МАФи: зміни на краще – лише міфи Питання розміщення елементів благоустрою в місті Києві є досить серйозною проблемою як для місцевої влади, так і для підприємців. З одного боку, хаотичне нагромадження кіосків, лотків й інших торговельних майданчиків (відомих у законодавстві як малі архітектурні форми) не відповідає жодним санітарним і протипожежним вимогам і стандартам. З іншого боку, показові демонтажі об’єктів благоустрою, які влаштовують місцеві райдержадміністрації, прикриваючись вимогою належної реєстрації малих архітектурних форм (надалі по тексту – МАФ) починають нагадувати «полювання на відьом».
Як все було
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 лютого 1998 р. № 400 «Про порядок розміщення малих архітектурних форм та об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві» до малих архітектурних форм було також віднесено фонтани, вуличні квіткові вазони, декоративні скульптури, контейнери й урни для сміття, виносні вітринні установки, садово-паркові споруди тощо. І хоч Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм (додаток 1 до згаданого Розпорядження) було визнано недійсним у судовому порядку ще 13 травня 2002 р., жодної згадки про таку недійсність у правовій базі підприємець не знайде, а на підставі Положення органами місцевої влади довгий час виносилися протизаконні приписи й вилучалися елементи благоустрою, які буцімто являють собою МАФи.
Отже, за логікою Положення, скажімо, урна для сміття є малою архітектурною формою(!). Які наслідки має подібне тлумачення для підприємця? Встановив перед входом до магазину урну для сміття – отримуй на її розміщення відповідний дозвіл у відповідному органі місцевого самоврядування. На замовлення підприємця (і головне – за його кошти) буде розроблене архітектурно-планувальне завдання й у чіткій відповідності з державними будівельними нормами буде виготовлено проектну документацію на відповідний МАФ. Очевидно, що урни, фонтани й інші об’єкти благоустрою прилеглої до належної підприємцю будівлі, які не є за своєю суттю «спорудами», не належать до МАФів, відповідно, на них не розповсюджуються вимоги про отримання дозволу на розміщення.
Таке вільне тлумачення законодавчо визначеного поняття МАФів призводить до зловживання органами місцевого самоврядування своїми повноваженнями й неодмінно закінчується незаконним втручанням у законну господарську діяльність суб’єктів підприємництва.
Приклад із практики
Відомий ресторан у літній період розміщував для відвідувачів на прилеглій до будівлі (належній ресторану) території літній майданчик, який складався зі столиків, стільців і парасольок. Відділом контролю за благоустроєм Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (Шевченківська райдержадміністрація) було видано й направлено на адресу ресторану Припис про демонтаж майданчика у зв’язку з відсутністю проектно-дозвільної документації на нього. А за кілька днів на території ресторану з’явився представник відділу благоустрою в супроводі працівників МВС і вантажників, і належні ресторану меблі були вивезені в невідомому напрямку. При цьому жодних документів, які б могли бути підставою для вилучення майна, належного ресторану, пред’явлено не було. Як з’ясувалося згодом, таких документів і не існувало. Окрім того, при вивезенні майна не було складено жодних документів, які б зафіксували перелік майна, що вилучалося, та й сам факт такого вилучення.
Тобто працівники Шевченківської райдержадміністрації вилучили майно ресторану без будь-яких на це підстав. Зважаючи на ситуацію, яка склалася, в такому випадку може йтися про порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна і, враховуючи факт, що до протиправного вилучення майна причетні службові особи райдержадміністрації, – за фактом скоєння службового злочину. Незважаючи на звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами, ресторану було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Така відмова була мотивована наступним: «У стосунках між Вами й працівниками відділу благоустрою Шевченківської райдержадміністрації вбачаються цивільно-правові відносини». Отже, у зв’язку з тим, що захисту у правоохоронних органів домогтися не вдалося, підприємство ресторанного господарства звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним і скасування Припису про демонтаж літнього майданчика, а також визнання протиправними дій посадових осіб Шевченківської райдержадміністрації по примусовому демонтажу літнього майданчика.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, адміністративний суд виходив із наступного. У відповідності з визначенням, вміщеним у Правилах забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 р. № 11/2587, МАФ являє собою невелику одноповерхову споруду, яка виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без облаштування фундаментів. Термін «споруди» визначається чинним законодавством як «будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт». Оскільки при облаштуванні літнього майданчика ресторану не використовувалися жодні складні будівельні системи, пов’язані із землею, й інші будівельні матеріали із застосуванням будівельно-монтажних робіт, можна стверджувати, що за своїми ознаками літній майданчик не відноситься до МАФ, а є «іншим елементом благоустрою», перелік яких, згідно з п. 10 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не є вичерпним.
Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримується саме Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськадміністрації. У відповідь на підготовлений представниками закладу ресторанного господарства Адвокатський запит Головне управління повідомило, що парасолі, столи й стільці не віднесено до малих архітектурних форм. З урахуванням особливостей доведення в адміністративному процесі, на Шевченківську райдержадміністрацію було покладено обов’язок довести правомірність винесення Припису й дій працівників відділу благоустрою по вивезенню належних ресторану меблів під прикриттям «демонтажу МАФ». Однак, як було встановлено судом, відповідач не обґрунтував належним чином правомірність винесеного припису й примусового демонтажу літнього майданчика на території ресторану позивача. Таким чином, шанси на судовий захист від свавілля органів місцевого самоврядування у підприємця є, однак такий шлях є досить складним, довготривалим і тому малодоступним для більшості власників МАФів.
Зміни на краще?
З 1 січня 2009 р. набуло чинності нове Положення про розміщення малих архітектурних форм і тимчасових споруд у м. Києві, затверджене рішенням Київської міської ради (слід зазначити, що на «опозиційному засіданні» 12 лютого 2009 р. Положення було скасовано, хоча відповідне рішення підписане не було; станом на сьогодні Положення офіційно залишається чинним, однак Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України планує звернутися до Антимонопольного комітету України для перевірки відповідності призначення єдиного оператора по розміщенню тимчасових споруд вимогам антимонопольного законодавства України). Відповідно до Положення, різні повноваження, пов’язані з розміщенням МАФів і контролем за їх функціонуванням, передані від районних держадміністрацій до численних управлінь і підрозділів Київдержадміністрації.
На перший погляд, МАФами опікуватиметься так званий «Оператор з розміщення тимчасових споруд», функції якого здійснюватиме комунальне підприємство «Київське інвестиційне агенство», що, як планується, діятиме «за принципом єдиного вікна». Однак, як видно з Положення, дозволи на розміщення МАФів видаватиме Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. Окрім того, підприємцю доведеться звернутися до Головного управління економіки й інвестицій Київдержадміністрації за укладенням договору «про пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва». Демонтажем самовільно розміщених МАФів займатиметься Головне управління контролю за благоустроєм Київдержадміністрації.
Отже, як бачимо, окрім походу до «єдиного вікна», підприємцю доведеться оббігати ще з десяток інших вікон. Тож жити легше підприємцям не стане, і заклади ресторанного господарства не застраховані від нових хвиль «полювань на відьом», здійснюваних уже новими виконавцями.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|