Хто в Україні Бен Ладена боїться? Після набуття УРСР незалежності від її суверенних прав почали залежати всі активи Радянського Союзу, які знаходилися в територіальних кордонах новоутвореної країни. Разом із стратегічними промисловими потужностями в спадок від СРСР Україна отримала мережу НДІ і дослідно-конструкторських виробництв. Із 21 «критичної» технології, які розроблялися провідними науковими центрами світу, в УРСР було розроблено 17. Серед них – повний комплекс електроніки й кібернетики, радіолокаційні станції для виявлення малопомітних цілей, технологія СТЕЛС, композити, лазерна техніка тощо. Сьогоднішня вартість деякого обладнання чи устаткування може виявитися значно вищою за ту, що обліковується як балансова вартість. Таким чином, можна передбачити ймовірність виведення цих активів із експлуатації шляхом продажу або ліквідації.
Варто мати на увазі, що структура радянської промисловості будувалася за вертикальним принципом, а тому потужності українських підприємств можуть становити стратегічний інтерес для інших республік колишнього СРСР. Отже, справжня вартість того, що має вигляд купи старого металобрухту, може оцінюватися за шкалою вартості національних інтересів України. Тому завданням СБУ є попередження злочинів щодо державного майна. Проте підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності чітко визначені ст. 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність»: «наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів». Частина друга цієї ж статті уточнює, що «зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, ЗМІ». При цьому забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті. На практиці отримати законні підстави не завжди виходить. Наприклад, на письмові запити СБУ, зважаючи на об’єкти інтересу Служби, деякі державні посадовці з різних причин не надають витребувані відомості, «переводять стрілки» на вищих посадовців або «пускають по колу» за формальними ознаками. Увійти співробітникам СБУ на територію підприємств і оглядати їх без доброї волі адміністрації можливо тільки в ході здійснення заходів ОРД. Отже, якщо існує лише неперевірена інформація про підготовку злочину, коли ще немає ніяких документів, то можливість отримати її «законну версію», а відтак і можливість захисту державних інтересів залежатиме від так званого людського фактору.
Повноваження СБУ були значно розширені після прийняття в 2003 р. ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а Законом від 19 червня 2003 р. було внесено зміни до ст. 25 ЗУ «Про СБУ», якими визначалися права органів СБУ та її співробітників при проведенні «заходів щодо боротьби з тероризмом та фінансуванням терористичної діяльності». По суті, це є повноваження контролю за суб’єктами підприємництва. Можна подумати, що в Україну ось-ось має завітати Бен Ладен. СБУ отримало право «у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності» одержувати на письмову вимогу керівника органу або підрозділу СБУ від фінансових, митних та інших підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) інформацію й документи про операції, стан рахунків і рух коштів на них за конкретний проміжок часу (з розшифруванням сум, дати призначення й контрагента платежу), внутрішньо- й зовнішньоекономічні угоди, а також завірені копії документів, на підставі яких було відкрито рахунок конкретної юридичної або фізичної особи. Причому вся ця «інформація і документи мають бути подані невідкладно, а якщо це неможливо – не пізніше трьох робочих днів». Передбачається також можливість залучення до таких перевірок «кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів». Крім того, у тих же рамках СБУ отримала право «подавати за матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримінальних справ до суду заяви про скасування державної реєстрації і припинення діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, а також позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України».
Не зрозуміло, яким чином контроль над фінансовими операціями підприємств і установ, які теоретично можуть фінансувати терористів, співвідноситься з антитерористичною операцією, яка визначається в ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» як «комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою». На практиці не можна виключати ймовірність застосування посадовцями СБУ своїх прав, визначених ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про СБУ» для перевірки діяльності певного суб’єкта господарювання. Адже послатися на заходи по боротьбі з тероризмом (а особливо – по боротьбі з його фінансуванням) можна кому завгодно. При цьому ані ЗУ «Про СБУ», ані ЗУ «Про ОРД» не передбачають права суб’єктів господарювання (або обов’язку посадовців СБУ) надавати пояснення підстав вимоги про надання відомостей чи проведення інших дій у рамках ОРД. Тому слід звернутися до Конституції України, згідно зі ст. 19 якої нікого не можна примусити робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і в спосіб, які передбачені Конституцією й законами України.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|