатів на тему «Законодавчі ініціативи в будівельній галузі на тлі економічної кризи», що організувала 27 січня 2009 р. в Києві Європейська Бізнес Асоціація. Жваві дискусії на Євродебатах почалися одразу, адже незважаючи на прийняття такого доленосного для галузі закону, його дію майже ніхто з учасників ринку на собі не відчув. Поки що не відчув? Можливо, і так. Однак, форсуючи події, зазначимо, що більшість запрошених так і залишилися наодинці з багатьма питаннями: чи дійсно прийнятий закон допоможе галузі будівництва, як повернути довіру іноземних інвесторів і українського населення до галузі, де взяти кошти на добудову незавершених об’єктів будівництва тощо. Однак справжню хвилю емоцій (і не завжди позитивних) викликав виступ першого заступника міністра регіонального розвитку й будівництва України Анатолія Беркути. Його промова стала холодним душем як для забудовників, так і для інвесторів. Виявляється, що для першочергового фінансування добудови житла із ступенем готовності вище 70% (майже 750 об’єктів загальною площею 9,6 млн кв. м.) необхідно близько 14 млрд грн., а реально на ці потреби поки що знайдено 3 млрд. грн. Але й із цими трьома мільярдами гривень не все так просто – вони підуть на добудову тих об’єктів, які будувалися прозоро, тобто там, де кошти, зібрані від інвесторів, частково не перекидалися на інші проекти будівництва. А це, за переконанням учасників заходу, не більше 5-7% заявлених об’єктів. Щодо всієї суми, яку необхідно знайти для порятунку галузі, то вона за сучасних нелегких умов взагалі видається космічною – 210 млрд грн. Невже сам заступник міністра не розуміє, що вся будівельна галузь взагалі ніколи не виконувала робіт на таку колосальну суму? Ця цифра, за деякими експертними оцінками, може бути порівнювана лише з капітальними інвестиціями всіх галузей економіки України в 2008 р., але не з обсягами будівництва. За таких невтішних прогнозів порятунок потопаючих залишається справою самих потопаючих. Питання в іншому – чи здатна сама держава кинути рятувальний круг як забудовникам, так і всій будівельній галузі, поки вони не пішли каменем на дно. Думка учасників Євродебатів: Перший заступник міністра регіонального розвитку й будівництва України
Анатолій БЕРКУТА: – Нині нас цікавить конкретний ресурс, який з’являється у держави, щоб розв’язувати нагальні проблеми будівельної галузі. Якщо ми хочемо зберегти потенціал будівельного комплексу на рівні 2008 р., то нам протягом поточного року необхідно знайти з усіх джерел майже 210 млрд грн. Із них 100 млрд грн. піде на безпосередньо будівельно-монтажні роботи, а решта – на будівництво доріг, мостів, естакад, промислових об’єктів тощо. У бюджеті з необхідних 210 млрд грн. на цей рік передбачено 61 млрд грн. Із них 37 млрд грн. кредитів уряд може залучити під власні гарантії, 19 млрд грн. можна взяти із Стабілізаційного фонду, а решта – безпосередні інвестиції. Заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування й житлово-комунального господарства й регіональної політики
Юрій СЕРБІН: – Щоб прийнятий закон почав працювати, необхідно прийняти багато підзаконних актів, зокрема – положення, яке дозволяє розглядати недобудований об’єкт як предмет застави. Також необхідно змінити порядок фінансування через Державну іпотечну установу. Більше того, варто залучати іноземного інвестора для добудови незавершених об’єктів будівництва під державні гарантії. Не зайвим буде залучення й населення як інвесторів для добудови незавершених об’єктів будівництва. А населенню слід зрозуміти, що житло в державі вже продається за собівартістю. Ціни впадуть тільки тоді, коли збанкрутіють будівельні організації. А якщо вони збанкрутіють, то недобудований будинок так і залишиться недобудованим. Народний депутат України
Володимир ЯЦУБА: – Ті надходження до бюджету, які коментував пан Беркута, на жаль, не є реалістичними. Я це знаю з огляду на свій 17-річний досвід участі в підготовці й прийнятті Держбюджету в Україні. Через мої руки проходили всі бюджети незалежної України. Нині в нашій державі уряду не існує. Натомість існують два міністерства: Міністерство фінансів і Міністерство економіки, які не виділять кошти на порятунок будівельної галузі. Впевнений, що якби ми прийняли ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі й житлового будівництва» до відомого траншу Міжнародного валютного фонду, то змогли б довести до уряду й Нацбанку свою позицію й частка грошей надійшла б на порятунок будівельної галузі. Однак нині вже запізно. Грошей зі Стабілізаційного фонду також не буде – це повітряна куля. Навіщо ми будемо дурити один одного? Єдиний вихід для уряду – відкрити списки тих забудовників, які свого часу дуже добре заробили на будівництві, і змусити їх принаймні 50% того заробітку вкласти в добудову об’єктів незавершеного будівництва. Допоки цього не відбудеться, чекати допомоги з боку іноземних інвесторів зась! Голова комітету EBA з нерухомості
Олег АЛЬОШИН: – Будівництво – дуже чутлива галузь, яка потребує великої уваги з боку держави. У антикризовому законі слід було б врегулювати питання державної реєстрації операцій, які здійснюються об’єктами, що будуються, а також обов’язкового страхування фінансових і немайнових ризиків. Це забезпечило б приватним інвесторам більший рівень комфорту й захисту, якого у них після прийняття нового закону, на жаль, не додалося. Із позитивного слід відзначити деякі норми ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», які спрямовані на усунення з ринку тих схем фінансування будівництва, які себе дискредитували. Наприклад, нині закон дозволяє інвесторам стати учасником венчурних фондів.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________