Всі рубрики


Методика викладання: виклики часу

На сьогодні життя ставить досить високі вимоги до навчання та виховання майбутнього юриста. На жаль, у суспільстві панує не надто добра думка про рівень підготовки юристів, які отримують диплом про вищу освіту. Дістається на горіхи і викладачам. Саме проблеми з якістю знань випускників юридичних факультетів змусили організаторів Науково-методологічної конференції «Методика викладання юридичних дисциплін: виклики часу і збереження традицій», яка відбулася 21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, порушити питання методики викладання. Адже справді, нині більше говорять про зміст та якість юридичної освіти, про відсутність державного стандарту, а питання методики викладання залишають поза увагою. Ініціатором проведення конференції виступила кафедра цивільного права юридичного факультету, яка й узяла на себе основний тягар з підготовки цього заходу. Але організатори змогли вийти за кафедральні межі і не дивитися на процес навчання лише очима цивілістів, оскільки до участі в дискусії були запрошені й фахівці з окремих циклів юридичних дисциплін – господарського, фінансового права. Статус Київського національного університету як науково-дослідного закладу, флагмана освіти в Україні, зокрема і юридичної, зобов’язує викладачів цього вузу опікуватися питаннями методики викладання щоденно, оскільки саме вони мають виставляти високу планку навчання юристів, говорити про ті засоби і способи освітянських інновацій, які мають супроводжувати процес підготовки студентів-правників. Більшість з поважних професорів, присутніх на конференції, самі колись були студентами юридичного факультету Київського університету і, хоча вже десятки років проходять коридорами рідного факультету як викладачі, ще пам’ятають ту мить, коли вперше переступили поріг цього поважного навчального закладу. Мабуть, він таки дійсно особливий: у ньому особливе повітря, особлива аура, а в його науковців особливий досвід навчання та виховання студентів. Не можна допустити, щоб досвід, напрацьований кількома поколіннями викладачів юридичного факультету, був втрачений, він має розвиватися, збагачуватися, йти до всіх, хто потребує цих знань. Можна довго критикувати розширення переліку вузів, які навчають юридичних спеціальностей, але змінити нічого не можна. Викладачам провідного юридичного вузу – Київського університету – під силу поділитися своїми здобутками, поширити їх і зробити процес навчання майбутніх юристів більш цивілізованим, впливати на якість підготовки тих людей, які завтра отримають диплом про вищу юридичну освіту і стануть практиками. У ході роботи конференції було порушено низку питань, від досить простих до назвичайно важливих, як от питання прийому до університету за результатами незалежного тестування випускників середніх навчальних закладів, які взагалі не були протестовані з дисципліни «правознавство». Хто прийде на студентську лаву? З яким рівнем знань? Можливо, студентам першого курсу варто читати насамперед «Вступ до професії» – запровадити нову дисциплну і розповідати ази? Значна кількість питань, що їх обговорювали, стосувалася приєднання України до Болонського процесу, адже це не лише кредитно-модульна система оцінювання студентів, це набагато глибші процеси. І насамперед вони стосуються методики викладання. Університет – класичний навчальний заклад, і лекція до цього часу була основною формою викладання навчального матеріалу, проте часи змінюються: читати лекції студенту, який потім прочитає підручник, – це вчорашній день. Сьогодні студент має набагато кращий доступ до інформації, і лекції повинні мати оглядовий характер, зупинятися на окремих проблемах і спрямовувати студента в набутті знань. Коментарі учасників  Декан юридичного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка
Іван Гри
ценко: – Наше завдання – зберегти кращі надбання київської школи права. Основним у системі юридичної освіти в нових умовах має бути дуже хороша політична, філософська, історико-правова підготовка фахівців, бо Болонський процес не завжди це враховує. Засновники нашої школи, перші професори, були сильними особистостями. Вони з перших днів створення нашого факультету заклали дуже достойний фундамент юридичної освіти, який тримався на написаннях докторських дисертацій виключно з теорії та історії класичного та національного права. Вважалося так: якщо юрист має знання з класичного грецького й римського, а також з національного права, він відбувся як фахівець. Цю традицію ми трішечки забули, але її варто зберегти та примножити. Саме спираючись на наші традиції, ми зможемо впорядкувати сучасну юридичну освіту. Завідувач кафедрою цивільного права КНУ ім. Т. Г. Шевченка
Роман Майданик:
– Створення якісної вищої юридичної освіти в Україні ускладнюється відсутністю впродовж тривалого часу єдиних вимог до підготовки юристів. Зокрема, через неоднаковість підходів різних юридичних наукових шкіл до визначення змісту підготовки юридичних кадрів затягувалося розроблення стандарту вищої освіти з права за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, а за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра затверджений стандарт взагалі відсутній. Ця ситуація унеможливлює об’єктивний зовнішній контроль якості юридичної освіти, не відповідає принципам Болонського процесу як щодо забезпечення якості освіти, так і щодо забезпечення мобільності студентів. Професор кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Г. Шевченка
Олена Кохановська: – Сьогодні на факультеті запропонована і поступово розбудовується система так званих наукових пірамід, на чолі яких стоять досвідчені науковці з їхніми науковими темами, опублікованими монографіями, підручниками, навчальними посібниками, які продовжують розробляти їхні учні – аспіранти, докторанти, магістри і студенти. Цей підхід забезпечує єдність і спадкоємність наукової думки, наукового пошуку, зберігає традиції і дає поштовх для подальшого розвитку. Створення дослідного університету неможливе без участі студентів – його майбутньої слави. Неможливе майбутнє і без втілення науки в життя, без доведення результатів наукового пошуку на практиці, а це може статися тільки завдяки глибокій теоретичній підготовці сьогоднішніх студентів, а завтрашніх суддів, прокурорів, адвокатів. Професор кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка,
старший партнер юридичної фірми «Салком»
Наталія Кузнєцова:
– На сучасному етапі значно підвищується рівень вимог, що їх суспільство висуває до фахівця-юриста. Це обумовлено і зростанням обсягу законодавчого матеріалу, і динамічним характером його змін, і ускладненням як самого характеру суспільних відносин, так і механізму їх правового регулювання. Крім того, слід враховувати, що традиційно університетська юридична освіта мала (і продовжує мати) універсальний характер. Випускники юридичного факультету працюють суддями, слідчими, адвокатами, нотаріусами, юридичними радниками і консультантами, державними службовцями міністерств і відомств тощо. Юридична професія «проросла» у всі сфери сучасного суспільного життя. Відтак завданням університетської юридичної освіти є поєднання в навчальному процесі (який водночас є і виховним процесом) як формування загальних підвалин юридичної професії, так і набуття особливих знань і навичок, необхідних для вузької спеціалізації. Аналізуючи основні методичні проблеми юридичної освіти, можна виокремити перш за все ті, що пов’язані із входженням України в Болонський процес. У зв’язку з цим ми маємо переглянути наше ставлення до співвідношення кількості лекцій і практичних занять, а також різних форм самостійної роботи студентів. Має змінитися і самий характер лекцій. Крім того, при формуванні лекційного матеріалу і його методичного забезпечення слід враховувати, що з наступного року абітурієнтів не будуть в межах незалежного тестування перевіряти за дисципліною «Основи правознавства». Цей чинник, поза сумнівом, позначиться на рівні їхньої правової підготовки.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________