Рада Європи - погляд у майбутнє 2009 рік став важливим рубежем у діяльності Ради Європи, адже ця найстаріша на європейському континенті організація відзначає, як влучно висловилась заступник Міністра юстиції України Валерія Лутковська, річницю річниць. 60-річчя Ради Європи й 50-річчя Європейського суду з прав людини є унікальною нагодою проаналізувати досягнення організації, визначити її місце в сьогоденні й розглянути перспективи на майбутнє, напрями діяльності своєрідного «клубу європейських демократій».
Із метою наукового узагальнення 60-річної діяльності Ради Європи Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Офіс Ради Європи в Україні 9 квітня 2009 р. провели Міжнародну наукову конференцію «60-річчя Ради Європи: осмислення звершень та перспективи діяльності в ХХІ столітті». Поважний склад гостей засвідчив актуальність і значимість заходу.
За словами Постійного представника України при Раді Європи Євгена Перелигіна, головним здобутком Ради Європи, яка в 1949 році створювалася виключно як «клуб західноєвропейських демократії», є її пан’європейський характер. «Ця організація охоплює всі країни європейського континенту, за винятком лише Білорусі». Другим досягненням він назвав процес створення європейського правового простору, який складається з більш ніж двохсот конвенцій. «Цінними ці інструменти є не тільки своїм механізмом правових домовленостей, але й механізмом моніторингу й контролю за їх додержанням», — підкреслив пан Перелигін. Іще одним із здобутків Ради Європи є створення такого механізму захисту прав людини на європейському континенті, як Європейський суд прав людини.
Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні Олександр Павліченко зосередився на демократичному розвитку Ради Європи. Від самого початку створення Ради Європи були закріплені три основні принципи діяльності цієї організації — верховенство права, плюралістична демократія й дотримання прав людини. І саме ці наріжні камені стали основою розбудови Рада Європи протягом 60-ти років, основою кожного документа й кожної інституційної структури, які створювалися, удосконалювалися й розвивалися впродовж існування Ради Європи. Пан Перелигін вказав, що якщо в питані забезпечення прав людини Рада Європи змогла створити і стандарти, і контроль за ними, і реалізацію моніторингового механізму, то в розвитку демократії й верховенства права, на жаль, до сьогодні загальновизнані стандарти, які б були викладені у вигляді конвенції або іншого правового документу, не існують. «У внутрішній дискусії у РЄ сьогодні стверджують, що сьогодні легше визнати і встановити стандарти відсутності верховенства права й демократичних процесів у країні, ніж із юридичної точки зору дати чітке визначення їх наявності, — відзначив він. — Тобто на сьогодні, щоб здійснювати й контрольний механізм у напрямку демократії й верховенства права, спочатку треба вирішити питання встановлення правових стандартів».
Тепер же важливо окреслити виклики, які стоять перед Радою Європи. Першим викликом учасники конференцій назвали важливість визначення місця й ролі Ради Європи у оновленій «європейській архітектурі». Другий виклик — зміцнення демократичної безпеки європейських країн. Адже, за словами Перелигіна, саме в Раді Європи наприкінці 80-х років було запропоновано таке поняття, як «демократична безпека», яке означає, що невдалий розвиток, послаблення або відсутність демократії в країні може створювати небезпеку для її громадян. Крім того, важливо не зупинятися на досягнутому, тому наступним викликом є продовження створення дієвого правового простору.
Оцінюючи 60-річний досвід, можна впевнено стверджувати, що ця організація залишається живою, продовжує розвиватися й шукає нові форми роботи, причому велику увагу звертає на молоде покоління європейців.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|