Всі рубрики


Новий закон «Про AT»: попереджений — значить, озброєний

Найближчі два роки для акціонерних товариств України можуть бути «спекотними», адже з 29 квітня 2009 року набирає чинності довгоочікуваний Закон України «Про акціонерні товариства». Сам факт його прийняття уже є позитивним кроком, яким корпоративну структуру виведено на новий рубіж. А наскільки цей крок є вдалим, покаже час… Сьогодні ж, окрім аналізу нових правил гри на корпоративному полі, вкрай важливо виявити якомога більше «підводних каменів» Закону України «Про акціонерні товариства». Адже, як відомо, під час його прийняття парламент вніс до тексту численні зміни, не кажучи про величезну кількість поправок, зроблених при підготовці Закону до другого читання… Тому, за словами одного із розробників Закону, віце-президента ЮФ «Салком», академіка АпрНУ, доктора юридичних наук, професора Наталії Кузнєцової, текст багатьох статей читається не так, якими вони були ідеологічно задумані.   Зважаючи на величезну актуальність питань врегулювання корпоративних відносин, 11 лютого 2009 р. ДКЦПФР спільно із Центром комерційного права провели науково-практичну конференцію «На шляху до впровадження Закону України «Про акціонерні товариства»». Поважний склад учасників конференції дозволив одразу ж розпочати детальне обговорення проблем і перспектив нового Закону, сам факт існування якого може відкрити для України нові горизонти у бізнесі. Тепер же, як висловилася Наталія Кузнєцова, весь акціонерний сектор поступово має переорієнтовуватися на «рейки» нового Закону про «АТ». Тому те, що учасники конференції розпочали свою роботу із обговорення «Перехідних положень» Закону, цілком логічно і викликано потребами сьогодення. І тут, безумовно, на зміну старих проблем з’являються нові головоломки організаційно-правового характеру. Що ж такого страшного у «Перехідних положеннях» нового Закону, що їх можна витлумачити двояко, і навіть трояко? У п. 2 сказано, що через два роки з дня набрання чинності Законом втрачають чинність ст.ст. 1-49 ЗУ «Про господарські товариства» у частині, що стосується АТ. Виходить, що протягом двох років останній діє паралельно із ЗУ «Про АТ». Але відповідно до п. 4 цих же «Перехідних положень» до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Чи йдеться в останній нормі про ЗУ «Про господарські товариства»? За словами Наталії Кузнєцової, «Перехідні положення» можна витлумачити як буквально, так і виходячи із закладеної до них законодавцем ідеології. Один підхід до тлумачення полягає у тому, що всі існуючі сьогодні АТ після 29 квітня керуватимуться своїми статутами та ЗУ «Про господарські товариства» допоки не приведуть свої установчі документи у відповідність до нового Закону. Наступний підхід є більш кардинальним – із 29 квітня Закону поширюється на всі існуючі АТ незалежно від того, привели вони свої установчі документи у відповідність до нього чи ні. У тій же частині, у якій статут не приведений у відповідність до нового закону, він не застосовується. Проте академік АПрНУ, доктор юридичних наук, професор Інна Спасибо-Фадєєва поставила під питання можливість застосування цих двох підходів, адже нелогічно є не поширювати дію чинного закону. Найбільш адекватно, на її погляд, правове становище АТ у цей період відображатиме наступний підхід: ЗУ «Про АТ» поширюватиметься на існуючі товариства у тій частині, у якій закон містить загальне регулювання всіх АТ. Своєю чергою, спеціальні норми закону щодо приватних та публічних АТ на існуючі поширюватися не можуть, доки останні не приведуть свої статути у відповідність до нового Закону. А у тій частині, у якій статут АТ суперечить новому закону, він не застосовується. Директор ЦКП Валентина Данішевська висловила свій варіант тлумачення «Прикінцевих положень»: «На мій погляд, норма п. 4 не стосується ЗУ «Про господарські товариства», бо щодо останнього закону у «Прикінцевих положеннях» існує окрема норма. Тому є підстави говорити про те, що ЗУ «Про господарські товариства» діятиме протягом двох років, а всі інші, крім названого, закони будуть діяти в тій частині, що не суперечать новому Закону». У ході конференції прозвучала також пропозиція, що АТ, зареєстровані за ЗУ «Про господарські товариства», продовжуватимуть свою діяльність упродовж двох років за старою нормативною базою та матимуть можливість користуватися новими можливостями ЗУ «Про АТ» вибірково через введення певних його положень до статуту. Однак, науковий консультант ЦКП Олена Щербина виступила категорично проти вибіркового або часткового застосування нового закону. «Таким чином можна «насмикати» із нового закону лише низку положень, у яких АТ вбачає певну користь, – пояснила вона. – Я не розумію, як можна ставити питання про поширення чи непоширення дії нормативно-правового акта на суб’єкта в залежність від волі самого суб’єкта». Не можна обійти увагою й інше логічне питання при впровадженні нового Закону: що відбудеться із АТ, які не приведуть свої статути і свою форму до показників нового Закону, після 29 квітня 2011 р.? Як записано у абз. 2 п. 5 «Перехідних положень», акціонер АТ, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення дворічного строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту АТ у відповідність із цим Законом. Навіть якщо суд і винесе рішення на користь акціонера, Олена Щербина поставила під сумнів можливість виконання подібного рішення. Така саме ж історія спікатиме й позов із вимогою зобов’язати АТ привести статут у відповідність із Законом. Можна спробувати піти іншим шляхом і звернутися до суду із позовом про визнання статуту недійсним у зв’язку із тим, що він суперечить закону. Суд, за словами пані Щербини, відмовить у задоволенні цього позову, тому що судова практика визначилася із цього приводу однозначно про те, що установчі документи можуть бути визнані недійсними за наявності трьох ознак одночасно. По-перше, якщо вони не відповідають вимогам законодавства. По-друге, якщо порушення допущені при прийнятті чи затвердженні таких установчих документі не можуть бути усунені. По-третє, відповідні положення установчих порушують права і законні інтереси позивача. Судова практика не дозволяє сьогодні задовольняти позови про зобов’язання скликати загальні збори та поставити на голосування питання про затвердження нової редакції статуту, адже це є втручанням у внутрішню діяльність товариства. Пропонувалося й піти шляхом затвердження ДКЦПФР зразкового або модельного статуту, але його не можна зробити обов’язковим для конкретного емітента. За словами ж пані Щербини, треба встановити більш жорсткі санкції. Адже АТ, які не приведуть свої статути у відповідність із новим Законом, стануть товариствами «поза законом». Так, хоча й для них будуть створені вкрай невигідні умови для існування, але підстав, якщо тільки вони не порушуватимуть законодавство, для їх ліквідації не буде. Валентина Данішевська своєю чергою нагадала, що незаконність чи невідповідність закону установчих документів не є підставою для подання позову з приводу, але може бути підставою для припинення юрособи. Але, на її думку, навряд чи буде адекватною санкцією за неприведення установчих документів до вимог нового Закону припинення АТ. «Мабуть, найкоректнішим способом буде ставитись до них як таких, що привели свої статути. А всі положення статут, що не відповідають Закону, будуть недійсними», – висловилася вона. *** Крапку у цих та масі інших організаційно-правових питаннях має поставити ДКЦПФР. Тому віце-президент МІК «SigmaBleyzer» Діана Смахтіна наголосила, що ДКЦПФР повинна, скориставшись п. 23 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», терміново підготувати роз’яснення порядку застосування чинного законодавства при переході всіх АТ на новий Закон. Своєю чергою, на сьогодні, підкреслив член ДКЦПФР Іван Нестеренко, дане роз’яснення знаходиться на стадії обговорення у Комісії. Тому даний захід став можливістю для громадськості, експертів у галузі корпоративного регулювання, учасників корпоративних відносин фінансистів, юристів, економістів висловити свою думку безпосередньо представникам Комісії із проблемним питань застосування ЗУ «Про АТ». Коментарі учасників  Наталія КУЗНЄЦОВА,
віце-президент ЮФ «Салком», академік АПрНУ, д.ю.н., професор: – Я не висловлюватиму реляції з приводу закону, адже, поза сумнівом, його прийняття є позитивним кроком. Іще при розробці ЦК ми розраховували на якнайшвидше прийняття ЗУ «Про АТ». Норми ЦК мали стати містком між загальними положеннями цивільного законодавства й особливими специфічними положеннями корпоративного законодавства. Але вийшло так, що під нову ідеологію ЦК ми пристосовували старий ЗУ «Про господарські товариства». Тому зараз є можливість привести законодавство в цій царині до єдиного знаменника. Зважаючи на назву конференції «На шляху до впровадження Закону України «Про акціонерні товариства»», хотілося б сказати про послідовність кроків впровадження цього законодавчого акта. Мені здається, що починати потрібно, як це не парадоксально, із прочитання і з’ясування змісту самого Закону. Необхідно проводити предметні й орієнтовані на аудиторію семінари, конференції, «круглі столи» тощо, бо будь-які зміни мають належно сприйматися вищим топ-менеджментом і акціонерами. Наступним проблемним питанням є адаптація під цей Закон чинного законодавства. Навіть неозброєним оком у цьому документі можна побачити понад два–три десятки норм відсилочного характеру з прямою вказівкою на спеціальний нормативно-правовий акт ДКЦПФР або іншого уповноваженого органу. Крім того, велика кількість законів регулюють діяльність тих чи інших суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють специфічну діяльність на підставі законодавства про акціонерні товариства. Безумовно, доцільно було б переглянути й деякі положення Цивільного й Господарського кодексів. Наступний напрямок — переорієнтація діючих акціонерних структур на нове законодавство. На сьогодні з 23 тис. ЗАТ щонайменше 75% товариств мають понад 100 акціонерів. Із одного боку, за своїми показниками по капіталізації й вартості активів вони, найвірогідніше, не відповідатимуть вимогам до публічного акціонерного товариства. А приватними вони не можуть бути, зважаючи на свою чисельність. І зрештою, скажу про питання правозастосування цього Закону держорганами, які мають відповідні повноваження. Адже жирну крапку на цьому Законі може поставити саме судова гілка влади. При виникненні будь-яких спорів у дворічний «двозначний» період цілком можливою є ситуація, коли один суд ухвалює рішення на підставі ЗУ «Про господарські товариства», а інший – на підставі ЗУ «Про акціонерні товариства». А різниця між їхніми положеннями величезна. Наприклад, згідно з одним більшість треба рахувати від присутніх на загальних зборах, а згідно з іншим — від загальної кількості акціонерів. Це тільки одне питання. Але якщо взяти паралельний аналіз положень цих законів, то щонайменше два роки в такому справді об’єктивно жахливому стані знаходитиметься розгляд судами корпоративних спорів. Дмитро ЛЕОНОВ,
ректор Українського інституту розвитку фондового ринку, головуючий ради Української асоціації інвестиційного бізнесу: – Як не дивно, у ЗУ «Про АТ» майже всі питання, які виходять на рамки відносин корпоративного управління, при практичному їх застосуванні самі й породжують проблеми функціонування АТ на ринку капіталів. Так, наприклад, вимоги щодо обігу цінних паперів публічного АТ на біржі, обов’язкового включення цінних паперів до лістингу, обов’язкової бездокументарна форма цінних паперів в результаті заблокують роботу АТ. Тому що ці норми не відповідали стану нашого ринку ані при його зростанні, ані в момент кризи. Тим не менше, не спробувавши дьогтю, ніколи не відчуєш смаку меду. Адже можливості, які надає новий Закон при вирішенні проблем між інвестором та АТ, значно перевищують спірні питання. Олена ЩЕРБИНА,
науковий консультант Центру комерційного права, кандидат юридичних наук: – На мій погляд, у ЗУ «Про АТ» збалансовано інтереси різних груп акціонерів – власників контрольних пакетів, власників незначних пакетів, держави як акціонера, іноземного та національного інвесторів. Закон нарешті встановив роль наглядової ради в АТ та надав їй функції, притаманні цьому органу в інших державах. Серед іншого, наглядовій раді надано право обирати виконавчий орган. Тим не менше, хотілося б звернути увагу на деякі неузгодженості Закону «Про акціонерні товариства». Зокрема, у ст. 65 Закону встановлено порядок придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій (тобто 50 і більше відсотків простих акцій АТ). Читаючи буквально цю норма, можна зрозуміти, що йдеться про придбання пакету – 50% і більше акцій. А при розробці Закону у положення вкладався дещо інший зміст, а саме: якщо особа придбає акції, які разом із належними їй акціями становитиме 50% і більше. Натомість у ст. 64 Закону (щодо придбання значного пакета акцій) міститься більш вдала конструкція: «особа, яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства». Крім того, особа, яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства. Однак, Законом не передбачено наслідки, якщо мажоритарій не запропонує міноритарію викупити їхні пакети.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________