Українсько-польський діалог

«Конституційний Суд України останнім часом все частіше змушений виступати в ролі арбітра у політичному протистоянні в системі органів державної влади, яке, на жаль, стало характерною ознакою сьогодення», – заявив голова єдиного органу конституційної юрисдикції нашої країни Андрій Стрижак, відкриваючи конференцію суддів Конституційного Суду України та Конституційного трибуналу Польщі «Актуальні проблеми конституційного судочинства в умовах сьогодення». При цьому він зауважив, що нинішня політична еліта, замість того щоб дотримуватись Конституції України, має практику посилатись на її недолугість, забуваючи, що це Основний Закон держави, і при цьому звинувачувати КСУ в політичній заангажованості. Утім Суд, за словами пана Стрижака, зараз працює як ніколи зважено та ефективно. Голова Конституційного трибуналу Польщі Богдан Здженніцкі, своєю чергою, із задоволенням відзначив, що українсько-польський діалог, започаткований понад десять років тому, успішно продовжується. На його думку, роль органів конституційної юрисдикції полягає у вартуванні основних демократичних принципів, що не завжди подобається політикам. Тому проблеми політичного протистояння добре відомі й польському трибуналу. Як приклад він навів недавно ухвалене історичне рішення КТ про розмежування повноважень президента і прем’єр-міністра. Участь у цій конференції взяли судді Конституційного Суду України та їхні польські колеги. Судді КСУ у своїх доповідях торкнулися можливостей вдосконалення процедури конституційного судочинства, впливу Конституційного Суду на формування конституціоналізму в державі, проблеми ефективного розмежування повноважень КСУ і судів загальної юрисдикції, впливу правових позицій КСУ на судово-правову реформу в Україні тощо. Польські колеги докладно зупинилися на власних проблемах судочинства, особливостях конституційного провадження, порядку прийняття рішень, навели приклади розглянутих справ. Окреме місце в обговоренні посіло функціонування в Польщі конституційної скарги, запровадження якої сьогодні жваво обговорюється в українському суспільстві. Загалом червоною ниткою крізь виступи всіх українських учасників конференції пройшли законодавчі проблеми здійснення конституційного судочинства. Однією з них було названо виконання рішень органу конституційної юрисдикції, адже від цього прямо залежить авторитет КСУ в суспільстві. За словами Андрія Стрижака, необхідно нарешті визначити, яку саме відповідальність несуть посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування в разі невиконання ними рішень Конституційного Суду, оскільки такі дії є порушенням засад і змісту конституційного контролю як гарантії дотримання конституційного принципу верховенства права. Своєю чергою, відсутність законодавчо закріпленої системи виконання актів КСУ з чітко виписаною процедурою, строками виконання й іншими заходами з врахування індивідуальних особливостей прийнятого рішення, а також відсутність відпрацьованого на законодавчому рівні механізму контролю за виконанням рішень є не останньою причиною такого стану справ. Як підкреслила суддя КСУ Марія Маркуш, відсутність правових механізмів прямого впровадження рішень КСУ ще не дає можливість безвідповідально ухилятися від їхнього виконання. Звісно, проблеми виконання рішень КСУ потребують нагального розв’язання, однак без ґрунтовного аналізу причин їх невиконання вирішення зазначених проблем неможливе. Пані Маркуш причини невиконання рішень КСУ умовно розділила на доктринальні, політичні, інституційні, законодавчі й інформативні. При цьому вона відзначила, що беззаперечне виконання рішень органів конституційної юрисдикції можливе тільки за умови стабільного соціально-економічного та політичного становища в державі, високого рівня демократії, правової свідомості та правової культури, а також за умови координації дій всіх органів державної влади. Докладніше про проблемні питання конституційного судочинства читайте в тематичному номері ПТ.