Всі рубрики


Орієнтація – на розвиток

На початку березня промайнула несподівана новина: на українському ринку юридичних послуг з’явився, так би мовити, старий новий гравець – адвокатська компанія «Arzinger». Відома до цього АК «Арцингер та Партнери Україна» вийшла зі складу міжнародного альянсу «Arzinger & Partners» та оформлює членство у трьох міжнародних асоціаціях незалежних юридичних фірм - ALFA International, State Capital Global Law Firm Group и Mackrell International. Однак, у нинішніх кризових умовах подібний крок видається дещо незвичним. Про причини виходу із мережі ми вирішили поцікавитись у управляючого партнера АК «Arzinger» Сергія ШКЛЯРА. Наша бесіда вийшла цікавою, адже ми почули відповіді й на інші, не менш важливі питання розвитку українського ринку юридичних послуг та нових можливостей юридичного обслуговування українських компаній.  – Ви обрали досить незвичний спосіб боротьби із кризою – вихід зі складу міжнародного альянсу. Які причини такого кроку? – Вихід із міжнародного альянсу жодним чином не пов’язаний із кризою і не є способом боротьби із останньою. Справа в тому, що остаточне рішення щодо виходу із мережі ми прийняли дещо раніше, а точніше у вересні минулого року. А сам момент виходу співпав із кризою випадково. Якщо чесно, то ми навіть думали цей івент дещо перенести у часі зважаючи на його витратну частину. Але, проаналізувавши всі «за» і «проти», ми вирішили не йти на поп’ятну та орієнтуватись, в першу чергу, на розвиток. Адже наша компанія за 6 років своєї діяльності зарекомендувала себе як офіс, який у мережі «Arzinger & Partners» розвивається найдинамічніше, щорічно збільшуючи доходи та кількість кваліфікованого персоналу більш ніж на 100 відсотків. А оскільки нам стало тісно у мережі, то задля отримання нових можливостей для компанії та її співробітників ми вирішили реалізувати нову стратегію розвитку, котра передбачає вихід на нові ринки, розвиток нових і посилення існуючих практик, а також розширення клієнтської бази завдяки членству у міжнародних асоціаціях незалежних юридичних фірм. При цьому я хочу наголосити, що ми залишились у хороших ділових стосунках з усіма членами міжнародного альянсу «Аrzinger & Partners» і надалі із ним співпрацюватимемо, але будучи вже повною складовою частиною цієї мережі. Незалежність для нас відкриває нові можливості для співпраці не лише з компаніями мережі, а й з іншими юридичними компаніями різних юрисдикцій. Адже до лютого 2009 р. ми, доколи були частиною мережі, могли представляти інтереси українських підприємств у Східній Європі, Росії та Туреччини. Зараз же наших клієнтів цікавлять й інші ринки: Західна Європа, Америка, Китай, де немає представництв цієї мережі. Як самостійна компанія і учасник міжнародних об’єднань незалежним юридичних фірм, відтепер АК «Arzinger» може забезпечувати юридичне обслуговування українських компаній на всіх континентах.  – Які перед Вами стояли ризики при виході із Міжнародного альянсу? Як Ваші клієнти відреагували на вихід із міжнародного альянсу? – Звичайно, перед виходом із мережі ми прораховували всі ризики, припускали, що цей крок буде певним ударом і по нашій клієнтській базі. Але, обміркувавши всі небезпеки, ми дійшли висновку, що більшість наших клієнтів є так званими трудовими, яких ми отримали не завдяки бренду, а завдяки наполегливій праці конкретних особистостей. А тому нашим клієнтам у цілому байдуже, під яким брендом зараз працюють ці конкретні юристи, адже так чи інакше вони звертатимуться до них. Зрозуміло, що частина наших іноземних клієнтів все ж таки ставились до нас як до іноземної компанії. Тому ми надавали пояснення, проводили спеціальні заходи для наших клієнтів та співробітників, де намагалися обґрунтувати переваги такого кроку. Крім того, велика кількість клієнтів перед ребрендінгом отримали особисті листи із обґрунтуванням нашого виходу із міжнародного альянсу. Звичайно, піти чи залишитись із нами є їх вибором. При цьому скажу, що на сьогодні ніхто не перестав із нами співпрацювати у зв’язку із нашим виходом із мережі.   – Відомо, що деякі юридичні фірми як засіб боротьби з кризовими явищами на ринку обрали різке скорочення штату фірми. Висловіть Вашу думку із цього приводу? Чи проводили Ви скорочення штату? – До цього часу у нас не було потреби скорочувати штат фірми, який за структурою партнерства та за співвідношенням найманих юристів до партнерів випадково є вдалим для кризи. Наша фірма невелика: на цьому етапі у двох офісах у нас працює 43 юриста, із яких 8 партнерів. Загалом же у двох офісах 73 співробітника. Cкажу більше: ми почали придивлятися юристів на певні практики, які потребують посилення у зв’язку із кризою. Не виключаємо, що у майбутньому нам доведеться це зробити, але ми з оптимізмом дивимось у майбутнє і вживаємо всіх заходів, щоб такої потреби не виникло. Звичайно, якщо б ми по-іншому мислили, то могли б зіграти на скороченні штату задля заощадження. Однак скоротити можна в один день, а що далі?.. Ми досить серйозний проміжок часу як мозаїку складали цю команду із тим, щоб кожному її члену було комфортно тут працювати. Той, хто збирав команду, розуміє як це складно. Люди є найголовнішою цінністю нашої компанії.  – На сьогодні, як і раніше, на кадровому ринку спостерігається дефіцит висококваліфікованих юристів? – Я не сказав би, що зараз на кадровому ринку спостерігається дефіцит висококваліфікованих юристів. Нікого не хочу образити, але я б у першу чергу скоротив би найменш кваліфіковані кадри. Адже висококваліфікованих, сильних юристів тримають і триматимуть до останнього навіть за рахунок ресурсу партнерів. Тому якраз із часом – після другої та третьої хвиль скорочень – вибір кваліфікованих юристів буде більшим.  Які практики під час кризи розвиваються в Arzinger найбільш динамічно, які навпаки – «провисли»? Що буде актуальним на юридичному ринку України у найближчі рік-два? – Звичайно, більше стало замовлень у судовому представництві не лише у національних судах, а й у міжнародних арбітражних інститутах. Пояснити це можна тим, що сторони контракту у зв’язку із кризою стають не здатними виконувати свої зобов’язання, своєю чергою, укладена між ними арбітражна угода передбачала розгляд спору у міжнародних арбітражах. Побільшало, відповідно, і справ за контрактами, у яких не було арбітражної угоди або вона була невдалою, де ми представляємо інтереси компаній в іноземних судах, передусім, у німецьких. Так, стало більше справ у сфері банкрутства, трудових відносин. Звичайно, почали пожвавлюватися і процеси М&А. Ті гравці на ринку, які мають гроші, певним чином вижидали ціну, щоб скупити щось задешево. Не скажу, що ця активність піднялась до докризового рівня, але думаю, що до літа – осені цих процесів побільшає. Більше стало й корпоративних проектів, пов’язаних із реструктуризацією бізнесу, коли виводяться профільні активи та переформатовується бізнес. Більше, звичайно, стало замовлень щодо ліквідації, особливо іноземних компаній чи представництв, які вирішили припинити бізнес на Україні чи-то у зв’язку із кризою, чи-то у зв’язку із політичною ситуацією. Майже не змінилась, можливо, навіть збільшилась кількість замовлень у сфері податкового права, особливо податкових спорів. Очікуємо і певного пожвавлення у сфері корпоративного права у зв’язку із набранням чинності ЗУ «Про АТ». Думаю, що основні практики незалежно від кризи приноситимуть певний обсяг роботи. Але, звичайно, найбільше «провисла» фінансова практика. При цьому, не можу сказати, що практика нерухомості взагалі «стоїть», адже ми продовжуємо супроводжувати проекти клієнтів, які почали будувати до кризи і мають ресурси завершити будівництво. Але нових проектів на даному етапі ми не отримуємо.   – Яка цінова політика АК «Arzinger» на період кризи? – Зважаючи на те, що наша цінова політика завжди була адекватною та об’єктивною, то й зараз у нас немає необхідності дуже сильно різати ціни. Ми зменшили ставки для наших клієнтів, але неістотно і не по всім проектам. Зрозуміло, що по складним проектам, які потребують дуже тонкої ювелірної роботи, ми не змінювали ставки. Крім того, немає сенсу знижувати розмір гонорарів по практикам, які у зв’язку із кризою процвітають.  – Як Ви ставитесь до випадків демпінгування на ринку юрпослуг? – Дійсно, ми останнім часом спостерігаємо збільшення випадків недобросовісної конкуренції на юрринку, що проявляється у жорсткому демпінгу. До нас доходить інформація, що гонорари, які просять колеги за надані ними юрпослуги, є не те що нерентабельними, а й навіть збитковими. Я не можу спрогнозувати, наскільки вистачить запасу цих колег демпінгувати подібним чином…  – Які тенденції розвитку юридичних послуг у кризовий 2009 р.? – Мені важко судити, але я думаю, що криза переформатує наш юридичний ринок. Криза вгамує невиправдані амбіції певних представників ринку юридичних послуг. Складні умови допоможуть певним компаніям більш адекватно ставитися до своїх колег у плані злиття чи поглинання, об’єднання бізнесу. Адже якщо певні гравці цього не зроблять, вони просто не виживуть. Мені здається, певні українські фірми продаватимуться певним іноземним великим компаніям. Причому у цьому випадку не йтиметься про продаж як такий, а мова про можливість зайти «під бренд». Крім того, я думаю, що на юридичному ринку ми будемо бачити банкрутства, причому не «відкриті», а такий собі неголосний вихід з ринку певних гравців.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________